Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (18 (30) січня 1834, Махнівка — 21 березня 1908, Київ) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901; професор Київського університету з 1878; належав до хлопоманів; співорганізатор Київської Громади.
Батько Дмитра Антоновича. Дружина — Антонович-Мельник Катерина Миколаївна.
Біографічні відомості
Студент Володимир Антонович у селянському вбранні. Світлина 1860 р.
Народився у містечку Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії (тепер Козятинський район, Вінницької області). Навчався у першій (Рішельєвській) і другій гімназіях м.Одеси (1845-1850). Закінчив медичний (1855 р.) та історико-філологічний (1860 р.) факультети Київського університету. Після закінчення останнього у 1861 працював учителем латинської мови в першій Київській гімназії, у 1862-1865 викладав історію в Київському кадетському корпусі. Одночасно з 1863 - секретар, а у 1864-1880 - гол. ред. "Тимчасової комісії для розгляду давніх актів" при канцелярії київського, волинського й подільського генерал-губернатора.
У 1861 році приєднався до так званих «хлопоманів». Один з організаторів Київської громади. З 1878 р. — професор російської історії Київського університету, голова Історичного Товариства Нестора-літописця (з 1881 р.), організатор археологічних з'їздів в Україні.
Помер Антонович 8 (21 березня) 1908 р., похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка №7). У квітні 1967 року на могильній плиті В. Антоновича зроблено напис «Антонович Володимир. 1834—1908. Український історик».
