Важливе місце в душпастирській діяльності католицької церкви і поширенні її віровчення займає чернецтво, яке організоване в ордени та конгрегації. На відміну від православного чернецтва, основними ланками якого є монастирі, західне чернецтво згуртоване в централізовані, відносно автономні спільноти – ордени. Характерними ознаками католицьких орденів є наявність у більшості з них жіночих гілок та відгалужень для мирян. Католицькі ордени є централізованими та ієрархізованими у своїй внутрішній будові, вони керуються «генералами» або «пріорами», які, в свою чергу, підпорядковуються Папі Римському. У той час рицарські ордени були своєрідною регулярною армією, а рицарі у свідомості християн донині становлять вищий ідеал жертовної відданості вірі. Чернецтво у західній церкві, як і в східній спрямовувалось на виховання покори, терпеливості, любові і милосердя.
У VІ ст. в Італії був заснований найстаріший бенедиктинський орден Бенедиктом Нурсійським, який називають «патріархом» західного чернецтва. Заслугою Бенедикта було те, чернечий ідеал він вдало пристосував до менталітету і звичаїв народів заходу. Девіз Ордену – «Молитва і праця». Бенедектинські монастирі були центрами духовного життя, тут зберігалися і розвивалися культурні надбання. Цей орден існує до нашого часу в ряді країн Європи і Америки, має свої школи, університети, періодичні видання.
Серед численних орденів найвпливовішими були домініканці, францисканці, кармеліти, єзуїти. Вони приділяли велику увагу навчанню і освіті, а тому прислужились розвиткові схоластики. Так, чернець-домініканець Фома Аквінський став найвизначнішим католицьким теологом, одним із найбільш відомих представників середньовічної схоластики, який розробив п’ять раціональних доказів існування Бога. Сучасний неотомізм, опертий на теологічні принципи Фоми Аквінського, є одним із провідних напрямів сучасної релігійної філософії.
Орден єзуїтів, заснований Ігнатієм Лойолою у 1547 році, відзначився особливо активною діяльністю по піднесенню релігійності і зміцненню позицій Римської церкви. Цей орден відкривав велику кількість навчальних закладів – колегій у різних європейських країнах, ревно боронив католицьке віровчення і не нехтував ніякими засобами у справі жертовного служіння церкві. Орден запровадив військову дисципліну і функціонував на зразок чернечого війська. Не по-християнські жорсткі, а іноді відверто підступні методи діяльності членів ордену склали йому негативну славу. Але ці засоби знайшли виправдання в боротьбі з опозиційними рухами, які активізувались на початку ХVІ ст. Орден єзуїтів досі є могутнім чернечим орденом, який активно впливає на різні сфери діяльності церкви.
