Дійові можливості свідомості виявляються в її функціях, єдність яких урешті-решт і забезпечує людині особливий спосіб буття. У скороченому, проте сфокусованому варіанті виділяють три основні функції свідомості: пізнавальну, самосвідомості та творчу. І дійсно, в них знаходять своє виявлення всі основні можливості свідомості. Докладніше вони розкриваються так: пізнавальна, інформативна, орієнтувальна, контрольно-регулятивна, оціночна, цілепокладання, прогнозування, організаційно-вольова, соціально-адаптивна. Їх зміст, фактично, вже висвітлений у попередньому розгляді і проблем свідомості, і проблеми людського буття, та і їх назва достає досить інформативною. До вищих функцій свідомості відносять функції сенсоутворення, вироблення ідеалів та переконань, самовиховання.
Основні функції свідомості:
інформативна: забезпечення людини інформацією;
пізнавальна: отримання знань у вигляді предметних характеристик дійсності;
творча: перетворення знань та інформації за допомогою мислення, інтуїції, уяви, фантазії;
оціночна: визначення на сонові ідеальних еталонів, норм, правил, ступеня значущості тих чи інших явищ;
цілепокладання: формування образ – результату діяльності;
сенсотворча: формування життєвих сенсів через зіставлення реальності з ідеалами, цілями, еталонами;
організаційно-вольова: зосередження духовних та фізичних сил у напрямі досягнення мети;
котрольно-регулятивна: свідоме спостереження за діями людини та їх коригування;
самовиховна: свідоме прагнення організувати життя людини згідно з вищими духовними цінностями.
