Війська фашистської Німеччини, вчинивши 1 вересня 1939 р. напад на Польщу, розв’язали Другу світову війну. Польські війська,чинили впертий опір, та маючи загальну перевагу в силах і засобах, німецькі дивізії швидко просувалися на схід. 7 вересня уряд Польщі залишив Варшаву в напрямі кордону з Румунією.17 вересня Червона Армія перейшли радянсько-польський кордон і почалася окупація Західної України і Західної Білорусії.28 вересня 1939 р. між Радянським Союзом і Німеччиною був укладений договір про дружбу і кордони. Згідно з ним значна частина території західноукраїнських земель і відійшла до Української РСР, проте давні українські землі Холмщини, Підляшшя, Посяння, Лемківщини залишилися на німецькому боці .
З вступом на територію Галичини і Західної Волині більшовики організували тут 22 жовтня 1939 р. вибори до Установчих Народних Зборів Західної України. 27 жовтня Збори ухвалили декларацію про включення Західної України до складу Радянської України і прийняття її до складу Союзу РСР. Ці рішення в листопаді того ж року були затверджені сесіями Верховної Ради СРСР і Верховної Ради УРСР.На початку грудня 1939 р. на території Західної України був проведений новий адміністративний поділ: утворено шість областей (Львівську, Рівненську, Волинську, Дрогобицьку, Станіславську, Тернопільську). Одночасно були заборонені всі колишні українські політичні партії, громадські, культурні, молодіжні організації і спілки, зокрема, “Просвіта”, Наукове товариство ім. Шевченка, закриті усі часописи. Багатьох політичних, культурно-освітянських діячів арештовано: Костя та Дмитра Левицьких, Луцького, Герасимовича та інших.За згодою Гітлера сталінський режим під загрозою війни 28 червня 1940 р. змусив Румунію зректися на користь СРСР Північної Буковини і частини Бессарабії.
Єдиною політичною силою, яка зберегла свої сили і структуру, стала Організація Українських Націоналістів. У ситуації, що склалася, керівництво ОУН ставило собі за завдання: збереження і розширення сітки підпільних організацій, їх боротьбу проти сталінської диктатури.
