Гласнöйез оз совпадайтö не количество, не качество сьöрті. Например: венг. -9, морд.-5, к-п -7. Прибалт.-финск., саамскöйын эмöсь дифтонггез, мöдіккезын абу.
Финск., венг., пермск., кыввезын абу редуцированöй гл. нія пантасьöны марийск., хант.
Пермск.да морд. Не быд гл.звук вермö употребляйтчыны 2 слогын, а 1 слогын пантасьöны быдöс шыэс.
Кыв пондöтчикö ф-уг кыввезын сулалöны глухöй согл. Если финскöй кыв пондöтчö зв.звуксянь, то заимств. К-п кылын сэтшöм закономерность абу. Паськыта пантасьöны сонорнöйез. Быд ф-уг кылын эмöсь аффрикатаэз.
Öнняся ф-уг кыввезын пантасьöны быдкодь удареннёэз: нефиксированнöй (эрзянскöй, к-з), фиксированöй, медодзза слог вылö (приб-ф., саамскöй, венг., манс.), фиксированнöй, предпосл.слог вылö (горномар.), фиксированнöй, последньöй слог вылö (удм). Эмöсь разноместнöй уд.(мокш., к-п, к-язьв).
Сетеля лыддис, что ф-уг кыв основаын удареннё вöлі подвижнöй. Этö вöлі сы кузя, что петіс гласнöйезлöн чередованнё. Иткони висьталіс, что кыв основаын удареннё вöлі фиксированöй медодзза слог вылö.