пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

7. Принципи диспозитивності, змагальності, процесуальної рівноправності сторін, усності, безпосередності.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства розкрива­ється у ст. 11 ЦПК України: суд розглядає цивільні справи не інак­ше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відпо­відно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми права­ми щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають та­кож особи (за винятком тих, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він пред­ставляє.

Отже, принцип диспозитивності (від лат. dispono - влаштуван­ня, розподілення, упорядкування) - це можливість суб'єктів цивіль­них процесуальних правовідносин самостійно регулювати свої від­носини, діяти на власний розсуд, наприклад, вирішувати вступати у правовідносини чи ні, здійснювати свої права чи утримуватися від цього, за наявності кількох запропонованих законом варіантів з урахуванням власних інтересів вибирати найвигідніший тощо.

Так, у цивільному процесі за захистом прав, свобод і законних інтересів особи може звертатися лише вона сама та, у встановле­них законом випадках, відповідні органи й особи. Крім того, з цим пов'язані певні права таких осіб, наприклад, тільки їм належить право назвати відповідача, визначити предмет позову, його підстави.

Принцип процесуальної рівності сторін зводиться до надання їм рівних можливостей при використанні своїх процесуальних прав, встановленні відповідних процесуальних обов'язків, а не до тотожності цих прав та обов'язків.

Права й обов'язки учасників цивільного процесу різні, для по­зивачів і відповідачів додатково визначені спеціальні права. Проте законодавець надає рівні можливості для використання ними суб'єктивних прав, створює належні умови для виконання особис­тих обов'язків, щоб особи змогли захистити свої інтереси, відно­вити порушені права.

Судове провадження в Україні здійснюється на основі змагальності. У цивільному процесі це означає, що судовий розгляд справи проходить у формі змагальності між сторонами, джерелом якї являється протилежність їх матеріально-правових інтересів. Процесуальне положення сторін характеризується пред'явлення їм широких можливостей відстоювати свою точку зору шляхом активної участі в судовому розгляді з використанням процесуальних засобів захисту. В галузевому законодавстві закріплений ряд правил, розкриваючий зміст принципу змагальності:

  • Кожна сторона повинна доказати ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог і заперечень; відстоювати свою позицію в справі;
  • Суд може запропонувати сторонами надати додаткові докази;
  • Сторони вправі посилатися на різні юридичні факти, які лежать в основі їх вимог та заперечень

Принцип усності судового розгляду. Розгляд цивільних справ відбувається усно. Дослідження обставин справи починається з усної доповіді судді. Усна форма сприйняття фактичного та доказового матеріалу, а також здійснення процесуальних дій панує у цивільному судочинстві. В усній формі в судовому засіданні дають пояснення сторони та треті особи, а свідки — показання. В усній формі оголошують документи, різні письмові докази та переписку. Усна форма сприйняття судом обставин справи відображає не тільки простоту й доступність процесу, але і його демократичність. Саме принцип усності створює необхідні умови для реалізації принципів гласності, національної мови судочинства, безпосередності, сприяє виховному впливу правосуддя на громадян, а також рішенню інших завдань цивільного судочинства.

Оскільки ряд процесуальних дій повинен бути вбраний у письмову форму, у процесі розгляду справи суд досліджує різні письмові матеріали. Принцип усності припускає, що суд засновує рішення на матеріалах справи й доказах, викладених у судовому засіданні усно. Отже, письмові документи, наявні в матеріалах справи й представлені особам, що беруть участь у справі, повинні бути оголошені в судовому засіданні. Дія усності має важливе практичне значення. Особисте спілкування сторін у процесі між собою та із судом створює найкращу можливість досягнення вірного знання в процесі, полегшує сприйняття доказів у справі і винесення законного та обґрунтованого рішення. Усна форма спілкування підвищує ефективність змагання сторін у процесі вирішення спору.

Принцип безпосередності в цивільному процесуальному праві являє собою таке правило, відповідно до якого суд зобов'язаний безпосередньо дослідити й сприйняти всі докази в справі, тобто забезпечується особисте сприйняття суддями доказового матеріалу.

Принцип безпосередності за своїм змістом має дві сторони: су­б'єктивну й об'єктивну. Із суб'єктивної сторони безпосередність полягає в тому, що суд при розгляді справи зобов'язаний особисто (тобто безпосередньо) досліджувати докази в справі: заслухати пояснення осіб, що беруть участь у справі, показання свідків, висновки експертів, ознайомитися з письмовими доказами. З об'єктивної сторони безпосередність полягає в тому, що самі докази повинні бути, як правило, узяті з першоджерел, безпосередньо відображаючи засвідчувані ними факти.

Точне дотримання вимог принципу безпосередності підвищує ефективність процесуального змагання, дозволяє уникнути чисто формального підходу при оцінці вірогідності відомостей, викладених у досліджуваних судом документах, вчасно усунувши наявні в них протиріччя і розбіжності.

 


11.06.2014; 13:39
хиты: 123
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь