Не має одностайності у визначенні поняття «релігія» серед науковців. Всього нараховується понад 200 визначень релігії. Але жодне з них, на думку релігієзнавців, не відображає це специфічне явище у всій його повноті. Іноді його тлумачать у значенні об'єднання, зв'язку однодумців або одновірців, передовсім представниками атеїстичного напрямку. В релігійному значенні цей термін означає зв'язок людини з вищими, священними чи надприродними силами.
Розкриття функціональної ролі релігії - це виявлення тих суспільних та індивідуальних потреб, які вона задовольняє. Способи такого задоволення й визначають поняття функцій релігії. Таким чином під поняттям функції релігії розуміється характер і напрямок впливу релігії на суспільство в цілому і на окремі його елементи.
Першою функцією можна назвати світоглядну - релігія формує в людини певну систему поглядів, досить своєрідну і специфічну. Особливість релігійного світогляду полягає у тому, що у ньому світ відображається через призму віри в реальне існування надприродних сил. У ньому відображається релігійна картина світу, визначається місце людини у цій системі та її призначення.
Близька до світоглядної є функція сенсоформуюча, пов’язана із виробленням життєвих ідеалів, які б підносили людину над потоком повсякденного життя. Релігія дає відповідь на так звані «вічні питання життя» і цим допомагає віруючій людині осягнути внутрішню сутність цього світу в трансцендентних координатах виміру, своє місце в ньому, збагнути сенс людського буття.
До цьому ж ряду відноситься ціннісна функція, сутність якої полягає у розумінні людиною того, що духовні цінності є найважливішими ознаками людини. Таким чином релігія є специфічною відповіддю на духовні пошуки людей.
Дуже важливе значення відіграє соціальна функція релігії, тобто така, що сприяє введенню людини в соціальні відносини, як настанова про необхідність дотримання певних суспільних норм життя, як прилучення людини до суспільної моральності та ін.
Не менш важливою функцією релігії у суспільному житті можна вважати регулятивну. У межах релігії, як правило, закладаються і впродовж віків дбайливо підтримуються відповідні норми релігійної моралі, які сягають глибин загальнолюдських етичних принципів, уявлень про добро, зло, справедливість, права і обов'язки.
Варто наголосити на значенні інтегруючої функції релігії, що дозволяє поєднати людей у спільноту, котра може долати межі окремих держав, регіонів і навіть континентів.
Безпосередньо до регулятивної та інтегруючої є комунікативна функція. Релігія сприяє спілкуванню людей близьких поглядів в межах певних релігійних організацій чи груп, не зважаючи на їх державну, етнічну, національну приналежність.
Дослідники одностайно виділяють також компенсаторну або ілюзорну функцію релігії. Багато з них вважають її основною функцією релігії. Релігія дійсно за своєю сутністю виконує роль соціального компенсатора. Релігія здатна компенсувати безсилля, обмеженість людей, надати їм психічну підтримку та надію на краще у майбутньому, або в потойбічному житті.
Усі перелічені функції релігії реалізуються не ізольовано, а в комплексі і виявляються як на рівні суспільства в цілому, так і на рівні соціальних груп та окремих особистостей. Їх здійснення визначається конкретною соціально-історичною обстановкою, в якій живе та діє певне релігійне об'єднання.
