Святе Письмо християн Біблія є не тільки священною книгою, а й своєрідною історичною енциклопедією, де у специфічній формі (часто через систему символів і алегорій) відтворюються реальні події древніх епох, де актуалізуються вічні проблеми людства, основні періоди становлення історії та їх історична значущість. Окрім того Біблія являє собою певну загадку для науковців, оскільки завжди вражає її колосальна інформативна місткість
сприймання, засвоєння й осмислення біблійних текстів відбувалось протягом століть, як і саме розуміння біблійного канону – системи офіційно усталених Церквою поглядів на достовірність подій, фактів, висловлювань.
Композиція Святого Письма визначається стрункою і логічною завершеністю. Біблія складається зі Старого і Нового Завіту, а вони, в свою чергу, містять тематичні розділи. Кожен розділ формується із книг, а всередині їх є так звані стихи – найкоротші смислові блоки, що складаються переважно з однієї короткої фрази; вона логічно завжди пов’язується з попередньою і наступною.
Старий завіт складається з п’яти кгижжя Мойсея, Книги Пророків, Книги Псалмів, Новий Завіт – з чотирьох Євангелій (від Івана, Марка, Луки і Матвія), Книги Діянь Апостолів, Книги послань Св. Апостолів, Одкровення Іоана (або Апокаліпсису).
