Часто так буває, що в конфліктних ситуаціях на роботі ми робимо все, аби пом’якшити ситуацію, адже «нам із цими людьми ще працювати». А коли приходимо додому – даємо собі волю та «відіграємося» на близьких, сподіваючись, що вони все зрозуміють. Однак, ми не замислюємося над тим, що з нашими домочадцями нам ще жити, і заради них ми також повинні вчитися керувати своїми емоціями, як тому вчить звичайний етикет.
Поняття етики по відношенню до сім'ї уживається в значенні моральності, сімейній моралі і розглядається як оцінка вихованості членів сім'ї окремо і морального клімату сім'ї як колективу. Молоді люди, що полюбили один одного і що уклали шлюб, довіряють один одному свої індивідуальні біологічні і соціальні риси, які вони приховують від інших людей, починають вирішувати спільно всі побутові та інтимні питання. Крок за кроком в спілкуванні виявляється їхня індивідуальність у всіх її проявах (невдачах, слабостях, радощах, поразках і т. д.).
Обидві ці культури взаємозв'язані і взаємообумовлені, вони повинні гармонійно доповнювати один одного. Любов, як основа шлюбу, не терпить ані найменшої фальші. Як не дивно, але абсолютна гладкість і ввічливість відносин між подружжям не тільки не є гарантією міцного відчуття, але може говорити про зворотнє — про відсутність любові. Люди, що люблять, можуть сперечатися, ображатися, обурюватися, у них можуть бути розбіжності. Але все це повинно виражатися в таких формах, які не принижували б і не ображали іншого.
Відносини люблячих людей повинні будуватися на рівноправній і здоровій основі. Як правило, жінка є натхненником в сім'ї, а чоловік повинен бути активним творцем, що допоможе їм обом виконати задумане. Сімейний етикет припускає уміння погоджувати свої інтереси з інтересами інших членів сім'ї. Основа його — доброзичливість до всіх членів сім'ї. Сімейна етика вимагає підтримувати високий авторитет своєї сім'ї у знайомих і оточуючих.
Заслуговує похвали старовинна слов’янська сімейна традиція не корити чоловіка ні перед рідними, ні перед чужими, не виставляти свої знегоди напоказ, прославляти авторитет чоловіка і серед дітей, і серед оточуючих. Насмішок із боку оточуючих і лихослів'я над собою завжди боялися, їх уникали, на люди виносили тільки те, що заслуговує схвалення і похвали. Зараз деякі забувають про те, що краще не виносити свої розбіжності, сварки на загальний огляд, потрібно соромитися своєї невихованості, нестриманості, злої вдачі. Поводитися з гідністю, спокійно, оберігати честь і свою, і сімейну — до цього повинні прагнути обидва члени сім’ї. Сімейна етика і етикет повинні будуватися на основі розуму, добра, краси.
Безпосередніми причинами конфліктів між подружжям зазвичай є невідповідність одну з них або обидва вимогам шлюбу як такого, невідповідність подружжя один одному (включаючи несумісність характерів), руйнівні зовнішні дії. За цими загальними безпосередніми причинами криються групи причин конкретніших. Загальна (тотальна) непридатність до браку, виконання ролей чоловіка або дружини має місце при алкоголізмі, стійкій злочинній поведінці одного з подружжя, егоїзмі, який надто далеко зайшов, споживацтві. У всіх випадках цього роду особа жорстко орієнтована на досягнення таких цілей або використання таких засобів досягнення цілей, які принципово несумісні з браком.
