Слово «естетика» – грецького походження, у перекладі означає – той, що має відношення до чуттєвого сприйняття.
Предметом естетики є чуттєве пізнання навколишньої дійсності з її різноманітними напрямами: природою, суспільством, людиною та її діяльністю в усіх життєвих сферах, навіть у виробничій. Так, з естетичними властивостями явищ і предметів зустрічаємося, коли розглядаємо чудові квіти, величні споруди (наприклад, церкви, пам'ятки давнини тощо), нові технічні об'єкти (комп'ютери, машини, роботи та ін.), які створені працею людини, коли пишаємося високогуманними вчинками людей, високохудожніми творами мистецтва. Про людей, чутливих до краси, говоримо, що вони мають естетичне чуття. Процесу сприймання естетичного даємо назву естетичного сприйняття, результатом якого є естетичне переживання.
Серед завдань естетики можна виділити наступні: 1. формування і піднесення загальної естетичної культури особистості; 2. посилення здатності людини до чуттєвого сприйняття світу; 3. активізація творчого мислення; 4. посилення прагнення жити за законами краси і добра.