Вади серця

1.12

Мітральні
Зміст теми

Вадою серця називається стійка патологічна зміна будови серця, що порушує його функцію. Вади серця бувають вродженими та набутими. Останні зустрічаються частіше. У виникненні набутих вад серця основна роль належить ревматичному та бактеріальному ендокардиту, атеросклерозу, рідше внаслідок сифілісу, травм та інших причин. Запальний процес в стулках клапана нерідко закінчується їх склерозом – деформацією та вкороченням. Такий клапан не повністю прикриває отвір, тобто розвивається недостатність клапана. Якщо ж в результаті запалення стулки клапана зростаються по краях, то звужується отвір, який вони прикривають, такий стан називається стенозом отвору.

Недостатність мітрального клапана проявляється в тих випадках, коли мі тральний клапан під час систоли лівого шлуночка не закриває повністю атріовентрикулярний отвір и виникає зворотній ток крові із шлуночка в передсердя. Мітральна недостатність може бути органічною, відносною і функціональною.

Органічна недостатність частіше виникає в результаті ревматичного ендокардиту, внаслідок якого в стулках мітрального клапана розвивається сполучна тканина, в подальшому виникає зморщування і вкорочування стулок клапана і сухожильних ниток, що йдуть до них.

При відносній недостатності мітральний клапан не змінений, але отвір, який він має прикривати, збільшений, і стулки клапана його повністю не закривають. Розвивається при міокардитах, кардіоміопатіях, кардіосклерозі, при ураженнях папілярних м’язів.

Функціональна недостатність клапана обумовлена порушенням м’язового апарата, що забезпечує його закриття, а також зміни реологічних властивостей крові і збільшення швидкості кровотоку.

Гемодинаміка мітральної недостатності: при неповному закритті мітрального клапана під час систоли лівого шлуночка частини крові повертається в ліве передсердя. Кровонаповнення передсердя збільшується, так як до звичайного об’єму крові, що поступає з легеневих вен, додається частина крові, яка повернулась з лівого шлуночка. Тиск в лівому передсерді підвищується, воно розширюється і гіпертрофується. Під час діастоли з переповненого лівого передсердя в лівий шлуночок поступає більше, ніж в нормі, кількість крові, що призводить до його переповнення і розтягнення. Лівий шлуночок повинен працювати з підвищеним навантаженням, внаслідок чого виникає його гіпертрофія. Посилена робота лівого шлуночка тривало компенсує мі тральну недостатність.

При послабленні скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка в ньому підвищується діастолічний тиск, що в свою чергу призводить до підвищення тиску в лівому передсерді, а потім і в легеневих венах. Подразнення барорецепторів легеневих вен викликає рефлекторне звуження артеріол малого кола (рефлекс Кітаєва). Спазм артеріол значно підвищує тиск в легеневій артерії, у зв’язку з чим підвищується навантаження на правий шлуночок, якому приходить скорочуватись з більшою силою, щоб вигнати кров в легеневий стовбур. Тому при тривалій мітральній недостатності виникає гіпертрофія і правого шлуночка.

Клінічна картина. В стадії компенсації мітральної недостатності хворі скарг не пред’являють. тільки при розвитку застійних явищ в малому колі кровообігу з’являються такі симптоми як задишка, серцебиття, кашель, ціаноз.

            При пальпації ділянки серця визначається зміщення верхівкового поштовху вліво, він стає розлитим, посиленим, резистентним, що відображає гіпертрофію лівого шлуночку.

            При перкусії серця виявляється зміщення меж  вверх, вліво, а потім вправо.

            При аускультації на верхівці серця вислуховується послаблення І тону, оскільки немає періоду закритих клапанів. Тут же вислуховується систолічний шум, який є основною ознакою мітральної недостатності. Він виникає під час регургітації крові під час систоли з лівого шлуночка в ліве передсердя. При підвищенні тиску в малому колі кровообігу з’являється акцент ІІ тону над легеневою артерією. Інколи може вислуховуватись роздвоєння ІІ тону за рахунок пізнього закриття пульмонального клапана під час високого тиску в легеневій артерії.

Дані додаткових методів обстеження:

ЕКГ відображає гіпертрофію лівого передсердя і лівого шлуночка: ЕКГ набуває лівий тип, зубці Р збільшуються  по тривалості та стають двогорбими (Р–mitrale).

При УЗД серця виявляється розширення порожнин лівих відділів серця, різнонаправлений рух стулок мітрального клапана, їх потовщення і відсутність змикання в систолу.

При допплерокардіографії достовірною ознакою мітральної недостатності є зворотній рух крові з лівого шлуночка в ліве передсердя під час систоли шлуночка.

При рентгенографії ОГК виявляють збільшення лівого передсердя та шлуночка, при підвищенні тиску в малому колі кровообігу визначається розширення дуги легеневої артерії.

Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору (мітральний стеноз) виникає у разі зрощення стулок мі трального клапана, їх ущільнені та потовщені, а також при вкорочені та потовщені сухожильних ниток. В результаті цього клапан набуває вид лійки або діафрагми з щілиноподібним отвором. Має значення також рубцьово-запальне звуження клапанного кільця. При довготривалому існуванні вади в тканині ураженого клапана може відкладатись вапно.

Гемодинаміка суттєво порушується при значному звужені мітрального отвору (норма 4-6 см2) до 1,5 см2 і менше. Під час діастоли кров не встигає повністю перейти з лівого передсердя в лівий шлуночок, і в передсерді залишається деяка кількість крові, яка додається притоком крові з легеневих вен. Виникає переповнення лівого передсердя і підвищення в ньому тиску, яке спочатку компенсується посиленим скороченням передсердя і його гіпертрофією. Оскільки мускулатура лівого передсердя доволі слабка, тому тривало компенсувати виражене звуження мітрального отвору не удається, передсердя ще більше розширяється, тиск в ньому стає ще більше. Це призводить до підвищення тиску в легеневих венах, рефлекторний спазм артеріол малого кола кровообігу (рефлекс Кітаєва) і ріст тиску в легеневій артерії, що потребує більшої роботи правого шлуночка, стінка якого згодом гіпертрофується. Лівий шлуночок отримує менше     крові, тому розміри його нормальні або зменшені.

Клінічна картина. При наявності застійних явищ в малому колі кровообігу у хворих з’являються задишка, серцебиття при фізичному навантажені, іноді болі в роботі серця, кашель та кровохаркання. Під час огляду відмічається акроціаноз, характерний рум’янець з ціанотичним відтінком (faciesmitrale). Під час огляду ділянки серця часто можна побачити серцевий поштовх вгаслідок розширення та гіпертрофії правого шлуночка. Верхівковий поштовх не посилений, під час його пальпації визначається діастолічне„котяче муркотіння”, яке виникає через утруднене проходження крові з лівого передсердя в лівий шлуночок. Перкуторно знаходять розширення серцевої тупості доверху і вправо за рахунок гіпертрофії лівого передсердя і правого шлуночка. Серце набуває мітральноїконфігурації. Аускультативно визначають посилення І тону (оскільки мало крові потрапляє у лівий шлуночок, тому він більш енергійно та швидше скорочується), який набуває ляскаючого характеру і посилення (акцент) ІІ тону на a. pulmonalis, оскільки значно підвищується тиск в малому колі кровообігу. На верхівці серця вислуховується ритм „перепілки”: І тон ляскаючий, ІІ тон (звичайної гучності) і ІІІ тон (щиголь відкриття мітрального клапана). Для мітрального стенозу характерним є вислуховування діастолічного (одразу після тону відкриття мітрального клапана) убуваючого шуму, або пресистолічного (перед І тоном) наростаючого шуму. Останній виникає під час прискорення кровотоку у кінці діастоли шлуночків за рахунок початку систоли передсердь і він збігається з І тоном. Пульс може бути неоднаковим на правій та лівій руках, оскільки при значному розширенні лівого передсердя здавлюється ліва підключична артерія і наповнення пульсу зліва зменшується (pulsusdifferens). Пульс стає малим – pulsusparvus). Нерідко виникає миготлива аритмія. Артеріальний тиск звичайно не змінюється, однак може бути зниження систолічного артеріального тиску і підвищення діастолічного.

            Рентгенологічно виявляють збільшення лівого передсердя, яке призводить до зникнення талії серця і появи мітральної  його конфігурації. ЕКГ відображає гіпертрофію лівого передсердя і правого шлуночка: збільшується величина і тривалість зубця Р, особливо в І та ІІ стандартних відведеннях, електрична вісь серця відхиляється вправо, зявляється високий зубець R в правих грудних і виражений S в лівих грудних відведеннях.

Ехокардіографія при мітральному стенозі набуває характерних особливостей – рух стулок набуває П- образну конфігурацію, фіброз та кальциноз стулок клапана.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Основна причина набутих вад серця:

А. Ревматизм

Б. Інфекційний ендокардит

В. Атеросклероз

Г. Системні захворювання сполучної тканини

    *Д. Всі вище перераховані

 

1. Найчастіше вражається клапан серця:

А. Аортальний

*Б. Мітральний

В. Тристулковий

Г. Легеневої артерії

Д. Жодний з перерахованих

 

1. Мітральна недостатність вважається органічною вадою у разі:

*А. Деформації і вкороченні стулок клапана

Б. Дисфункції папілярних м”язів

В. Дисфункції хорд

Д. Все вище перераховане

Г. Жодне з наведеного

 

1. Мітральна недостатність вважається функціональною вадою у разі:

А. Дисфункції хорд

Б. Дисфункції папілярних м”язів

В. Дисфункції фіброзного кільця

Г. Зміні реологічних властивостей крові

*Д. Все вище перераховане

 

1. Скарги хворого в стадії декомпенсації:

А. Задишка

Б. Серцебиття

В. Кашель

Г. Болі у серці

*Д. Все вище перераховане

 

1. Мітральне обличчя (facies mitralis) характеризується появою:

А. Блідої шкіри на щоках

Б. Дифузного ціанозу

*В. Синюшного відтінку рум”янця на фоні блідої шкіри

Г. Все вище перераховане вірно

Д. Жодне висловлювання не підходить

 

1. Під час пальпації ділянки серця при мітральній недостатності визначається зміщення верхівкового поштовху:

А. Догори

Б. Праворуч

*В. Ліворуч

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з вище перерахованого

 

1. У разі мітральної недостатності верхівковий поштовх змінює свої властивості:

А. Обмежений, підсилений, нерезистентний

*Б. Розлитий, підсилений, резистентний

В. Обмежений, підсилений, резистентний

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

1. Під час перкусії серця у разі мітральної недостатності виявляють:

А.  Розширення його меж ліворуч і вгору

*Б. Розширення його меж ліворуч, вгору, а потім праворуч

В. Розширення його меж праворуч, а потім ліворуч

Г. Розширення його меж догори, а потім вниз

Д. Розширення його меж праворуч і догори

 

1. Під час аускультації серця при мітральній недостатності визначається:

А. Посилення І тону на верхівці, послаблення ІІ тону на a.pulmonalis
Б. Посилення І тону на верхівці, послаблення ІІ тону на aорті

*В. Послаблення І тону на верхівці, акцент ІІ тону на a.pulmonalis

Г. Все вище перераховане вірно

Д. Жодне висловлювання не підходить

 

1. При мітральній недостатності вислуховується :

А. Систолічний шум на аорті

Б. Діастолічний шум на верхівці

В. Систолічний шум на a.pulmonalis

*Г. Систолічний шум на верхівці

Д. Жодне з наведеного не підходить

 

1. Шум при мітральній недостатності:

А. Проводиться з верхівки серця догори за течією крові

Б. Проводиться з верхівки серця ліворуч по товщині серцевого м”язу

*В. Все вище перераховане

Г. Жодне з перерахованого не підходить

Д. Шум не проводиться

 

1. Шум при мітральній недостатності краще вислуховується:

А. Стоячи

Б. Сидячи

В. Лежачи

*Г. Лежачи на лівому боці

Д. Положення хворого немає значення

 

1. Систолічний шум при мітральній недостатності:

А. Дуючий наростаючий

*Б. Дуючий убуваючий

В. Грубий грокочучий убуваючий

Г. Все перераховане вірно

Д. Жодне висловлювання не підходить

 

1. Мітральна недостатність тривало компенсується за рахунок потужного:

А. Лівого передсердя

*Б. Лівого шлуночка

В. Правого шлуночка

Г. Правого передсердя

Д. Жодне з вище перерахованого

 

1. Для 100% верифікації мітральної недостатності необхідно хворому призначити таке обстеження:

А. ЕКГ

Б. Рентгенологічне органів грудної клітки

В. УЗД серця

*Г. Допплероехокардіографія

Д. Жодний з вище перерахованих

 

1. На ЕКГ хворого з мітральною недостатністю виявляються ознаки:

А. Гіпертрофії правого шлуночка

Б. Гіпертрофії лівого шлуночка

*В. Гіпертрофії лівого шлуночка і лівого передсердя

Г. Гіпертрофії правого шлуночка і лівого передсердя

Д. Гіпертрофії всіх відділів серця

 

1. На рентгенограмі органів грудної клітки  у хворого з мітральною недостатністю серце набуває слідуючої конфігурації:

А. Аортальної

Б. З підчеркнутою талією

*В. Мітральної, із згладженою талією

Г. Все вище перераховане вірно

Д. Жодне з вище перерахованого

 

1. Під час допплероехокардіографії підтвердженням мітральної недостатності буде:

А. Течія крові з лівого передсердя в шлуночок під час діастоли

*Б. Зворотня течія крові з лівого шлуночка в передсердя під час систоли шлуночка

В. Зворотня течія крові з аорти в лівий шлуночок під час діастоли

Г. Течія крові з лівого передсердя в легеневі вени

Д. Жодне висловлювання не підходить

 

1. У нормі площа лівого атріовентрикулярного отвору дорівнює:

А. 1-2 см2

Б. 2-3 см2

В. 3-4 см2

*Г. 4-6 см2

Д. 6-8 см2

 

21. Виражене порушення гемодинаміки з”являється при звуженні лівого атріовентрикулярного отвору меньше:

А. 4 см

Б. 3,5 см

В. 3 см

Г. 2,5 см

*Д. 2 см

 

1. В стадії декомпенсації при мітральному стенозі хворий скаржиться на:

А. Задишку у спокої

Б. Серцебиття

В. Напади серцевої астми

Г. Кровохаркання

*Д. Все вище перераховане

 

1. Під час огляду хворого при декомпенсованому мітральному стенозі характерне слідуюче положення хворого у ліжку:

А. Лежачи на спині

Б. Лежачи на здоровому боці

*В. Ортопное

Г. Лежачи на хворому боці

Д. Жодне з наведеного не підходить

 

1. У разі мітрального стенозу утруднена течія крові:

А. З лівого шлуночка в аорту

*Б. З лівого передсердя у лівий шлуночок

В. З легеневих вен в ліве передсердя

Г. З лівого шлуночка в ліве передсердя

Д. З правого передсердя в правий шлуночок

 

1. У разі мітрального стенозу розширення меж серця відбувається:

А.  Ліворуч

Б. Ліворуч і догори

*В. Догори і праворуч

Г. Ліворуч і вниз

Д. Праворуч і вниз

 

1. Розширення меж серця відбувається за рахунок:

А. Лівого шлуночка

Б. Лівого шлуночка і лівого передсердя

*В. Лівого передсердя і правого шлуночка

Г. Правого шлуночка і правого передсердя

Д. Всіх камер серця

 

1. У разі мітрального стенозу аускультативно вислуховується:

*А. Посилення І тону на верхівці, акцент ІІ тону на a.pulmonalis

Б. Послаблення І тону на верхівці, акцент ІІ тону на a.pulmonalis

В. Посилення І тону на верхівці, послаблення ІІ тону на a.pulmonalis

Г. Посилення І тону на верхівці, акцент ІІ тону на аорті

Д. Послаблення І тону на верхівці, акцент ІІ тону на аорті

 

1. При мітральному стенозі вислуховується шум:

А. Систолічний на верхівці

*Б. Діастолічний на верхівці

В. Систолічний на аорті

Г. Діастолічний на аорті

Д. Систолічний на a.pulmonalis

 

1. При мітральному стенозі на верхівці серця вислуховується тричленний ритм:

А. Протодіастолічний” ритм галопу”

Б. Пресистолічний” ритм галопу”

*В. „Ритм перепілки”

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

1. Ритм перепілки складається з слідуючих тонів:

А. Послабленого І тону, акценту ІІ тону на a.pulmonalis

*Б. Посиленого І тону, ІІ тону і тону відкриття  мітрального клапану

В. Посиленого І тону, акценту ІІ тону на аорті

Г. Посиленого І тону, послабленого ІІ тону на a.pulmonalis

Д. Все вище перераховане

 

31. На рентгенограмі органів грудної клітки  у хворого з мітральним стенозом серце набуває слідуючої конфігурації:

А. Аортальної

Б. З підчеркнутою талією

*В. Мітральної, із згладженою талією

Г. Все вище перераховане вірно

Д. Жодне з вище перерахованого

 

1. Акцент ІІ тону на a.pulmonalis при мітральній недостатності та мітральному стенозі обумовлений:

*А. Підвищенням тиску у малому колі кровообігу

Б. Підвищенням тиску у великому колі кровообігу

В. Підвищенням тиску в обох колах кровообігу

Г. Зниженням тиску в малому колі кровообігу

Д. Зниженням тиску в великому колі кровообігу

 

1. Пресистолічний шум при мітральному стенозі:

А. Убуваючий

*Б. Наростаючий

В. Убуваючо-наростаючий

Г. Наростаючо-убуваючий

Д. Жодне з вище перерахованого

 

1. При мітральному стенозі виникає порушення ритму серця:

А. Екстрасистолія

Б. Атріовентрикулярна блокада

*В. Миготлива аритмія

Г. Блокада ніжок пучка Гіса

Д. Синоатріальна блокада

 

1. Феномен дефіциту пульсу виникає найчастіше при:

А. Мітральній недостатності

*Б. Мітральному стенозі

В. Аортальній недостатності

Г. Аортальному стенозі

Д. Всіх вище перерахованих випадках

 

1. Дефіцит пульсу це:

А. Різниця між частотою пульсу і частотою серцевих скорочень

*Б. Різниця між частотою серцевих скорочень і частотою пульсу

В. Відсутність різниці між частотою пульсу і частотою серцевих скорочень

Г. Жодне висловлювання не підходить

Д. Все вище перераховане

 

1. Посилений І тон при мітральному стенозі виникає в результаті швидкого скорочення мало наповненого відділу серця:

А. Лівого передсердя

*Б. Лівого шлуночка

В. Правого шлуночка

Г. Правого передсердя

Д. Жодне висловлювання не підходить

 

1. При пальпації верхівкового поштовху у разі мітрального стенозу визначається:

А. Діастолічне котяче муркотіння

Б. Пресистолічне тремтіння грудної стінки

В. Несильний верхівковий поштовх

*Г. Все вище перераховане

Д. Жодне висловлювання не підходить

 

1. У разі мітрального стенозу пульс:

А. Малий

Б. Pulsus parvus

В. Аритмічний

*Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

40. Рефлекс Кітаєва характеризується рефлекторним:

*А. Звуженням  артеріол малого кола кровообігу

Б. Звуженням артеріол великого кола кровообігу

В. Розширенням артеріол малого кола кровообігу

Г. Розширенням артеріол великого кола кровобігу

Д. Все вище перераховане

 

41. Послаблення І тону на верхівці у разі мітральної недостатності пов”язано із:

*А. Відсутністю періоду замкнених клапанів в систолу шлуночків

Б. Переростягненням кров”ю лівого шлуночка

В. Малим кровонаповненням лівого щлуночку

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з переліченого

 

1. У зв”язку із рефлексом Кітаєва підвищується тиск в:

А. Аорті

Б. Верхній порожнистій вені

*В. Легеневій артерії

Г. У всіх судинах

Д. Жодне з перерахованого

 

1. Напади серцевої астми частіше виникають при:

А. Мітральній недостатності

*Б. Мітральному стенозі

В. Захворюваннях легень

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

1. Шум Грехема-Стіла вислуховується на:

А. Верхівці

Б. Аорті

*В. Легеневій артерії

Г. Точці вислуховування тристулкового клапана

Д. Все вище перераховане

 

1. Шум Грехема-Стіла виникає при:

*А. Відносній недостатності клапанів легеневої артерії

Б. Відносній недостатності клапанів аорти

В. Відносній недостатності мітрального клапана

Г. Відносній недостатності тристулкового клапана

Д. Жодне з вище перерахованого

 

1. Компенсація мітральної недостатності досягається роботою:

А. Правого  шлуночка    

Б. Лівого передсердя

*В. Лівого шлуночка

Г. Правого передсердя

Д. Всіх камер серця

 

1. Напад серцевої астми частіше виникає:

А. Вдень

Б. Ввечері

*В. Вночі

Г. Після сніданку

Д. Після обіду

 

1. Додатковий тон у разі мітрального стенозу виникає внаслідок:

А. Закриття мітрального клапана

*Б. Відкриття мітрального клапана

В. Відкриття аортального клапана

Г. Закриття аортального клапана

Д. Всіх вище перерахованих випадках

 

1. Гіпертрофія та ділятація правого шлуночка швидше виникає у разі:

А. Мітральної недостатності

*Б. Мітрального стенозу

В. Гіпертензії великого кола кровообігу

Г. Всіх вище перерахованих випадках

Д. Жодного з вище перерахованого

 

1. Кланічними ознаками гіпертрофії та ділятації правих відділів у разі мітральних вад серця є:

А. Помітний серцевий поштовх в епігастральній ділянці

Б. Зміщення правої межі серця вправо

В. Поява набряків на ногах

Г. Поява болю в ділянці печінки

*Д. Всі вище перераховані ознаки

 

1. Ознаками мітральної недостатності на ЕКГ є:

А. Лівограма

Б. Гіпертрофія лівого шлуночку

В. Гіпертрофія лівого передсердя (Р-mitrale)

*Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з наведеного

 

1. Ознаками мітрального стенозу на ЕКГ є:

А. Правограма

Б. Гіпертрофія правого шлуночку

В. Гіпертрофія лівого передсердя (Р-pulmonale)

*Г.  Все вище перераховане

Д. Жодне з наведеного
 

 

 

Аортальні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження

Зміст теми

Вадою серця називається стійка патологічна зміна будови серця, що порушує його функцію. Вади серця бувають вродженими та набутими. Останні зустрічаються частіше. У виникненні набутих вад серця основна роль належить ревматичному та бактеріальному ендокардиту, атеросклерозу, рідше внаслідок сифілісу, травм та інших причин. Запальний процес в стулках клапана нерідко закінчується їх склерозом – деформацією та вкороченням. Такий клапан не повністю прикриває отвір, тобто розвивається недостатність клапана. Якщо ж в результаті запалення стулки клапана зростаються по краях, то звужується отвір, який вони прикривають, такий стан називається стенозом отвору.

Аортальна недостатність – це вада, при якій півмісяцеві стулки не закривають повністю аортальний отвір і під час діастоли кров з аорти частково повертається до лівого шлуночка. Органічна недостатність найчастіше розвивається на грунті ревматизму (60-80%), бактеріального ендокардиту, сифілітичного аортиту, дифузних захворювань сполучної тканини, кальцинозу клапана, тупої травми грудної клітки з частковим відривом аортальних стулок. Відносна недостатність може виникати в результаті значного збільшення порожнини лівого шлуночка (при ішемічній хворобі серця, дилатаційнійкардіопатії, артеріальній гіпертензії) або захворювань аорти з розширенням її (аортити, розшаровуюча аневризма аорти).

Гемодинаміка. Порушення гемодинаміки зумовлені зворотнім поверненням крові з аорти в лівий шлуночок під час діастоли. Оскільки кров ще надходить і з лівого передсердя, то лівому шлуночку доводить скорочуватись з більшою силою для того, щоб зганяти в аорту збільшений об”єм крові. Внаслідок цього розвивається тоногенна дилатація лівого шлуночка і його гіпертрофія. Надходження збільшеного об”єму крові в аорту під час систоли, а потім швидке її відтікання назад під час діастоли супроводжуються різким коливанням тиску в артеріальній системі. Декомпенсація гемодинамічних порушень пов”язана з розвитком міогенної дилатації лівого шлуночка і зниженням його скоротливої функції, відносної мітральної недостатності й перевантаження лівого передсердя із застоєм крові спочатку в малому, а потім і у великому колі кровообігу.

Клініка. Найбільш ранньою і частою скаргою є серцебиття і неприємні відчуття в ділянці серця, які посилюються в лежачому положенні. Можуть виникати „стенокардитичні” болі (через погіршення коронарного кровообігу за рахунок різкоє гіпертрофії лівого шлуночкаі низького діастолічного тиску в аорті. Типовими є головні болі пульсуючого характеру, запаморочення, головокружіння, схильність до втрати свідомості. Коли ж розвивається декомпенсація у хворих з”являється задишка, можуть виникати напади серцевої астми, а пізніше – симптоми правошлуночкової недостатності (важкістьу правому підребер”ї, периферичні і порожнисті набряки). Під час огляду ми часто можемо спостерігати блідість шкіри, а також різні симптоми. Симптом „таноккаротид” – виражена пульсація сонних артерій, псевдокапілярний пульс Квінке – пульсуючі зміни забарвлення нігтьового ложа при натискуванні на кінець нігтьової пластинки, звуження і розширення зіниць – симптом Ландольфі. Специфічний симптом Мюссе – синхронне з пульсом похитування голови.Можна спостерігати пульсацію всіх периферичних артерій – плечових, променевих, підключичних, скроневих. Всі симптоми пов”язані з різким коливанням тиску в артеріальній системі. Інколи таку людину називають – пульсуюча людина. При пальпації визначають посилений, розлитий припіднятий, куполоподібний верхівковий поштовх, що свідчить про значне збільшення лівого шлуночка. Пульс швидкий, високий і частий (pulsusceleretaltusetmagnusetfrequens). При перкусії визначають зміщення серцевої тупості ліворуч і вниз. Аускультативно – І тон над верхівкою послаблений (внаслідок переповнення лівого шлуночка кров”ю і відсутністю періоду замкнених клапанів, ІІ тон над аортою теж послаблений. Основною ознакою вади є гучний, спадаючий діастолічний шум м”якого, дуючого характеру над аортою і в точці Боткіна. При значному розширенні лівого шлуночка спостерігається відносна недостатність мітрального клапана і над верхівкою серця виникає систолічний шум („мітралізація” аортальної вади). Деколи можна вислухати  на верхівці серця діастолічний (пресистолічний) шум Флінта (при значній регургітації сильний зворотній струмінь крові дещо піднімає стулки мітрального клапана, створюючи тим самим функціональне звуження лівого атріовентрикулярного отвору. Можна також виявити своєрідні аускультативні феномени над великими судинами (стегновою, ліктьовою артеріями) – подвійний тон Траубе і шум Виноградова – Дюрозьє. Артеріальний тиск завжди змінений: систолічний підвищується, діастолічний знижується, пульсовий тиск високий.

Інструментальні дослідження дають можливість уточнити характер гемодинамічних порушень. При рентгенологічному дослідженні виявляють збільшення лівого шлуночка, дуги і висхідної частини дуги аорти, які формують типову аортальну конфігурацію з підкресленою „талією” – „сидяча качка” або „чобіток”. На ЕКГ визначають зміщення електричної осі вліво і ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. На ФКГ – послаблення обох тонів сірця, діастолічний шум над аортою і в точці Боткіна. Ехо КГ дає можливість підтвердити збільшення лівого шлуночка, аорти, зміну стулок клапана, розширення клапанного кільця. Доплероехографія дозволяє підтвердити наявність регургітації крові та оцінити її важкість.

Звуження гирла аорти, або аортальний стеноз призводить до утрудненого систолічного скорочення лівого шлуночка. Причинами можуть бути ревматизм, септичний ендокардит, атеросклероз. Стеноз виникає внаслідок зморщування стулок аортального клапана або його рубцювання.

Гемодинаміка. При зменшенні площі отвору до 1,0-0,75 см² (норма 3 см²) виникають гемодинамічні прояви стенозу гирла аорти.Зниження хвилинного об”єму кровообігу настає при звуженні отвору на 75%. Розлади гемодинаміки зумовлені прогресуючим утрудненням проходження крові з лівого шлуночка під час систоли, внаслідок чого значно збільшується градієнт систолічного тиску між порожниною лівого шлуночка й аортою. Він перевищує 20 мм рт. ст., а деколи досягає 100 мм рт.ст. і більше. Утруднення в проштовхуванні крові через звужений отвір спричиняє різку гіпертрофію лівого шлуночка, і на периферію надходить нормальна кількість крові (стадія компенсації). Пізніше під час систоли лівий шлуночок спорожнюється не повністю, тому що не вся кров встигає перейти до аорти через звужений отвір. У період діастоли залишок крові в шлуночку поповнюється за рахунок крові з лівого передсердя, що призводить до тоногенної дилатації лівогошлуночка і підвищення в ньому тиску. У міру виснаження резервів міокарда розвивається дилатація зі збільшенням кінцевого діастолічного тиску (декомпенсація), що призводить до відносної недостатності мітрального клапана („мітралізація” вади) і застою крові в лівому передсерді з подальшою легеневою гіпертензією. Розвивається діастолічнадисфункція лівого шлуночка. Незабаром приєднується і правошлуночкова недостатність.

Клініка. Стадія компенсації вади може тривати 20-30 років і більше. Значні компенсаторні можливості лівого шлуночка, на який лягає основне навантаження при аортальному стенозі, зумовлюють тривалий безсимптомний перебіг. Порушення кровопостачання мозку призводить до появи таких скарг як запаморочення, головного болю, непритомності. При порушенні кровопостачання гіпертрофованого міокарда з”являєтьсястенокардитичний біль у ділянці серця. Крім того, хворі скаржаться на серцебиття, задишку. Під час огляду можна виявити блідість шкірних покривів. Часто помітний верхівковий поштовх у вигляді розлитої сильної пульсації в проекції верхівки серця (V –VІ міжребер”я). Пульс малий повільний і рідкий (pulsusparvus, tardusetrarus). При пальпації  в V –VІІ міжребер”ї визначають високий, розлитий, резистентний верхівковий поштовх, зміщений ліворуч. Нерідко в ІІ міжребер”ї праворуч від грудини (над аортою) визначають систолічне тремтіння („котяче муркотіння”), зумовлене завихренням крові при  проходженні через звужений аортальний отвір. При перкусії визначають зміщення лівої межі серця ліворуч за ліву середньо-ключичну лінію. Аускультативно: І тон на верхівці послаблений, що зумовлено переповненням лівого шлуночка і подовженням систоли. Над аортою ІІ тон послаблений або відсутній, що є наслідком малої рухомості склерозованих і звапнений стулок аортального клапана, а також зниження артеріального тиску в аорті. Вислуховується також грубий „скребучий” систолічний шум над аортою, який проводиться за течією крові на сонні артерії, підключичні артерії і в міжлопатковий простір. Систолічний шум також вислуховується і на верхівці за механізмом вислуховування шуму по обидві сторони від звуження отвору. Шум посилюється при аускультації у вертикальному положенні хворого. Систолічний тиск переважно знижений, діастолічний нормальний або підвищений, пульсовий тиск зменшений.

Інструментальні дослідження. Рентгенологічно виявляють збільшення лівого шлуночка і аортальну конфігурацію серця, розширення аорти у висхідному відділі. На ЕКГ виявляють ознаки гіпертрофії лівого шлуночка і нерідко прояви коронарної недостатності (депресія сегменту ST, від”ємний зубець Т). На ФКГ визначають зниження амплітуди І та ІІ тонів, систолічний шум над аортою і в точці Боткіна, який займає всю систолу і носить ромбоподібну форму. На ЕхоКГ виявляють потовщення стулок аортального клапана, зменшення систолічного розходження їх в період систоли, а також гіпертрофію міжшлуночкової перетинки і задньої стінки лівого шлуночка.

 

Матеріали для самоконтролю (додаються)

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. До недостатності клапана аорти призводить захворювання:

А. Ревматичний ендокардит

Б. Бактеріальний ендокардит

В.Сифіліс

Г. Атеросклероз

*Д. Все вище перераховане

 

1. У разі недостатності клапана аорти виникає збільшення навантаження на:

А. Аорту

*Б. Лівий шлуночок

В. Ліве передсердя

Г. Легеневі вени

Д. Правий шлуночок

 

1. У разі недостатності клапана аорти в стадії компенсації хворий може скаржитись на:

А. Задишку

Б. Кашель

В. Болі в ділянці серця

*Г. Головокружіння

Д. Запаморочення

 

1. В стадії декомпенсації у разі недостатності клапана аорти хворий скаржиться на:

А. Серцебиття

Б. Кашель

В. Задишку

Г. Головокружіння

*Д. Все вище перераховане

 

1. Під час огляду шкіри хворого у разі недостатності клапана аорти ми виявляєм:

А. Цианоз

Б.Гіперемію

*В. Блідість

Г. Жовтяницю

Д. Все вище перераховане

 

1. Для симптому Мюссе характерно ритмічне, синхронне з пульсом похитування:

*А.  Голови

Б. Рук

В. Тулуба

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

1. Симтом Квінке характеризується:

А. Ритмічною пульсацією периферичних артерій

Б. Ритмічним похитуванням голови

*В. Ритмічною зміною забарвлення нігтьового ложа

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

1. Пульсація сонних артерій характеризує симптом:

А. Квінке

Б. Мюссе

В. Ландольфі

Г. Все вище перераховане

*Д. Жодне з перерахованого

 

1. Поява симптомів Квінке, Мюсе, „танок каротид” пов”язана із:

А. Підвищенням систолічного артеріального тиску

Б. Малим кровонаповненням судин головного мозку

В. Зниженням діастолічного артеріального тиску

*Г. Різким коливанням тиску в артеріальній системі в систолу та діастолу

Д. Важкістю стану хворого

 

1. Властивості верхівкового поштовху у разі недостатності клапана аорти:

А. Малий, нерезистентний, обмежений, не зміщений

Б. Розлитий, резистентний, локалізований в V міжребер”ї на 1 см медіальніше середньоключичної лінії

*В. Розлитий, високий, резистентний, зміщений в VI-VII міжребер”я

Г. Жодне з перерахованого

 

1. У разі недостатності клапана аорти межі серця зміщуються:

А. Вліво і вверх

*Б. Вліво і вниз

В. Вверх і вправо

Г. Тільки вверх

Д. Тільки в право

 

1. І тон серця при недостатності клапана аорти:

А. Посилений

*Б. Послаблений

В. Ляскаючий

Г. Чистий (нормальної гучності)

Д. Жодне з перерахованого

 

1. ІІ тон серця при недостатності клапана аорти:

А. Посилений

*Б. Послаблений

В. Роздвоєний

Г. Розщеплений

Д. Чистий

 

1. Для недостатності клапана аорти характерний шум:

А. Систолічний

*Б. Діастолічний (протодіастолічний)

В. Пресистолічний

Г. Систолодіастолічний

Д. Все вище перераховане

 

1. Шум у разі недостатності клапана аорти найкраще вислуховується в точках аускультації:

А. І

*Б. ІІ і V

В. ІІІ

Г. ІV

Д. Все вище перераховане

 

1. Мітралізація аортальної вади характеризується появою:

А. Мітрального стенозу

*Б. Мітральної недостатності

В. Аортального стенозу

Г. Жодне з вище перерахованого

 

1. Функціональний шум Флінта вислуховується при:

А. Мітральній недостатності

Б. Мітральному стенозі

*В. Недостатності аортального клапана

Г. Стенозі гирла аорти

Д. Всіх вадах серця

 

1. Зміни артеріального тиску (АТ) у разі недостатності клапана аорти:

А. Зниження систолічного АТ і підвищення діастолічного АТ

*Б. Підвищення систолічного АТ і зниження діастолічного АТ

В. Підвищення тільки систолічного АТ

Г. Підвищення тільки діастолічного АТ

Д. Змін не відбувається

 

19.Пульс при недостатності клапана аорти:

А. Повільний, малий

Б. Швидкий, малий

*В. Швидкий, високий, великий

Г. Нормальних властивостей

Д. Все вище перераховане

 

20.Подвійний тон Траубе і подвійний шум Виноградова-Дюроз”є вислуховується на:

А. Аорті

Б. Верхівці серця

В. Сонних артеріях

*Г. Стегновій артерії

Д. Променевій артерії

 

21. На рентгенограмі органів грудної клітки для аортальних вад серця характерна конфігурація серця:

А. Сидячої качки

Б. Чобітка

В. Підчеркнутої талії серця

*Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

22. Шум у разі недостатності клапана аорти краще вислуховується при положені хворого:

*А. Стоячи або сидячи

Б. Лежачи

В. Лежачи на лівому боці

Г. Положення немає значення

Д. Все вище перераховане

 

23. У разі недостатності аортального клапана під час допплерографії виявляють:

А. Регургітацію крові з аорти в шлуночок

Б. Трепотіння перердньої стулки мітрального клапана під час діастоли

В. Зміни аортального клапана

*Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

24. На ЕКГ у разі аортальних вад серця виявляють:

А. Лівограму

Б. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка з перенавантаженням

В. Ознаки коронарної недостатності

Г. Ознаки блокади лівої ніжки пучка Гіса

*Д. Все виже перераховане

 

25. У разі стенозу гирла аорти хворий може скаржитись на:

А. Головокружіння

Б. Болі в ділянці серця

В. Головні болі

Г. Схильність до запаморочення

*Д. Все вище перераховане

 

26. Колір шкіри хворого у разі стенозу гирла аорти:

А. Циінотичний

Б. Жовтушний

В. Звичайний

*Г. Блідий

Д. Рожевий

 

27. Верхівковий поштовх при аортальному стенозі:

А. Високий, розлитий, резистентний, не зміщений

*Б. Високий, розлитий, резистентний, зміщений вліво

В. Малий, обмежений, не резистентний

Г. Високий, обмежений, зміщений вліво

Д. Все вище перераховане

 

28. У разі аортального стенозу визначається пальпаторне тремтіння грудної клітки („котяче муркотіння”)

А. Систолічне на верхівці

Б. Діастолічне на верхівці

*В. Систолічне в ІІ міжребер”ї справа

Г. Діастолічне і ІІ міжребер”ї справа

Д. Систолічне ІІ міжребер зліва

 

29. Межі серця у разі аортального стенозу зміщуються

А. Вверх

Б. Вправо

*В. Вліво

Г. Вверх і вправо

Д. Жодне з переррахованого

 

30. І тон при аортальному стенозі:

А. Посилений

*Б. Послаблений

В. Ляскаючий

Г. Роздвоєний

Д. Розщеплений

 

31. ІІ тон при аортальному стенозі:

*А. Послаблений

Б. Посилений

В. Роздвоєний

Г. Розщеплений

Д. Чистий

 

32. Шум при аортальномй стенозі:

*А. Систолічний

Б. Діастолічний

В. Протодіастолічний

Г. Пресистолічний

Д, Жодне з перерахованого

 

33. Шум при аортальному стенозі:

А. М”який

Б. Дуючий

В. Непостійний

*Г. Грубий, голосний

Д. Короткий

 

34. Шум при аортальному стенозі:

А. Проводиться на сонні артерії

Б. Проводиться на верхівку

В. Проводиться в міжлопатковий простір

*Г. Все вище перераховане

Д. В ліву пахвину ділянку

 

35. Пульс при стенозі гирла аорти:

А. Великий, швидкий

*Б. Малий, повільний, рідкий

В. Малий, швидкий, рідкий

Г. Великий, повільний, рідкий

Д. Жодний з перерахованого

 

36. Артеріальний тиск (АТ) при аортальному стенозі:

А. Підвищується систолічний і діастолічний АТ

*Б. Зменшується систолічний АТ і підвищується діастолічний АТ

В. Підвищується систолічний і зменшується діастолічний АТ

Г. Все вище перераховане

Д. Не змінюється

 

37. Послаблення І тону при аортальному стенозі пов”язано із:

А. Послабленням клапанного компоненту І тону

*Б. Послабленням м”язового компоненту І тону

В. Послабленням судинного компоненту І тону

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

38. Аортальна конфігурація серця при аортальних вадах пов”язана із гіпертрофією:

А. Лівого передсердя

*Б. Лівого шлуночка

В. Правого шлуночка

Г. Всіх відділів серця

Д. Жодне з перерахованого

 

39. Шум при аортальному стенозі краще вислуховується в положенні хворого:

А. Лежачи на лівому боці

Б. Стоячи

В. Сидячи

*Г. Лежачи на правому боці

Д. Жодне з перерахованого

 

40. Шум при аортальному стенозі не проводиться на:

А. Судини шиї

Б. Верхівку серця

В. Міжлопатковий простір

*Г. В ліву пахвину ділянку

Д. Яремну ямку

 

41. Найбільш частою причиною аортального стенозу у людей похилого віку стає:

А. Ревматичний ендокардит

Б. Інфекційний ендокардит

*В. Атеросклероз

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

42. Клінічні прояви аортального стенозу виникають у хворих з площею аортального отвору:

А. 3 см²

Б. 2,5 см²

В. 2 см²

Г. 1,5 см²

*Д. 0,5-1 см²

 

43. У разі аортальної недостатності під час аускультації серця ніколи не буває:

А. Послаблення І тону

*Б. Посилення І тону

В. Розщеплення ІІ тону

Г. Роздвоєння ІІ тону

Д. Жодне з наведеного

 

44. Для аортального стенозу при допплероехокардіографії має значення:

А. Ступінь відкриття аортального клапана

Б. Стан аортального отвору

*В.Все вище перераховане

Г. Товщина стінки лівого шлуночка

Д. Товщина міжшлуночкової перетинки

 

45. Пульсовий тиск у разі недостатності клапана аорти:

А. Зменшується

Б. Не змінюється

*В. Різко збільшується

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

 

Перелік тестових завдань для студентів 3-го курсу

(база кафедри пропедевтики внутрішньої медицини)

 

Тема: Аортальні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко–інструментальних методів обстеження.

 

1. До недостатності клапана аорти призводить захворювання:

А. Ревматичний ендокардит

Б. Бактеріальний ендокардит

В.Сифіліс

Г. Атеросклероз

*Д. Все вище перераховане

 

1. У разі недостатності клапана аорти виникає збільшення навантаження на:

А. Аорту

*Б. Лівий шлуночок

В. Ліве передсердя

Г. Легеневі вени

Д. Правий шлуночок

 

1. У разі недостатності клапана аорти в стадії компенсації хворий може скаржитись на:

А. Задишку

Б. Кашель

В. Болі в ділянці серця

*Г. Головокружіння

Д. Запаморочення

 

1. В стадії декомпенсації у разі недостатності клапана аорти хворий скаржиться на:

А. Серцебиття

Б. Кашель

В. Задишку

Г. Головокружіння

*Д. Все вище перераховане

 

1. Під час огляду шкіри хворого у разі недостатності клапана аорти ми виявляєм:

А. Цианоз

Б.Гіперемію

*В. Блідість

Г. Жовтяницю

Д. Все вище перераховане

 

1. Для симптому Мюссе характерно ритмічне, синхронне з пульсом похитування:

*А.  Голови

Б. Рук

В. Тулуба

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

1. Симтом Квінке характеризується:

А. Ритмічною пульсацією периферичних артерій

Б. Ритмічним похитуванням голови

*В. Ритмічною зміною забарвлення нігтьового ложа

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

1. Пульсація сонних артерій характеризує симптом:

А. Квінке

Б. Мюссе

В. Ландольфі

Г. Все вище перераховане

*Д. Жодне з перерахованого

 

1. Поява симптомів Квінке, Мюсе, „танок каротид” пов”язана із:

А. Підвищенням систолічного артеріального тиску

Б. Малим кровонаповненням судин головного мозку

В. Зниженням діастолічного артеріального тиску

*Г. Різким коливанням тиску в артеріальній системі в систолу та діастолу

Д. Важкістю стану хворого

 

1. Властивості верхівкового поштовху у разі недостатності клапана аорти:

А. Малий, нерезистентний, обмежений, не зміщений

Б. Розлитий, резистентний, локалізований в V міжребер”ї на 1 см медіальніше середньоключичної лінії

*В. Розлитий, високий, резистентний, зміщений в VI-VII міжребер”я

Г. Жодне з перерахованого

 

1. У разі недостатності клапана аорти межі серця зміщуються:

А. Вліво і вверх

*Б. Вліво і вниз

В. Вверх і вправо

Г. Тільки вверх

Д. Тільки в право

 

1. І тон серця при недостатності клапана аорти:

А. Посилений

*Б. Послаблений

В. Ляскаючий

Г. Чистий (нормальної гучності)

Д. Жодне з перерахованого

 

1. ІІ тон серця при недостатності клапана аорти:

А. Посилений

*Б. Послаблений

В. Роздвоєний

Г. Розщеплений

Д. Чистий

 

1. Для недостатності клапана аорти характерний шум:

А. Систолічний

*Б. Діастолічний (протодіастолічний)

В. Пресистолічний

Г. Систолодіастолічний

Д. Все вище перераховане

 

1. Шум у разі недостатності клапана аорти найкраще вислуховується в точках аускультації:

А. І

*Б. ІІ і V

В. ІІІ

Г. ІV

Д. Все вище перераховане

 

1. Мітралізація аортальної вади характеризується появою:

А. Мітрального стенозу

*Б. Мітральної недостатності

В. Аортального стенозу

Г. Жодне з вище перерахованого

 

1. Функціональний шум Флінта вислуховується при:

А. Мітральній недостатності

Б. Мітральному стенозі

*В. Недостатності аортального клапана

Г. Стенозі гирла аорти

Д. Всіх вадах серця

 

1. Зміни артеріального тиску (АТ) у разі недостатності клапана аорти:

А. Зниження систолічного АТ і підвищення діастолічного АТ

*Б. Підвищення систолічного АТ і зниження діастолічного АТ

В. Підвищення тільки систолічного АТ

Г. Підвищення тільки діастолічного АТ

Д. Змін не відбувається

 

19.Пульс при недостатності клапана аорти:

А. Повільний, малий

Б. Швидкий, малий

*В. Швидкий, високий, великий

Г. Нормальних властивостей

Д. Все вище перераховане

 

20.Подвійний тон Траубе і подвійний шум Виноградова-Дюроз”є вислуховується на:

А. Аорті

Б. Верхівці серця

В. Сонних артеріях

*Г. Стегновій артерії

Д. Променевій артерії

 

21. На рентгенограмі органів грудної клітки для аортальних вад серця характерна конфігурація серця:

А. Сидячої качки

Б. Чобітка

В. Підчеркнутої талії серця

*Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

22. Шум у разі недостатності клапана аорти краще вислуховується при положені хворого:

*А. Стоячи або сидячи

Б. Лежачи

В. Лежачи на лівому боці

Г. Положення немає значення

Д. Все вище перераховане

 

23. У разі недостатності аортального клапана під час допплерографії виявляють:

А. Регургітацію крові з аорти в шлуночок

Б. Трепотіння перердньої стулки мітрального клапана під час діастоли

В. Зміни аортального клапана

*Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

24. На ЕКГ у разі аортальних вад серця виявляють:

А. Лівограму

Б. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка з перенавантаженням

В. Ознаки коронарної недостатності

Г. Ознаки блокади лівої ніжки пучка Гіса

*Д. Все виже перераховане

 

25. У разі стенозу гирла аорти хворий може скаржитись на:

А. Головокружіння

Б. Болі в ділянці серця

В. Головні болі

Г. Схильність до запаморочення

*Д. Все вище перераховане

 

26. Колір шкіри хворого у разі стенозу гирла аорти:

А. Циінотичний

Б. Жовтушний

В. Звичайний

*Г. Блідий

Д. Рожевий

 

27. Верхівковий поштовх при аортальному стенозі:

А. Високий, розлитий, резистентний, не зміщений

*Б. Високий, розлитий, резистентний, зміщений вліво

В. Малий, обмежений, не резистентний

Г. Високий, обмежений, зміщений вліво

Д. Все вище перераховане

 

28. У разі аортального стенозу визначається пальпаторне тремтіння грудної клітки („котяче муркотіння”)

А. Систолічне на верхівці

Б. Діастолічне на верхівці

*В. Систолічне в ІІ міжребер”ї справа

Г. Діастолічне і ІІ міжребер”ї справа

Д. Систолічне ІІ міжребер зліва

 

29. Межі серця у разі аортального стенозу зміщуються

А. Вверх

Б. Вправо

*В. Вліво

Г. Вверх і вправо

Д. Жодне з переррахованого

 

30. І тон при аортальному стенозі:

А. Посилений

*Б. Послаблений

В. Ляскаючий

Г. Роздвоєний

Д. Розщеплений

 

31. ІІ тон при аортальному стенозі:

*А. Послаблений

Б. Посилений

В. Роздвоєний

Г. Розщеплений

Д. Чистий

 

32. Шум при аортальномй стенозі:

*А. Систолічний

Б. Діастолічний

В. Протодіастолічний

Г. Пресистолічний

Д, Жодне з перерахованого

 

33. Шум при аортальному стенозі:

А. М”який

Б. Дуючий

В. Непостійний

*Г. Грубий, голосний

Д. Короткий

 

34. Шум при аортальному стенозі:

А. Проводиться на сонні артерії

Б. Проводиться на верхівку

В. Проводиться в міжлопатковий простір

*Г. Все вище перераховане

Д. В ліву пахвину ділянку

 

35. Пульс при стенозі гирла аорти:

А. Великий, швидкий

*Б. Малий, повільний, рідкий

В. Малий, швидкий, рідкий

Г. Великий, повільний, рідкий

Д. Жодний з перерахованого

 

36. Артеріальний тиск (АТ) при аортальному стенозі:

А. Підвищується систолічний і діастолічний АТ

*Б. Зменшується систолічний АТ і підвищується діастолічний АТ

В. Підвищується систолічний і зменшується діастолічний АТ

Г. Все вище перераховане

Д. Не змінюється

 

37. Послаблення І тону при аортальному стенозі пов”язано із:

А. Послабленням клапанного компоненту І тону

*Б. Послабленням м”язового компоненту І тону

В. Послабленням судинного компоненту І тону

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

38. Аортальна конфігурація серця при аортальних вадах пов”язана із гіпертрофією:

А. Лівого передсердя

*Б. Лівого шлуночка

В. Правого шлуночка

Г. Всіх відділів серця

Д. Жодне з перерахованого

 

39. Шум при аортальному стенозі краще вислуховується в положенні хворого:

А. Лежачи на лівому боці

Б. Стоячи

В. Сидячи

*Г. Лежачи на правому боці

Д. Жодне з перерахованого

 

40. Шум при аортальному стенозі не проводиться на:

А. Судини шиї

Б. Верхівку серця

В. Міжлопатковий простір

*Г. В ліву пахвину ділянку

Д. Яремну ямку

 

41. Найбільш частою причиною аортального стенозу у людей похилого віку стає:

А. Ревматичний ендокардит

Б. Інфекційний ендокардит

*В. Атеросклероз

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого

 

42. Клінічні прояви аортального стенозу виникають у хворих з площею аортального отвору:

А. 3 см²

Б. 2,5 см²

В. 2 см²

Г. 1,5 см²

*Д. 0,5-1 см²

 

43. У разі аортальної недостатності під час аускультації серця ніколи не буває:

А. Послаблення І тону

*Б. Посилення І тону

В. Розщеплення ІІ тону

Г. Роздвоєння ІІ тону

Д. Жодне з наведеного

 

44. Для аортального стенозу при допплероехокардіографії має значення:

А. Ступінь відкриття аортального клапана

Б. Стан аортального отвору

*В.Все вище перераховане

Г. Товщина стінки лівого шлуночка

Д. Товщина міжшлуночкової перетинки

 

45. Пульсовий тиск у разі недостатності клапана аорти:

А. Зменшується

Б. Не змінюється

*В. Різко збільшується

Г. Все вище перераховане

Д. Жодне з перерахованого