пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Харчування


Тема № 25

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ЕНЕРГОВИТРАТ ЛЮДИНИ ТА ЇЇ ПОТРЕБ В ХАРЧОВИХ РЕЧОВИНАХ

Методи визначення енерговитрат організму

 

Добові енерговитрати організму складаються з:

- основного обміну, який залежить від віку, статі, зросту, маси тіла, фізіологічної конституції (астенік, нормо-, гіперстенік);

- витрат енергії на травлення їжі (специфічно-динамічна дія їжі), яка складає приблизно 10% від величини основного обміну;

- витрат енергії на фізичні та емоційні навантаження протягом доби, тобто на трудову діяльність та відпочинок, згідно розпорядку дня індивіда чи колективу;

- енерговитрати залежать також від клімато-погодних умов місцевості, мікроклімату робочого місця, характеру і якості одежі, навичок та уміння в трудовому процесі.

Найбільш точними, проте громіздкими, методами визначення енерговитрат є методи:

- прямої калориметрії (по виділенню тепла з організму в спеціальній калориметричній камері);

- метод непрямої калориметрії – по газообміну (кількості спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні тієї чи іншої роботи. Видихуване повітря для аналізу вмісту О2  і СО2 накопичують у спеціальних заплічних мішках Дугласа;

- метод пульсометрії, при якому за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра  вимірюють частоту та наповнення пульсу при виконанні різних видів робіт та інших навантажень, результати яких у приладі автоматично переводяться у кілоджоулі;

- метод аліментарної енергометрії – лабораторне визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі;

- розрахункові методи: окремо визначають основний обмін за допомогою спеціальних таблиць Гарріса і Бенедікта на підставі статі та маси тіла (перше число), а також статі, віку і зросту (друге число). Сума цих чисел і складає величину основного обміну. До основного обміну додають енерговитрати на специфічно-динамічну дію їжі, яка складає 10% величини основного обміну і енерговитрати на всі види навантаження, яке виконує людина на протязі активної частини доби (фізична і розумова праця, відпочинок, прийом їжі тощо). Ці енерговитрати розраховують за допомогою спеціальних таблиць, в яких викладена енергія (в калоріях) на різноманітні види навантаження за 1 годину, на підставі добового хронометражу – кількості годин чи хвилин, витрачених людиною на протязі доби на кожний вид навантаження.

Останнім часом (1986 р.) спеціалістами Всесвітньої організації охорони здоров¢я (ВООЗ) розроблена нова методика визначення енерговитрат, за якою основний обмін (ОО) та специфічно-динамічну дію їжі розраховують за спеціальними рівняннями з урахуванням віку, статі, зросту, маси тіла (додаток 2), а енерговитрати – множенням ОО на коефіцієнт фізичної активності (КФА), значення якого розроблені для різних видів діяльності (додаток 3).

Розроблені також усереднені значення ОО з урахуванням статі, віку, маси тіла і специфічно-динамічної дії їжі (додаток 4) та КФА відповідно до професійної приналежності особи (додаток 5).

Наприклад, для чоловіка, слюсара за фахом, віком 35 років, зростом 175 см, масою тіла 70 кг основний обмін складе:

ОО = 11,3 х 70 кг + 16 х 1,75 м + 901 = 1720 ккал.

Для розрахунку добових енерговитрат спочатку розраховують відносний основний обмін (ОО) за 1 годину: ВОО = ОО : 24 години, який у нашому прикладі складе: ВОО = 1720 : 24 = 71,7 ккал. Далі визначають хронометраж (затрати часу) на кожний вид діяльності за добу, на підставі якого в таблиці додатку 3 знаходять відповідні КФА. Для розрахунку енерговитрат отримані результати заносять у таблицю:

 

Вид діяльності

КФА

Енерговитрати на кожний вид діяльності:

ВОО × тривалість виду діяльності × КФА

 

Сума основного обміну з специфічно-динамічною дією їжі та енерговитрат на всі види діяльності складе добові енерговитрати.

Для обчислення орієнтовних добових енерговитрат потрібно усереднений основний обмін (з урахуванням статі, віку, маси тіла, див. додаток 4) помножити на КФА відповідної професії (додаток 5).

У нашому випадку це складе: 1650 х 1,9 = 3135 ккал.

 

Розрахунок потреб в харчових речовинах (мал. 25.1)

 

В основу цих розрахунків покладені добові енерговитрати індивіда чи однорідного за режимом дня та харчування колективу, які повинні компенсуватися за рахунок 11-13, в середньому 12% білків за їх калорійністю, з них 55% - тваринного походження; 25% - за рахунок жирів, з них не менше 30% рослинних; 62-64%, в середньому 63% вуглеводів, серед яких не більше 18-20% моно- та дисахаридів*.

В приведеному вище прикладі для слюсаря при його енерговитратах калорійність раціону повинна становити:

- за рахунок білків:  3135 – 100 %

х   - 12 %

х = = 376,2 ккал

за рахунок жирів (25%) – 783,8 ккал;

за рахунок вуглеводів (63%) – 1975,0 ккал.

Масу цих нутрієнтів розраховують діленням їх калорійності на калоричні коефіцієнти. В нашому прикладі це складе:

маса білків =  = 91,76 г;

жирів =  = 84,28 г;

вуглеводів =  = 481,7 г;

тваринних білків =  = 50,47 г;

рослинних жирів =  = 25,28 г.

Потреби в вітамінах визначають також за енерговитратами, враховуючи що на кожні 1000 ккал. повинно надходити: аскорбінової кислоти – 25 мг, тіаміну – 0,6 мг, рибофлавіну – 0,7 мг, піридоксину – 0,7 мг, нікотинової кислоти – 6,6 мг. Ретинолу – 1 мг на добу (з урахуванням ретинолового еквіваленту b-каротину, який дорівнює 2), токоферолу – 15 мг/добу.

Потреби в мінеральних речовинах становлять: калій – 4000 мг/добу, кальцій – 1000-1200 мг/добу (з них 400-500 мг/добу за рахунок молочних продуктів), фосфор – 1200 мг/добу, залізо – 10-18 мг/добу, з них 1,0-1,5 мг за рахунок гемового заліза (м¢ясні продукти).

Співвідношення б:ж:в повинно бути 1:1:4 за їх масою.

Співвідношення Са:Р – 1:1,5.

Потреба в основних харчових речовинах та калорійності раціону у залежності від енерговитрат може бути визначена також за допомогою спеціального номографа (мал. 25.1.)

 

Мал. 25.1. Номограф для визначення потреб організму в основних харчових речовинах та енергії

 

Додаток 2

 

Рівняння для розрахунку основного обміну (на основі маси тіла і зросту)

 

Віковий діапазон (роки)

Основний обмін (ОО), ккал

                                        10 – 18

Чоловіки                        18 – 30

                                        30 – 60

                                   більше 60

16,6 х МТ + 77 х ЗР + 572

15,4 х МТ – 27 х ЗР + 717

11,3 х МТ + 16 х ЗР + 901

8,8 х МТ + 1128 х ЗР - 1071

                                        10 – 18

Жінки                             18 – 30

                                        30 – 60

                                   більше 60

7,4 х МТ + 482 х ЗР + 217

13,3 х МТ + 334 х ЗР + 35

8,7 х МТ - 25 х ЗР + 865

9,2 х МТ + 637 х ЗР – 302

 

де МТ – маса тіла, кг; ЗР – зріст, м

 

Додаток 3

 

Коефіцієнти фізичної активності при різних видах діяльності

 

Вид діяльності

Показник КФА

у чоловіків

у жінок

1..Учбова діяльність

 

 

1.1 Практичні заняття

 

 

А) лабораторні

2,7

2,6

Б) семінарські

1,9

1,8

В) семінарсько-лабораторні

2,4

2,3

Г) на клінічних кафедрах терапевтичного профілю

2,3

2,2

Д) на клінічних кафедрах хірургічного профілю (асистування під час операції)

2,4

2,3

Е) поточний саннагляд на об’єктах

2,8

2,7

1.2.Учбово-дослідницька робота

 

 

А) виконання наукового експерименту на тваринах

2,7

2,6

Б) проведення хімічних аналізів

2,6

2,5

В) прибирання робочих місць після експерименту

2,2

2,0

Г) обговорення наукових проблем

2,2

2,1

Робота на комп’ютерах (операторська) сидячи

1,7

1,6

Робота на комп’ютерах (операторська) стоячи

2,7

2,6

1.3. Лекції

2,0

1,9

1.4. Підготовка до занять

 

 

А) читання учбової літератури

1,6

1,6

Б) перегляд наукової літератури

1,8

1,7

В) реферування наукової літератури

2,0

1,9

2. Особиста гігієна, самообслуговування

 

 

А) умивання

1,6

1,5

Б) душ

1,8

1,7

В) одягання, роздягання, взування

1,9

1,8

Г) прийом їжі сидячи

1,5

1,3

Д) прийом їжі стоячи

1,7

1,6

2. Ведення домашнього господарства

 

 

2.1 Легке прибирання

2,7

2,7

2.2. Прибирання з помірним навантаженням

3,7

3,3

2.3. Підмітання будинку

3,5

3,5

2.4. Підмітання подвір’я

3,1

3,0

2.5. Прання одягу, білизни

2,5

3,3-4,4

2.6. Миття посуду

1,6

1,5

2.7. Догляд за дітьми

2,2

2,7

2.8. Приготування їжі

1,8

2,2

2.9. Рубання дров

4,1

 

2.10. Придбання товарів, продуктів

3,5

4,0-4,6

2.11. Миття підлоги, вікон

3,3

3,7

3. Переміщення

 

 

3.1. Ходіння по дому

2,5

2,4

3.2. Прогулянка повільна

3,0

2,8

3.3. В звичному темпі

3,4

3,2

3.4. З тягарем масою 10 кг

4,6

3,5

3.5. В гору повільна

4,7

4,6

3.6. В гору в звичайному темпі

5,7

4,6

3.7. В гору швидка

7,5

6,6

3.8 В звичайному темпі з тягарем 10 кг

6,7

6,0

3.9. Під гору повільна

2,8

2,3

3.10. Під гору в звичайному темпі

3,1

3,0

3.11. Під гору швидка

3,6

3,4

3.12. Ходьба по сходах вверх

6,2

6,1

3.13. Їзда в транспорті

1,7

1,5

4. Ведення підсобного господарства

 

 

4.1. Робота лопатою

5,7

4,6

4.2. Посадка дерев

4,1

4,3

4.3. Обрізання гілок дерев

7,3

7,1

4.4. Робота сапою, прополювання

2,5-5,0

2,9

4.5. Посадка коренеплодів

3,7

3,9

5. Будівельна робота

 

 

5.1. Тяжка робота

5,2

-

5.2. Кладка цегли

3,3

-

5.3. Теслярська робота

3,2

-

5.4. Обробна робота (малярна, обклеювання шпалерами)

2,8

3,0

6. Рукоділля

 

 

6.1. Шиття

1,5-3,0

1,9-3,0

5.2. Ткацтво

2,1

2,2

6.3. Вишивання

1,5

1,5

6.4. В’язання

1,9

2,0

6.5. Вирізання

2,1

-

7. Заняття легким спортом

 

 

7.1. Гра в шашки, шахи

2,2

2,1

7.2. Гра в більярд, кеглі, гольф

2,2-4,4

 

7.3. Аеробні танці (аеробіка) низької інтенсивності

3,1

3,2

7.4. Аеробні танці високої інтенсивності

7,3

7,2

7.5. Бадмінтон в помірному темпі

3,7

3,7

7.6. Бадмінтон в напруженому темпі

7,3

7,1

7.7. Баскетбол на площадці стандартних розмірів

5,6

5,5

7.8. Волейбол

3,8

3,6

7.9. Гандбол

7,0

7,1

7.10. Ранкова гімнастика

2,3

2,2

7.11. Легка гімнастика

3,5

3,5

7.12. Напружена гімнастика

7,0

6,6

7.13. Біг (11,2 км/год)

7,0

7,1

8. Заняття важким спортом

 

 

8.1. Біг (16 км/год)

11,0

11,0

8.2. Верхова їзда (галоп)

4,6

4,5

8.3. Гребля (два весла, 4 км/год)

3,1

3,0

8.4. Гребля (одиночна з максимальною швидкістю)

10,5

10,2

8.5. Гребля на каное (4 км/год)

2,7

2,6

8.6. Плавання (0,4 км/год)

2,9

3,0

8.7. Плавання (2,4 км/год)

6,6

6,6

8.8. Плавання швидким кролем

8,4

8,3

8.9. Настільний теніс

3,0-4,0

3,0-3,9

8.10. Хокей на траві

7,2

7,2

8.11. Фехтування

3,1

3,1

8.12. Футбол

6,8

6,6

8.13. Піший туризм (рюкзак вагою 9 кг, швидкість переміщення 3,2 км/год)

2,2

2,2

8.14. Те ж зі швидкістю 6,4 км/год

3,4

3,5

8.15. Альпінізм

6,8

6,6

8.16. Катання на ковзанах

3,7

3,5

8.17. Швидкісний біг на ковзанах

11,0

103

8.18. Катання на лижах

3,9

4,0

8.19. Швидкісний спуск на лижах

3,8

3,9

8.20. Водне поло

8,8

8,8

8.21. Водні лижі

3,3

3,3

8.22. Заняття силовим тренуванням на тренажерах

8,0

7,6

8.23. Важка атлетика

6,0-10,0

6,0-8,8

9. Відпочинок

 

 

9.1. Спокійно сидячи

1,2

1,2

9.2. Перегляд телепередач

1,4

1,4

9.3. Бальні танці

3,0-4,1

3,0-4,0

9.4. Танці в ритмі диско

6,0

5,8

9.5. Сучасні танці

3,7

3,5

9.6. Спів

1,6

1,6

9.7. Читання художньої літератури

1,7

1,7

10. Сон

1

1

 

Додаток 4

 

Добові енерговитрати дорослого населення без фізичної активності (основний обмін)

 

Маса тіла, кілограмів

Вік

18-29 років

30-39 років

40-59 років

60-74 роки

Чоловіки (основний обмін)

1

2

3

4

5

50

1450

1370

1280

1180

55

1520

1430

1350

1240

60

1590

1500

1410

1300

65

1670

1570

1480

1360

70

1750

1650

1550

1430

75

1830

1720

1620

1500

80

1920

1810

1700

1570

85

2010

1900

1780

1640

90

2110

1990

1870

1720

Жінки (основний обмін)

40

1080

1050

1020

960

45

1150

1120

1030

1030

50

1230

1190

1160

1100

55

1300

1260

1220

1160

60

1380

1340

1300

1230

65

1450

1410

1370

1290

70

1530

1490

1440

1860

75

1600

1550

1510

1430

80

1680

1630

1580

1580

Примітка: Для обчислення добових ененговитрат фізичноактивного дорослого населення необхідно величину основного обміну помножити на коефіцієнт фізичної активності (КФА).

 

 

Додаток 5

 

Групи працездатного населення в залежності від фізичної активності

 

Групи фізичної активності

Коефіцієнт

фізичної

активності (КФА)

Орієнтовний перелік спеціальностей

І

робітники переважно розумової праці, дуже легка фізична активність, енерговитрати 1800-2450 ккал

1,4

науковці, студенти гуманітарного фаху, оператори ЕОМ, контролери, педагоги, диспетчери, робітники пультів управління тощо

ІІ

робітники, зайняті легкою працею, легка фізична активність, енерговитрати 2100-2800 ккал

1,6

 

водії трамваїв, тролейбусів, робітники конвеєрів, вантажники, швейники, пакувальники, робітники радіоелектронної промисловості, агрономи, медсестри, робітники зв’язку, сфери обслуговування, продавці промтоварів тощо

ІІІ

Робітники праці середньої важкості, середня фізична активність, енерговитрати 2500 -3300 ккал

1,9

 

слюсарі, наладчики, верстатники, водії екскаваторів, бульдозерів, автобусів, лікарі-хірурги, текстильники, взуттьовики, залізничники, водії вугільних комбайнів, продавці продтоварів, водники, апаратники, робітники хімічних заводів тощо

ІV

Робітники важкої і особливо важкої фізичної праці, висока і дуже висока фізична активність, енерговитрати 2850-3900 ккал

2,3

(чоловіки)

2,2

(жінки)

будівельники, помічники буровиків, прохідники, основна маса робітників сільського господарства, механізатори, доярки, овочівники, деревообробники, металурги, ливарники, робітники сільського господарства в посівний та збиральний періоди, доменщики, вальщики лісу, каменярі, землекопи, вантажники немеханізованої праці тощо

 

Тема № 26

МЕТОДИКА ОЦІНКИ АДЕКВАТНОСТІ ХАРЧУВАННЯ ОРГАНІЗОВАНИХ КОЛЕКТИВІВ ЗА МЕНЮ-РОЗКЛАДКОЮ

Розрахункові методи визначення енергетичної цінності та нутрієнтного

складу харчового раціону

Методи балансових і бюджетних досліджень харчування, основані на оцінці асигнувань на харчування організованих колективів чи прибутків сім'ї, індивіда, дозволяють лише орієнтовно оцінювати харчування цих груп людей.

Анкетно-опитувальний, ваговий методи дозволяють більш точно визначати кількість вживаних харчових продуктів, проте також не дають можливості оцінювати якісний склад добового раціону.

Лабораторні методи визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону найбільш точні, але потребують складних, тривалих досліджень і значних матеріальних витрат, а тому не дозволяють їх систематичного використання при медичному контролі харчування різних категорій населення.

Розрахункові ж методи - досить точні, доступні при постійному, систематичному медичному контролі харчування названих категорій населення, не потребують додаткових матеріальних витрат, а при наявності обчислювальної техніки і багато часу на розрахунки.

 

Для оцінки фактичного харчування організованих колективів розрахунковими методами використовують:

- фізіологічні норми харчування, науково обґрунтовані та розроблені для окремих категорій населення;

- розроблені на їх основі розкладки продуктів (меню-розкладки) - це план харчування колективу, як правило, на тиждень;

- таблиці хімічного складу харчових продуктів - довідкові матеріали про енергетичну цінність і нутрієнтний склад кожного харчового продукту.

 

299

 

 

При розробці меню-розкладки враховується необхідність різноманітності харчування і його щоденна повноцінність, яка досягається множенням одноденних

кількостей кожного продукту (крім щоденно однаково вживаних, наприклад хліб)

на 7 днів, після чого плануються різні блюда на весь тиждень. При цьому одне і те ж блюдо не повинно повторюватися частіше трьох разів на тиждень.

Наприклад, одноденна норма круп - 40 г, макаронних виробів - 60 г. На тиждень це складе, відповідно 280 г та 420 г. Це дозволяє планувати в різні дні різні блюда, чим досягається різноманітність харчування і запобігання приїдаємості раціону.

Обов'язок лікаря, який відповідає за медичний нагляд за харчуванням даного колективу, при формуванні меню-розкладки включає:

- оцінку блюд з точки зору енергетичної цінності та вмісту нутрієнтів - білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних, смакових речовин;

- забезпечення різноманітності блюд на протязі тижня;

- нагляд за правильністю заміни окремих харчових продуктів при їх відсутності;

- правильне врахування відходів харчових продуктів (які приведені в спеціальних таблицях);

- правильний розподіл блюд та окремих харчових продуктів за їх енергетичною і харчовою цінністю по окремим прийомам їжі та ін.

Енергетичну цінність і нутрієнтний склад кожного продукту, згідно меню-розкладки розраховують за пропорцією, користуючись "Таблицями хімічного складу харчових продуктів" (додаток 3), в яких приведені всі харчові речовини та калорійність в 100 г продукту.

Для визначення співвідношення харчових речовин тваринного і рослинного походження кількість білків та жирів розраховують окремо або складають лише кількості тваринних, кількість рослинних білків визначають відніманням кількості тваринних від загальної суми білків.

Розподіл добового раціону по окремих прийомах їжі за його енергетичною цінністю визначається у відсотках. При цьому рекомендують 30% калорійності на сніданок, 40-45% - на обід, 20-25% - на вечерю. При чотирьохразовому харчуванні виділяють другий сніданок -10-12% за рахунок частково сніданку, частково -обіду.

 

В заключенні про оцінку харчування колективу повинні бути висвітлені такі основні питання:

1) Відповідність енергетичної цінності та кількості всіх харчових речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів) енер-говитратам та фізіологічній потребі в них, (розрахованих студентами на попередньому занятті) та нормам харчування (див. додаток 2 наступного заняття).

2) Відповідність фізіологічним потребам співвідношень між тваринними і рослинними білками, жирами, між складними вуглеводами і дисахаридами. Згідно фізіологічних нормативів, як сказано вище, білки тваринного походження повинні складати за їх енергетичною цінністю не менше 55% їх загальної кількості, жирів рослинних - не менше 30%; моно-, дисахаридів - не більше 18-20%.

 

 

300

3) Достатність в раціоні вітамінів, з урахуванням неминучих їх втрат при кулінарній обробці харчових продуктів, правильність співвідношення між вітаміном А і каротином.

4) Достатність мінеральних речовин, особливо Са, Р, їх співвідношення, Fe, та мікроелементів. Наявність спецій і смакових речовин.

5) Повторюваність блюд на протязі тижня (різноманітність харчування).

6) На підставі виявлених недоліків складаються рекомендації щодо оптимізації розкладки продуктів, особливо з урахуванням передбачуваних змін у фізичних навантаженнях контрольованого колективу.

Для зручності аналізу результати розрахунків нутрієнтного складу та енергетичної цінності раціону харчування за меню-розкладкою заносять в таблицю

 (додаток 2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

301

 

 

Додаток 2

Результати оцінки нутрієнтного складу та енергетичної цінності раціону харчування студентів

Показник

Одиниці виміру

В робочі дні

В вихідні дні

фактичний вміст

індивідуальна потреба

баланс

фактичний вміст

індивідуальна потреба

баланс

надлишок

нестача

надлишок

нестача

Білки всього

г

 

 

 

 

 

 

 

 

в т.ч. тваринні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Жири всього

г

 

 

 

 

 

 

 

 

в т.ч. рослинні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вуглеводи всього

г

 

 

 

 

 

 

 

 

в т.ч. моно- та дисахариди

г

 

 

 

 

 

 

 

 

Крохмаль

г

 

 

 

 

 

 

 

 

Клітковина

г

 

 

 

 

 

 

 

 

Співвідношення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б : ж : в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мінеральні речовини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Mg

мг

 

 

 

 

 

 

 

 

Са загальна кількість

мг

 

 

 

 

 

 

 

 

в т.ч. молочного

мг

 

 

 

 

 

 

 

 

Р

мг

 

 

 

 

 

 

 

 

Fe всього, загальна кількість

мг

 

 

 

 

 

 

 

 

Fe гемового

мг

 

 

 

 

 

 

 

 

Вітаміни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

мг

 

 

 

 

 

 

 

 

b-каротин

мг

 

 

 

 

 

 

 

 

Е

мг

 

 

 

 

 

 

 

 

В1

мг

 

 

 

 

 

 

 

 

В2

мг

 

 

 

 

 

 

 

 

В6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С

мг

 

 

 

 

 

 

 

 

РР

мг

 

 

 

 

 

 

 

 

Енергетична цінність раціону

ккал

 

 

 

 

 

 

 

 

Енергетична цінність білків

ккал

 

 

 

 

 

 

 

 

теж саме

%

 

 

 

 

 

 

 

 

Енергетична цінність жирів

ккал

 

 

 

 

 

 

 

 

теж саме

%

 

 

 

 

 

 

 

 

Енергетична цінність вуглеводів

 

ккал

 

 

 

 

 

 

 

 

теж саме

 

%

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 

302

 

 

Хімічний склад основних харчових продуктів

ТАБЛИЦЯ 1. Зерно і продукти його переробки

Продукт

Вода

Білки

Жири

Вуглеводи

Клітковина

Органічні кислоти

Мінеральні речовини

Вітаміни

Енергетична цінність, ккал

Моно- дицукри

Крохмаль

Na

K

Ca

Mg

P

Fe

бета-каротин

В1

В2

РР

Е

грами

міліграми

Крупа

Манна

14,0

11,3

0,7

1,3

70,3

0,2

0,5

10

130

20

18

85

1,0

0

0,14

0,04

1,2

2,55

344

Рисова

14,0

7,0

0,5

0,8

73,7

0,4

0,7

26

54

24

26

97

1,0

0

0,08

0,04

1, 6

0,45

338

Гречана ядриця

14,0

12,6

3,3

1,3

63,7

1,1

1,7

33

218

55

78

298

6,6

0

0,43

0,2

4,19

6,65

347

Пшоно

14,0

12,0

2,8

1,7

64,8

0,7

1,1

28

211

27

83

233

7,0

0,02

0,42

0,04

1,55

2,6

346

Вівсяні пластівці „Геркулес”

12,0

13,1

6,2

3,3

59,2

1,3

1,7

20

330

52

129

328

3,6

0

0,45

0,1

1,0

3,2

365

Перлова

14,0

9,3

1,1

1,6

65,7

1,0

0,9

10

172

38

92

323

1,8

0

0,12

0,06

2,0

3,7

324

Вівсяна

12,0

11,9

6,9

0,8

54,7

2,8

2,1

35

362

64

116

349

3,9

0

0,49

0,11

1,1

3,4

340

Пшенична „Полтавська”

14,0

12,7

1,1

2,5

68,1

0,7

0,9

17

230

40

60

261

6,4

0

0,3

0,1

1,4

6,02

350

Ячна

14,0

10,4

1,3

1,5

65,2

1,4

1,2

12

160

42

96

343

1,8

0

0,27

0,08

2,74

-

328

Кукурудзяна

14,0

8,3

1,2

2,0

70,4

0,8

0,7

22

147

20

36

109

2,7

0,2

0,13

0,07

1,1

2,7

340

Горіх лущений

14,0

23,0

1,6

3,4

47,4

1,1

2,6

27

731

89

88

226

7,0

0,02

0,9

0,18

2,37

9,1

314

Макарони вищого сорту

13,0

12,3

1,1

2,0

62,3

0,1

0,7

8

154

19

37

87

1,8

0

0,17

0,04

1,21

3,05

322

Макарони першого сорту

13,0

10,7

1,3

1,7

67,9

0,2

0,7

12

172

24

45

116

2,1

0

0,25

0,12

2,22

3,2

339

Макаронні вироби з підвищеним вмістом яєць

13,0

13,7

2,8

1,9

59,3

0,1

0,6

28

170

27

37

114

2,1

0,01

0,17

0,1

1,21

3,6

330

Борошно пшеничне І сорту

14,0

10,6

1,2

1,7

67,1

0,2

0,7

12

176

24

44

115

2,1

0

0,25

0,08

2,2

3,05

334

Сухарі армійські

12,0

11,2

1,4

2,0

57,0

0,2

2,1

527

190

37

50

124

2,3

0

0,23

0,12

2,3

1,86

299

Хліб пшеничний з борошна І сорту

39,5

7,6

0,9

0

49,7

0,2

1,8

488

127

26

35

83

1,6

0

0,15

0,08

1,51

2,3

220

Хліб житньо-пшеничний

47,5

5,51

1,0

0,92

30,5

1,1

0,9

567

227

21

57

174

3,6

0,06

0,18

0,11

0,67

2,2

157

 

ТАБЛИЦЯ 2. Допоміжна сировина

Продукт

Вода

Білки

Жири

Вуглеводи

Клітковина

Органічні кислоти

Зола

Мінеральні речовини

Вітаміни

Енергетична цінність, ккал

Моно- дицукри

Крохмаль

Na

K

Ca

Mg

P

Fe

бета-каротин

В1

В2

РР

С

грами

міліграми

Какао-порошок

0,4

24,2

17,5

3,5

24,4

17,4

4,0

5,0

7

2403

18

90

771

11,7

-

0,1

0,3

1,8

-

468

Цукор-пісок

0,14

0

0

99,8

0

0

сл.

0,03

1

3

2

сл.

сл.

0,3

0

0

0

0

0

379

Крохмаль

20,0

0,1

сл.

сл

79,6

сл.

0

0,3

6

15

40

сл.

77

сл.

0

0

0

0

0

327

Желатин харчовий

10,0

87,2

0,4

-

0,7

-

-

1,7

1

-

700

80

300

2

0

0

0

0

0

362

Сіль

3,0

0

0

0

0

0

0

98,5

3871

9

368

22

-

2,93

0

0

0

0

0

0

Дріжджі пресовані

7,40

12,7

2,7

0

0

1,9

0

2,1

21

590

27

51

400

3,2

-

0,6

0,68

11,4

0

75

Вода питна

100,0

0

0

0

0

0

0

0

0,9

0

4,5

1,0

0,003

0,001

0

0

0

0

0

0

Оцет 3%

97,0

0

0

0

0

0

3,0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

ТАБЛИЦЯ 3. Молочні продукти.

Продукт

Вода

Білки 

Жири

Вуглеводи

Клітковина

Органічні кислоти

Зола

Мінеральні речовини

Вітаміни

Енергетична цінність, ккал

Моно-дицукри

Крохмаль

Na

К

Са

Mg

Р

Fe

А

бета-каротин

В1

В2

РР

С

Е

грами

міліграми

Молоко пастеризо-ване

88,5

2,8

3,2

4,7

-

-

0,14

0,7

50

146

121

14

91

0,1

0,02

0,01

0,03

0,13

0,1

1,0

0,09

58

Сир жирний

63,2

14,0

18,0

2,85

-

-

1,0

1,0

41

112

150

23

216

0,46

0,1

0,06

0,05

0,3

0,3

0,5

0,38

232

Сир напівмир-ний

71,0

16,7

9,0

1,3

-

-

1,0

1,0

41

112

164

23

220

0,4

0,05

0,03

0,01

0,27

0,4

0,5

0,1

156

Сир нежирний

77,4

18,0

0,6

1,85

-

-

1,22

1,0

44

117

120

24

189

0,3

0,01

сл.

0,01

0,25

0,45

0,5

-

88

Сметана 20%

72,7

2,8

20,0

3,2

-

-

0,8

0,5

35

109

86

80

60

0,2

0,15

0,06

0,03

0,11

0,1

0,3

0,52

206

Масло любитель-ське несолоне

20,0

1,0

78,0

0,7

-

-

0,03

0,2

45

23

22

3,0

19

0,14

0,45

0,33

сл.

0,11

0,1

0

2,13

709

Масло вершкове несолоне

15,8

0,6

82,5

0,9

0

0

0,03

0,2

74

23

22

3,0

19

0,2

0,38

0,59

сл.

0,1

0,1

сл.

2,2

748

Сир голандсь-кий

39,5

26,8

27,3

-

0

0

2,2

0,3

940

130

1040

56

544

1,1

-

0,17

0,03

0,38

0,4

2,8

0,31

360

 

 

 

ТАБЛИЦЯ 4. Жири рослинні і жирові продукти

Продукт

Вода

Білки 

Жири

Вуглеводи

Клітковина

Органічні кислоти

зола

Мінеральні речовини

Вітаміни

Енергетична цінність, ккал

Моно-дицукри

Крохмаль

Na

К

Са

Mg

Р

Fe

А

бета-каротин

В1

В2

РР

С

Е

Олія соняшникова рафінована

0,1

0

99,9

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

899

Маргарин без молочний

16,5

0

82,5

0,5

0

0

0

0,5

187

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

744

Маргарин молочний

15,9

0,3

82,3

1,0

0

0

0

0,5

74

13

12

1

8

0

0

0,4

сл.

0,01

0,02

сл.

0

744

Маргарин вершковий

15,9

0,3

82,3

1,0

-

-

0

0,5

187

13

13

1

8

сл.

0,02

0,4

сл.

0,01

0,02

0,1

0

739

Жир кулінарний

0,3

0

99,7

0

0

0

0

сл.

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

897

 

ТАБЛИЦЯ 5 Овочі, картопля, плоди, ягоди, гриби, смакові продукти

Продукт

Вода

Білки 

Жири

Вуглеводи

Клітковина

Органічні кислоти

Зола

Мінеральні речовини

Вітаміни

Енергетична цінність, ккал

Моно-дицукри

Крохмаль

Na

К

Са

Mg

Р

Fe

бета-каротин

В1

В2

РР

С

Е

Овочі

Брюква

87,5

1,2

0,1

7,0

0,4

1,5

0,2

1,2

10

238

40

7

41

1,5

0,05

0,05

0,05

1,05

30

0

48

Кабачки

93,0

0,6

0,3

4,9

-

0,3

0,1

0,4

2

238

15

9

12

0,4

0,03

0,03

0,03

0,6

15

0

24

Капуста білокачанна

90,0

1,8

0,1

4,6

0,1

1,0

0,26

0,7

13

185

48

16

31

0,6

сл.

0,03

0,04

0,74

45

0,1

27

Капуста цвітна

90,9

2,5

0,3

4,0

0,5

0,9

0,1

0,8

10

210

26

17

51

1,4

0,02

0,1

0,1

0,6

70

0,15

30

Картопля

75,0

2,0

0,4

1,3

16,0

1,0

0,11

1,1

28

568

10

23

58

0,9

0,02

0,12

0,07

1,3

20

0,1

62

Цибуля зелена (перо)

92,5

1,3

-

3,5

-

0,9

0,2

1,0

10

259

100

18

26

1,0

2,0

0,02

0,1

0,3

30

1,0

19

Цибуля ріпчаста

86,0

1,4

-

9,0

0,1

0,7

0,14

1,0

18

175

31

14

58

0,8

сл.

0,05

0,02

0,2

10

0,2

41

Морква червона

88,5

1,3

0,1

7,0

0,1

1,2

0,13

1,0

21

200

51

38

55

0,7

9,0

0,06

0,07

1,0

5

0,63

33

Огірки

95,0

0,8

0

2,5

0,1

0,7

0,1

0,5

8

141

23

14

42

0,6

0,06

0,04

0,03

0,7

10

0,06

13

Перець зелений солодкий

92,0

1,3

-

5,2

0,1

1,4

0,1

0,6

19

163

8

11

16

0,8

1,0

0,06

0,1

0,6

150

0,67

26

Петрушка (зелень)

85,0

3,7

-

6,8

1,2

1,5

0,1

1,1

79

340

245

85

95

1,9

1,7

0,05

0,05

0,7

150

1,8

46

Петрушка (корінь)

85,0

1,5

0

9,4

0,4

1,3

0,1

1,1

33

262

86

41

82

1,8

0,01

0,08

0,1

1,0

35

0

44

Ревень

94,5

0,7

-

2,5

-

1,0

1,0

1,0

35

325

44

17

25

0,6

0,06

0,01

0,06

0,1

10

0,2

15

Ріпа

90,5

1,5

0

5,0

0,3

1,4

0,1

0,7

58

238

49

17

34

0,9

0,1

0,05

0,04

0,8

20

0

27

Буряк

86,5

1,5

0

9,0

0,1

0,9

0,15

1,0

86

288

37

43

43

1,4

0,01

0,02

0,04

0,2

10

0,14

41

Буряк з ботвинням

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1,5

0,07

0,15

0,5

25

-

41

Салат

95,0

1,5

-

1,7

-

0,5

0,1

1,0

8

220

77

40

34

0,6

1,75

0,03

0,08

0,65

15

0

13

Селера (корінь)

90,0

1,3

0

5,5

0,6

1,0

0,1

1,0

77

393

63

33

27

0,5

0,01

0,03

0,06

0,85

8

0,69

30

 

Томати грунтові

93,5

1,1

0

3,5

0,3

0,8

0,5

0,7

40

290

14

20

26

0,9

1,2

0,06

0,04

0,53

25

0,39

20

Квасоля (зерно)

14,0

22,3

1,7

1,5

43,4

3,9

-

3,6

40

1100

150

103

541

5,9

сл.

0,5

0,18

2,1

0

3,84

288

 

Квасоля (стручок)

90,0

4,0

0,3

2,0

2,0

1,0

0,1

0,7

2

260

65

26

44

1,1

0,4

0,1

0,2

0,5

20

0,1

35

 

Часник

70,0

6,5

0

3,2

2,0

0,8

0,1

1,5

80

260

60

30

100

1,5

сл.

0,08

0,08

1,2

10

0

47

 

Фрукти

 

Абрикоси

86,0

0,9

-

9,0

0

0,8

1,3

0,7

30

305

28

19

26

0,65

1,6

0,03

0,06

0,7

10

0,95

42

 

Алича

89,0

0,2

-

6,4

-

0,5

0,5

0,5

17

188

27

21

25

1,9

0,16

0,02

0,03

0,5

13

0,63

32

 

Вишня

85,5

0,8

-

10,3

0

0,5

2,4

0,5

20

256

37

26

30

0,5

0,1

0,03

0,03

0,4

15

0,32

46

 

Груша

87,5

0,4

-

9,0

0,5

0,6

0,3

0,7

14

155

19

12

16

0,45

0,01

0,02

0,03

0,1

5

0,36

57

 

Слива

87,0

0,8

-

9,5

0,1

0,5

1,0

0,5

18

214

28

17

27

0,6

0,1

0,06

0,04

0,6

10

0,63

44

 

Черешня

85,0

1,1

-

10,6

0

0,3

0,6

0,5

13

233

33

24

28

1,8

0,15

0,01

0,01

0,4

15

0,3

52

 

Яблука

86,5

0,4

-

9,0

0,8

0,6

0,7

0,5

26

248

16

9

11

0,6

0,03

0,03

0,02

0,3

16

0

38

 

Лимони

86,5

0,9

-

7,6

0

1,6

1,3

0,5

15

230

35

17

21

0,4

0,01

0,04

0,02

0,1

40

0

34

 

Мандарини

87,0

1,0

-

8,8

0

1,3

1,3

0,5

17

199

37

13

23

0,3

0,06

0,06

0,03

0,2

38

0,2

39

 

Апельсини

87,5

0,9

-

8,1

0

1,4

1,3

0,5

13

197

34

13

23

0,3

0,05

0,04

0,03

0,2

60

0,22

38

 

Ягоди

 

Полуниця садова

84,5

0,8

-

6,2

0,1

4,0

1,3

0,4

18

161

40

18

23

1,2

0,03

0,03

0,05

0,3

60

0,54

31

 

Журавлина

89,5

0,5

-

3,8

-

2,0

3,1

0,3

12

119

14

8

11

0,6

сл.

0,02

0,02

0,15

15

0

26

 

Агрус

85,0

0,7

-

9,1

0

2,0

1,9

0,6

23

260

22

9

28

0,8

0,2

0,01

0,02

0,25

30

0,56

43

 

Малина

87,0

0,8

-

8,3

-

5,1

1,9

0,5

10

224

40

22

37

1,2

0,2

0,02

0,05

0,6

25

0,58

40

 

Смородина червона

85,4

0,6

-

7,3

-

2,5

2,5

0,6

21

275

36

17

33

0,9

0,2

0,01

0,03

0,2

25

0,2

38

 

Смородина чорна

85,0

1,0

-

6,7

0,6

3,0

2,3

0,9

32

350

36

31

33

1,3

0,1

0,03

0,04

0,3

200

0,72

39

 

Гриби

 

Підберезовики сушені

13,0

24,0

9,3

14,5

0

21,7

0

7,3

21

3600

94

104

1200

16,7

-

0,3

2,23

65,0

-

0

235

 

Квашені і солоні овочі

 

Капуста

90,9

0,8

0

0,9

0

1,0

1,1

3,0

774

187

51

17

34

1,3

сл.

0,02

0,02

0,4

20

0

10

 

Огірки

93,8

2,8

0

0,6

0

0,5

0,7

3,9

1161

210

25

10

20

1,2

0,03

0,02

0,02

0,1

5

0

15

 

Консервовані продукти

 

Томат-пюре

80,0

3,6

0

11,0

1,5

0,8

1,8

2,0

151

750

20

30

70

2,0

1,8

0,05

0,03

0,6

26

0,1

68

 

Томат-паста

70,0

4,8

0

18,9

1,5

1,1

2,5

2,7

114

875

20

30

68

2,3

2,0

0,15

0,17

1,9

45

1,0

105

 

Зелений горошок консервований

84,2

3,1

0,2

3,3

3,2

1,1

0,1

1,1

2,0

99

20

20

62

0,7

0,3

0,11

0,05

0,7

10

1,2

40

 

Горох з овочами і м’ясом

70,4

8,1

6,9

1,3

10,1

0,3

0,3

2,6

360

556

31

50

177

2,6

0,24

0,31

0,1

1,91

0,7

2,2

142

 

Овочеві і фруктові соки

Томатний

94,3

1,0

-

3,4

0

0

1,9

0,6

30

240

7

12

32

0,7

0,5

0,03

0,03

0,3

10

18

Виноградний

81,9

0,4

-

16,5

0

0

1,3

0,4

16

150

20

9

12

0,4

-

0,02

0,01

0,1

2

68

Вишневий

85,0

0,7

-

12,2

0

0

1,7

0,4

3

250

17

6

18

0,3

0,05

0,01

0,02

0,2

7

54

Яблучний

88,1

0,3

-

11,9

0

0

1,7

0,4

6

120

7

4

7

0,3

-

0,01

0,01

0,1

2

48

Варення з слив

24,0

0,4

0

73,2

-

0,3

0,5

0,2

9

107

15

9

14

1,1

-

-

0,03

-

3

 

281

Фрукти сушені

Абрикоси з кісточками (урюк)

18,0

5,0

0

53,0

-

3,5

2,0

4,0

171

1781

166

109

152

12,0

3,5

0,1

0,2

3,0

4

227

Абрикоси без кісточок (курага)

20,2

5,2

0

55,0

-

3,2

1,5

4,0

171

1717

160

105

146

12,0

3,5

0,1

0,2

3,0

4

234

Виноград (ізюм)

19,0

1,8

0

66,0

-

3,1

1,2

4,0

117

860

80

42

120

3,0

сл.

0,15

0,08

0,5

сл

262

Слива (чорнослив)

25,0

2,3

0

57,8

-

1,6

3,5

2,0

104

864

80

102

83

13,0

0,06

0,1

0,2

1,5

3

239

Яблука

20,0

3,2

0

64,6

-

5,0

2,3

1,5

1,6

580

111

60

77

15,0

0,02

0,02

0,04

0,9

2

265

Шипшина

14,0

4,0

-

50,0

-

10,0

5,0

5,5

13

58

66

20

20

28,0

6,7

0,15

0,84

1,5

1200

221

Тонізуючі напої

Чай

8,5

20,0

-

4,0

-

4,5

1,2

5,5

82

2480

495

440

825

82,0

0,05

0,07

1,0

0,8

10

99

Кава

7,0

13,9

14,4

2,8

-

12,8

9,2

4,5

2

1600

147

-

198

5,3

0

0,07

0,2

17,0

0

223

 

 

 

ТАБЛИЦЯ 6  М’ясо і м’ясопродукти

 

Продукт

Вода

Білки 

Жири

Зола

Мінеральні речовини

Вітаміни

Енергетична цінність, ккал

Na

К

Са

Mg

Р

Fe

А

бета-каротин

В1

В2

РР

С

Е

Яловичина

Вирізка

75,9

20,2

2,8

1,1

55

342

10,0

27

211

2,5

сл.

-

0,12

0,23

5,7

сл.

0,57

106

Товстий край

75,5

20,5

2,9

1,1

59

300

8,0

26

204

2,0

сл.

-

0,08

0,18

5,26

сл.

0,57

108

Тонкий край

75,7

20,0

3,3

1,0

64

315

9,0

26

210

1,6

сл.

-

0,1

0,18

5,14

сл.

0,57

110

Верхній шматок задньої ноги

76,0

20,4

2,5

1,1

60

355

9,0

25

215

2,0

сл.

-

0,12

0,2

4,8

сл.

0,57

104

Внутрішній шмток задньої ноги

76,0

20,3

2,6

1,1

61

370

9,0

26

217

2,0

сл.

-

0,11

0,17

4,28

сл.

0,57

105

Боковий шматок задньої ноги

76,6

20,0

2,3

1,1

58

316

9,0

26

207

2,1

сл.

-

0,1

0,21

4,06

сл.

0,57

101

Наружний шматок задньої ноги

76,0

20,3

2,6

1,1

64

330

9,0

26

211

1,9

сл.

-

0,11

0,17

4,7

сл.

0,57

105

Лопаточна частина

75,9

19,4

3,7

1,0

60

337

8,0

25

194

2,3

сл.

-

0,11

0,21

4,54

сл.

0,57

111

Підлопаточна частина

74,7

17,8

6,5

1,0

70

326

8,0

26

181

1,9

сл.

-

0,11

0,21

4,0

сл.

0

130

Грудинка

64,1

16,3

18,7

0,9

75

268

9,0

25

172

1,3

сл.

-

0,06

0,19

3,67

сл.

0,57

234

Покромка

67,5

17,6

14,0

0,9

73

315

8,0

26

162

1,1

сл.

-

0,06

0,17

3,72

сл.

0

196

Котлетне м’ясо

71,3

17,8

10,0

0,9

71

320

9,0

26

163

1,1

сл.

-

0,06

0,16

4,18

сл.

0,57

161

Свинина

Корейка

49,1

13,7

36,5

0,7

29

180

8,0

20

150

1,5

сл.

-

0,85

0,11

2,34

сл.

0

383

Окорок

57,0

15,0

27,2

0,8

40

240

8,

24

165

1,0

сл.

-

0,87

0,13

2,2

сл.

0

305

Лопатка

55,1

14,7

29,4

0,8

40

200

8,0

19

146

1,1

сл.

-

0,7

0,16

1,6

сл.

0

323

Грудинка

28,3

8,0

63,3

0,4

28

108

6,0

10

70

0,7

сл.

-

0,4

0,1

1,7

сл.

0

602

Шийно-підлопаточна частина

53,7

13,6

31,9

0,8

41

190

7,0

18

144

1,4

сл.

-

0,71

0,16

1,75

сл.

0

342

Котлетне м’ясо

46,2

11,4

41,7

0,7

42

170

8,0

19

113

1,3

сл.

-

0,59

0,12

2,5

сл.

0

421

Баранина

Корейка

61,7

15,9

21,5

0,9

95

238

8,0

24

156

2,4

сл.

-

0,11

0,12

5,0

сл.

0,7

257

Грудинка

59,4

14,0

25,8

0,8

110

212

7,0

23

133

2,3

сл.

-

0,07

0,11

3,8

сл.

0

288

Окорок

67,7

17,0

14,4

0,9

90

300

10,0

25

183

2,2

сл.

-

0,12

0,16

5,0

сл.

0,7

298

Лопатка

68,1

16,1

14,9

0,9

88

300

8,0

25

162

2,0

сл.

-

0,08

0,16

4,5

сл.

0,7

198

Котлетне м’ясо

63,8

16,0

19,3

0,9

108

290

9,0

25

148

2,3

сл.

-

0,07

0,12

2,7

сл.

0,7

238

М’ясо кроля ІІ категорії

65,3

20,7

12,9

-

1,1

57

325

20

159

2,1

0,01

-

0,12

0,18

6,2

0,8

-

199

Нирки яловичі

79,0

15,2

2,8

1,1

218

237

12,5

18

239

6,0

0,23

-

0,39

1,8

5,7

10,0

0

86

Печінка яловича

71,8

17,9

3,7

1,4

104

277

8,7

18

314

6,9

8,2

1,0

0,3

2,19

9,0

33,0

1,28

105

Серце яловиче

78,5

16,4

3,5

1,0

100

260

7,3

23

210

4,8

0,02

-

0,36

0,75

5,0

4,0

0,75

97

Сало свиняче

5,7

1,4

92,8

0,1

0

0

0

0

0

0,01

0,01

-

-

-

-

-

1,7

841

Сало бараняче

0,3

0

99,7

0

0

0

0

0

0

0

-

-

-

-

-

-

0,5

897

Ковбаса варена любительська

57,0

12,2

28,0

2,8

900

211

7

17

146

1,7

-

-

0,25

0,18

2,47

-

0

301

Жир свинячий топлений

0,3

0

99,7

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

897

Ковбаса напівкопчена Українська

44,4

16,5

36,9

2,2

 

 

 

 

 

 

0

0

0,19

0,2

2,25

0

0

399

Ковбаса сирокопчена Столична

25,2

20,5

51,5

2,8

 

 

 

 

 

 

0

0

0,35

0,25

4,07

0

0

546

 

ТАБЛИЦЯ 7. Птиця та яйцепродукти

Продукт

Вода

Білки 

Жири

Вуглеводи

Зола

Мінеральні речовини

Вітаміни

Енергетична цінність, ккал

Na

К

Са

Mg

Р

Fe

А

бета-каротин

В1

В2

РР

С

Е

грами

міліграми

Кури ІІ категорії

69,5

20,8

8,2

0,5

1,0

70

217

15

20

180

2,2

0,07

0,01

0,07

0,14

7,8

1,8

0

159

Філе куряче

73,0

23,6

1,9

0,4

1,1

60

292

8

26

171

1,4

сл.

сл.

0,07

0,07

10,9

-

0

113

Стегенця курячі

66,6

21,3

11,0

0,1

1,0

85

260

16

20

140

2,0

0,04

0,01

0,1

0,2

4,3

-

0,3

184

Курчата ІІ категорії

74,2

19,7

5,2

0,5

0,9

88

230

16

20

150

1,2

0,03

0,01

0,08

0,16

6,4

-

0

126

Філе курчат

75,2

21,3

2,5

0,4

1,0

66

266

9

24

181

1,4

сл.

сл.

0,09

0,09

11,4

-

0

112

Стегенця курчат

65,2

17,7

15,0

0,1

2,1

596

242

15

21

140

1,6

0,02

-

0,12

0,21

5,0

-

0,35

206

Качки ІІ категорії

61,0

16,6

21,4

0

1,0

90

220

18

32

237

3,0

0,05

-

0,18

0,19

6,0

-

0

259

Стегенця качині

61,4

13,2

24,6

-

0,8

83

188

8

16

145

1,7

0,04

0,01

0,25

0,24

6,6

-

0

274

Індики ІІ категорії

64,5

21,6

12,0

0,8

1,1

86

285

18

23

227

1,4

0,01

-

0,07

0,19

8,0

-

0

194

Яйце куряче

74,0

12,7

11,5

0,7

1,1

134

140

55

12

215

2,5

0,35

0,06

0,07

0,44

0,19

-

2,0

157

Меланж

74,0

12,7

11,5

0,7

1,1

134

140

55

12

215

2,5

0,35

0,06

0,07

0,44

0,19

-

0

157

Яєчний порошок

7,3

46,0

37,3

0,1

3,8

525

488

193

42

817

8,7

0,9

-

0,25

1,64

1,18

-

0

542

 

ТАБЛИЦЯ 8. Риба.

Продукт

Вода

Білки 

Жири

Зола

Мінеральні речовини

Вітаміни

Енергетична цінність, ккал

Na

К

Са

Mg

Р

Fe

А

В1

В2

РР

С

Е

грами

міліграми

Горбуша

70,6

21,0

7,0

1,4

315

125

48

44

207

2,9

0,03

0,11

0,14

1,1

1,6

0,2

84

Жерех

77,5

18,8

2,6

1,1

317

107

14

43

197

0,75

0,03

0,08

0,06

0,92

0,8

 

147

Зубан

71,9

20,3

6,5

1,3

261

-

35

36

136

1,6

-

-

-

-

-

 

140

Зубатка п’ятниста

79,0

14,7

5,3

1,0

212

81

27

29

247

0,8

-

-

-

-

-

 

107

Камбала далекосхідна

79,7

15,7

3,0

1,6

-

-

-

-

-

-

сл.

0,06

0,11

1

1,0

1,2

90

Карась

78,9

17,7

1,8

1,6

251

-

70

-

152

0,8

-

-

-

-

-

 

87

Короп

77,4

16,0

5,3

1,3

268

38

27

21

216

1,5

0,02

0,14

0,13

1,5

1,8

0,48

112

Льодяна

80,5

15,5

2,7

1,3

300

157

35

22

225

0,5

0

0,05

0,13

1,3

1,2

0

86

Лящ

77,7

17,1

4,1

1,1

284

56

26

28

212

0,3

0,02

0,12

0,1

2,0

-

 

105

Макрель

74,5

20,7

3,4

1,4

471

-

16

43

242

1,8

-

-

-

-

-

 

113

Макрарус

85,0

13,2

0,8

1,0

135

77

17

19

-

-

сл.

0,08

0,2

0,7

1,7

0,6

60

Мероу

76,5

19,4

2,9

1,2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

 

104

Мінтай

81,9

15,9

0,9

1,3

428

163

18

57

160

0,8

0,01

0,11

0,11

1,0

1,8

0,26

72

Навага далекосхідна

82,2

15,1

0,9

1,8

492

-

152

32

-

-

-

-

-

-

-

 

68

Налим

79,3

18,8

0,6

1,3

270

-

32

64

191

1,4

-

-

-

-

-

 

81

Нототенія мраморна

74,6

14,8

9,5

1,1

418

66

25

35

210

1,5

0,03

0,12

0,1

1,7

0,2

0

145

Окунь морський

77,1

18,2

3,3

1,4

296

78

29

26

213

1,2

0,01

0,11

0,12

1,6

1,4

0,42

103

Палтус чорний

70,2

12,8

16,1

0,9

500

137

10

48

162

0,8

0,1

0,08

0,11

2,0

сл.

0,65

194

Пристипома

77,9

19,6

1,1

1,4

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

 

83

Путассу

81,3

16,1

0,9

1,7

278

56

46

37

-

0,7

-

-

-

-

-

 

73

Риба-шабля

75,2

20,3

3,2

1,3

-

-

-

-

-

-

-

-

0,2

5,0

сл.

 

110

Салака

74,7

17,7

6,2

1,3

212

72

21

19

-

-

0,03

0,02

0,15

1,7

0,4

0,7

128

Сардина океанічна

69,2

19,0

10,0

1,8

385

-

80

40

276

2,45

0,01

0,01

0,15

4,04

1,3

0,48

196

Скумбрія атлантична

67,5

18,0

13,2

1,3

283

100

37

50

278

1,7

0,01

0,12

0,36

3,9

1,2

1,6

191

Сом амурський

70,4

16,5

11,9

1,2

240

33

50

20

207

1,0

0,01

0,19

0,12

0,9

1,2

0,96

173

Ставрида океанічна

74,9

18,5

5,0

1,6

350

70

64

36

255

1,1

0,01

0,17

0,12

1,3

1,5

0

119

Судак

79,2

18,4

1,1

1,3

216

79

27

21

194

1,5

0,01

0,08

0,11

1,0

3,0

1,8

84

Терпуг

77,6

17,8

3,4

1,2

-

-

-

-

-

-

0,06

0,12

0,18

1,1

1,0

0

103

Тріска

82,1

16,0

0,6

1,3

338

98

23

26

208

0,65

0,01

0,09

0,16

2,3

1,0

0,92

69

Хек

80,0

16,6

2,1

1,3

325

58

30

25

200

0,6

0,01

0,12

0,1

1,0

3,2

0,37

85

Щука

79,3

18,4

1,1

1,2

260

43

43

35

200

1,7

сл.

0,11

0,14

1,1

1,6

0,2

84

Тема № 27

 

ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ЛЮДЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП, ПРОФЕСІЙ, СПОРТСМЕНІВ, ХВОРИХ У СТАЦІОНАРАХ,

ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДАХ 

 

Особливості потреб в харчових речовинах і енергії осіб різних вікових груп, професійної приналежності, статі та стану здоров¢я

 

1.Особливості харчування дітей та підлітків

 

У зв’язку з ростом і розвитком  організму діти різних вікових груп потребують відносно більших кількостей пластичних харчових речовин, у першу чергу білків, мінеральних солей, більше жирів, вуглеводів – носіїв енергії, а також каталітичних речовин – вітамінів, мікроелементів, тому що обмін речовин в ростучому організмі значно інтенсивніший.

Якщо у дорослої людини потреба в білках складає 1,5 г на 1 кг маси тіла, то у дітей до 1 року – більше 4 г/кг, 1-3 роки – 3,8-4 г/кг, 4-6 років – 3,5 г/кг, 7-10 років – 3,0 г/кг і т.д. При цьому 60-75% білків повинні бути тваринного походження з обов’язковим вмістом в раціоні молока і молочних продуктів.

Загальні кількості харчових речовин та їх добова енергетична цінність для дітей і підлітків різних вікових груп приведені в “Нормах фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії”, № 272-99 (див. додаток 2 п.1, 2, 3). З цих норм видно, що абсолютні кількості нутрієнтів та їх енергетична цінність збільшується, проте з розрахунку на одиницю маси тіла закономірно зменшуються, наближаючись до норм дорослого населення.

 

2.Особливості харчування осіб старших вікових груп

 

Фізіологічними особливостями обміну речовин цієї категорії населення є поступове зниження інтенсивності метаболізму, зниження фізичної активності і трудозатрат, нашарування тих чи інших захворювань похилого віку, чи їх комплексу, а тому потреба в харчових речовинах та енергії поступово знижується, що враховано в тих же “Нормах фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії”, № 272-99 (додаток 2, п.13).

Як видно з цих норм, вміст в добовому раціоні мінеральних солей та більшості вітамінів не знижується, що пов¢язано з необхідністю кальцинації скелету (з віком ламкість кісток зростає) та підтримкою на необхідному рівні кількості каталітичних речовин (ферментів, гормонів), бо їх синтез у цьому віці також знижується.

 

3.Особливості харчування осіб розумової та фізичної праці з різними рівнями емоційного та фізичного навантаження

 

Особи розумової та операторської праці, як правило, працюють в умовах гіподинамії, недостатнього фізичного навантаження, що несприятливо діє на стан їх здоров¢я та опірність організму до різних захворювань. Тому з метою профілактики таких захворювань рекомендуються постійні заняття фізичною культурою, для чого потрібний суб¢єктивний вольовий стимул і додатковий час, на що не всі люди цієї категорії здатні.

Енергетична цінність та вміст білків, жирів, вуглеводів у цієї групи дорослого працездатного населення істотно нижчі, ніж у людей фізичної праці. Проте вміст у раціоні мінеральних речовин і вітамінів такий же, як і у останніх. Це обумовлено тим, що функція розумової праці потребує достатньо ферментів і гормонів, синтез яких пов¢язаний з забезпеченням організму повноцінними білками, мінеральними солями, мікроелементами, вітамінами.

Особам фізичної праці і спортсменам, які витрачають значно більше мускульної енергії нормами харчування пропорційно важкості та інтенсивності праці (чи тренувань) передбачено збільшення кількості білків, жирів, вуглеводів, а значить – і енергії в раціоні відповідно до груп фізичної інтенсивності навантажень (додаток 2, п.5, 7).

 

4.Особливості дієтичного харчування хворих різними нозологічними формами захворювань

 

З курсу дієтотерапії відомо, що розроблено і науково обгрунтовано 15 рецептур дієт (з варіаціями) для різних нозологічних груп захворювань, які відрізняються набором продуктів та особливостями їх кулінарної обробки.

Особливістю нутрієнтного складу цих дієт є те, що у більшості з них збережено або навіть збільшено до 100-120 г білків, за виключенням таких хвороб як подагра, сечокислий діатез, гломерулонефрит тощо. Кількість жирів та вуглеводів, як правило, зменшено, а мінеральних речовин, мікроелементів, вітамінів – збережено, а при деяких захворюваннях, наприклад інфекційних – збільшено, бо частина їх втрачається при впріванні.

Детально харчування хворих вивчається в курсі дієтотерапії.

 

 

Додаток 2

 

Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії

 

1.Добова потреба дитячого населення в білках, жирах, вуглеводах та енергії

 

Вікові групи

Енергія, кілокалорій

Білки, грамів

Жири, грамів

Вуглеводи, грамів

усього

тваринні

0-3 місяці

120

2,2

2,2

6,5 (0,7**)

13

4-6 місяців

115

2,6

2,5

6,0 (0,7**)

13

7-12 місяців

110

2,9

2,3

5,5 (0,7**)

13

1-3 роки

1540

53

37

53

212

4-6 роки

2000

65

33

58

305

6 років (учні)

2200

72

36

65

332

7-10 років

2400

78

39

70

365

11-13 років (хлопчики)

2800

91

46

82

425

11-13 років (дівчатка)

2550

83

42

75

386

14-17 років (юнаки)

3200

104

52

94

485

14-17 років (дівчата)

2650

86

43

77

403

* Для дітей 0-12 місяців життя потреба наведена з розрахунку на 1 кілограм маси тіла.

** 0,7 – добова потреба в олії (з розрахунку на 1 кілограм маси тіла).

 

 

2.Добова потреба дитячого населення у мінеральних речовинах

 

Вікова група

Са,

 міліграмів

Р,

міліграмів

Mg,

міліграмів

Fe,

 міліграмів

Se,

мікрограмів

Cu,

 міліграмів

Zn,

міліграмів

J,

мікрограмів

0-3 місяці

400

300

50

4

10-15

0,3-0,5

3

40

4-6 місяців

500

400

60

7

10-15

0,3-0,5

4

50

7-12 місяців

600

500

70

10

10-15

0,3-0,5

7

60

1-3 роки

800

800

100

10

10-30

0,3-0,7

10

70

4-6 років

800

800

120

10

20

1,2

10

90

6 років (учні)

800

800

150

12

30

1,5

10

100

7-10 років

1000

1000

1700

12

30

1,5

10

120

11-13 років (хлопчики)

1200

1200

280

12

40

2,0

15

150

11-13 років

(дівчатка)

1200

1200

270

15

40

1,5

12

150

14-17 років (юнаки)

1200

1200

400

12

50

2,5

15

200

14-17 років (дівчата)

1200

1200

300

15

50

2,0

13

200

 

 

 

3. Добова потреба дитячого населення у вітамінах

 

Вікова група

А, мікрограмів

D,

мікрограмів

Е,

міліграмів

К,

мікрограмів

В1,

міліграмів

В2,

міліграмів

В6,

міліграмів

Фолат,

мікрограмів

В12,

мікрограмів

РР,

міліграмів

С,

міліграмів

0-3 місяці

400

8

3

5

0,3

0,4

0,4

25

0,5

5

30

4-6 місяців

400

10

4

8

0,4

0,5

0,5

40

0,5

6

35

7-12 місяців

500

10

5

10

0,5

0,6

0,6

60

0,6

7

40

1-3 роки

600

10

6

15

0,8

0,9

0,9

70

0,7

10

45

4-6 роки

600

10

7

20

0,8

1,0

1,1

80

1,0

12

50

6 років (учні)

650

10

8

25

0,9

1,1

1,2

90

1,2

13

55

7-10 років

700

2,5

10

30

1,0

1,2

1,4

100

1,4

15

60

11-13 років (хлопчики)

1000

2,5

13

45

1,3

1,5

1,7

160

2,0

17

75

11-13 років (дівчатка)

800

2,5

10

45

1,1

1,3

1,6

150

2,0

15

70

14-17 років

(юнаки)

1000

2,5

15

65

1,5

1,8

2,0

200

2,0

20

80

14-17 років (дівчата)

1000

2,5

13

55

1,2

1,5

1,5

180

2,0

17

75

 

4. Добова потреба дорослого населення в білках, жирах, вуглеводах та енергії (чоловіки)

 

Групи інтенсивності праці

Коефіцієнт фізичної активності

Вік, років

Енергія, кілокалорій

Білки, грамів

Жири, грамів

Вуглеводи, грамів

усього

тваринні

І

1,4

18-29

2450

67

37

68

392

 

 

30-39

2300

63

35

64

368

 

 

40-59

2100

58

32

58

336

ІІ

1,6

18-29

2800

77

42

78

448

 

 

30-39

2650

73

40

74

424

 

 

40-59

2500

69

38

69

400

ІІІ

1,9

18-29

3300

91

50

92

528

 

 

30-39

3150

87

48

88

504

 

 

40-59

2950

81

45

82

472

ІУ

2,3

18-29

3900

107

59

108

624

 

 

30-39

3400

102

56

103

592

 

 

40-59

3500

96

53

97

560

 

 

5.Добова потреба дорослого населенні у мінеральних речовинах (чоловіки)

 

Групи інтенсивності праці

Коефіцієнт фізичної активності

Мінеральні речовини

Са,

міліграмів

Р,

міліграмів

Mg,

міліграмів

Fe,

міліграмів

F,

міліграмів

Zn,

міліграмів

J,

міліграмів

Se,

мікрограмів

І

1,4

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

 

 

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

 

 

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

ІІ

1,6

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

 

 

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

 

 

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

ІІІ

1,9

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

 

 

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

 

 

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

ІУ

2,3

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

 

 

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

 

 

1200

1200

400

15

0,75

15

0,15

70

 

6.Добова потреба дорослого населенні у вітамінах (чоловіки)

 

Групи інтенсивності праці

Коефіцієнт фізичної активності

Вітаміни

Е,

міліграмів

D,

мікрограмів

А,

мікрограмів

В1,

міліграмів

В2,

міліграмів

В6,

міліграмів

РР,

міліграмів

Фолат,

мікрограмів

В12,

мікрограмів

С,

міліграмів

І

1,4

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

 

 

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

 

 

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

ІІ

1,6

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

 

 

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

 

 

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

ІІІ

1,9

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

 

 

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

 

 

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

ІУ

2,3

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

 

 

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

 

 

15

2,5

1000

1,6

2,0

2,0

22

250

3

80

 

 

 

7.Добова потреба дорослого населення в білках, жирах, вуглеводах та енергії (жінки)

 

Групи інтенсивності праці

Коефіцієнт фізичної активності

Вік, років

Енергія,

Кілокалорій

Білки, грамів

Жири, грамів

Вуглеводи, грамів

усього

тваринні

І

1,4

18-29

2000

55

30

56

320

 

 

30-39

1900

52

29

53

304

 

 

40-59

1800

50

28

51

288

ІІ

1,6

18-29

2200

61

34

62

352

 

 

30-39

2150

59

32

60

344

 

 

40-59

2100

58

32

59

336

ІІІ

1,9

18-29

2600

72

40

73

416

 

 

30-39

2550

70

39

71

408

 

 

40-59

2500

69

38

70

400

ІУ

2,2

18-29

3050

84

46

85

488

 

 

30-39

2950

81

45

82

472

 

 

40-59

2850

78

43

79

456

 

8.Добова потреба дорослого населення у мінеральних речовинах (жінки)

 

Групи інтенсивності праці

Коефіцієнт фізичної активності

Мінеральні речовини

Са,

міліграмів

Р,

міліграмів

Mg,

міліграмів

Fe,

міліграмів

F,

міліграмів

Zn,

міліграмів

J,

міліграмів

Se,

мікрограмів

І

1,4

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

 

 

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

 

 

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

ІІ

1,6

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

 

 

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

 

 

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

ІІІ

1,9

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

 

 

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

 

 

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

ІУ

2,3

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

 

 

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

 

 

1100

1200

350

17

0,75

12

0,15

50

 

 

 

9.Добова потреба дорослого населенні у вітамінах (жінки)

 

Групи інтенсивності праці

Коефіцієнт фізичної активності

Вітаміни

Е,

міліграмів

D,

мікрограмів

А,

мікрограмів

В1,

міліграмів

В2,

міліграмів

В6,

міліграмів

РР,

міліграмів

Фолат,

мікрограмів

В12,

мікрограмів

С,

міліграмів

І

1,4

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

 

 

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

 

 

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

ІІ

1,6

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

 

 

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

 

 

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

ІІІ

1,9

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

 

 

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

 

 

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

ІУ

2,2

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

 

 

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

 

 

15

2,5

1000

1,3

1,6

1,8

16

200

3

70

 

10.Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії для осіб похилого віку

 

Харчові речовини та енергія

Чоловіки

Жінки

60-74 роки

75 років і старші

55-75 роки

75 років і старіші

Білки, грамів

65

53

58

52

Жири, грамів

60

54

54

48

Вуглеводи, грамів

300

270

270

240

Енергія, кілокалорій

2000

1800

1800

1600

Мінеральні речовини:

 

 

 

 

Кальцій, міліграмів

800

800

1000

1000

Фосфор, міліграмів

1200

1200

1200

1200

Магній, міліграмів

400

400

400

400

Залізо, міліграмів

15

15

15

15

Цинк, міліграмів

15

15

15

15

Йод, міліграмів

0,15

0,15

0,15

0,15

Вітаміни:

 

 

 

 

С, міліграмів

100

90

100

90

А, мікрограмів

2,5

2,2

2,5

2,2

Е, міліграмів

25

20

20

20

В1, міліграмів

1,7

1,5

1,5

1,5

В2, міліграмів

1,7

1,5

1,5

1,5

В6, міліграмів

3,3

3,0

3,0

3,0

РР, міліграмів

15

13

13

13

Фолат, мікрограмів

250

230

230

230

В12, мікрограмів

3,0

3,0

3,0

3,0

 

 

 

* Примітка. За класичними рекомендаціями Фойта і Рубнера білків у раціоні повинно бути 18%


11.11.2015; 21:32
хиты: 100
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь