Етнічні релігії – це сукупність вірувань, обрядів, ритуалів, яка притаманна певному народу і діє в межах конкретної держави, тобто в рамках державних народів. Формуючись, ці релігії несли на собі відчутні відбитки традиційних народних вірувань і звичаїв, які своєю чергою зазнавали певної трансформації в процесі становлення та утвердження національних держав. Ці релігії синтезували найдавніші форми анімістичних, тотемічних і магічних вірувань (див. попередню тему), зберегли найважливіші родоплемінні і землеробські культи, складні обряди жертвопринесень, пишні поховальні ритуали, пов’язані із вірою в загробне життя. Як правило, усі ранні релігії були різновидами багатобожя (політеїстичними), хоча в їх подальшому функціонуванні в більшості випадків виокремлюється значення якогось одного бога як головного (що називається генотеїзмом, тобто один бог постає в якості прородителя усіх інших), а ще згодом, на пізній стадії еволюції етнічно-державних релігій з’являється монотеїзм ( mono - один; teos – Бог), тобто єдинобожжя.
Національні релігії сприяли й певній диференціації суспільства – як соціальній, так і етнічній. В давніх цивілізаціях саме визнання та здійснення якихось релігійних культів, обрядів, відправ часто поставало вирішальною ознакою для визнання або невизнання певних угрупувань людей своїми або ж чужинцями. Інколи перемога одного народу над іншим подавалась в релігійних переказах як перемога справжнього бога (або справжніх богів) над удаваним.
Таким чином, із розгляду цього питання можна зробити висновки, що національно-етнічні релігії характеризуються такими провідними ознаками:
- їх державною та етнічною приналежністю;
- синтезом в їх змісті попередніх, більш ранніх форм релігійних культів та вірувань;
- органічним зв’язком процесів їх формування із процесами етногенезу та становлення давніх цивілізацій;
- обмеженим (державним або регіональним) характером їх поширення;
- тенденціями до деталізацій свого змісту, більшої структурної стрункості та монотеїзму.
На сьогодні існують такі основні світові релігії: християнство, буддизм, іслам, індуїзм, юдаїзм.
Від етнічних і національних світові релігії відрізняються міжетнічністю, космополітизмом, рівністю усіх перед богом.
Отже, головними рисами світових релігій є:
- виникнення у зв’язку радикальними історичними змінами;
- орієнтація на всіх людей;
- відмова від специфічної обрядовості, яка розділяла людей різних національностей;
- величезна роль засновників релігії у її встановленні;
- відображення способу життя великих регіонів;
- виражена активна проповідницька діяльність з метою привернення нових віруючих.
