тести

 

Варіант 2

1. За своїм змістом світогляд є тотожним природознавству. Ні

2. Вихідною особливістю античної філософії було те, що вона набула статусу автономного напряму інтелектуальної діяльності. Так

3. Філософія - це вчення про мораль та гідні вчинки людини. Ні

4. Єдино виправданим видом пізнання постає наука. Так

5. Онтологія вивчає загальні закони, форми і правила мислення.  Ні

6. Філософія перестає бути наукою всіх наук в епоху: в)                    Нового часу.

7. Проблема визначення єдиного начала всього існуючого вперше постала: б)       в античній філософії;

8. Твір, в якому подаються ідеї Аристотеля щодо світобудови, носить назву: б)   Метафізика;

9. Найбільш впливовим напрямом релігійної філософії XX ст. був:

а)         неотомізм;

10. Завдяки оперування гранично широкими орієнтирами щодо дійсності філософія: в) виконує сенсо-утворюючу функцію.

ТЕСТИ В. 1. Філософія історично виправдовує своє існування в соціальній культурі людства перш за все та переважно тому, що:

А) люди від природи є істотами розумними і допитливими, їм дуже хочеться знати відповіді на найперші питання життя, тому вони винайшли численні науки та філософію.

2. При переході від античності до європейського середньовіччя зміну основних світоглядних орієнтирів можна позначити так:       

А) античність була космоцентричною, політеїстичною, вважала богів ] уособленням сил природи, а їх І завдання - прикрашати космос; метою людського життя вважався подвиг в ім'я полісу або держави. Середньовіччя ж постало теоцентричним, монотеїстичним, розуміючи Бога творцем світу із нічого; головне для людини - \ спасіння душі.

Уважно прочитавши текст, спробуйте дати виправдані відповіді на наступні питання: "Філософія вчить нас все відшукувати в свідомому людському Я.

А) Основною ідеєю даного фрагменту є показати людині що її Я є індивідуальне і неповторне, що тільки через нього людина здатна пізнати себе і свою мету. Автор хоче показати нам що людина- це не спостерігаючий розум,  вона сама творить собі житя і встановлює правила. Все навкруги, проходить  через людину, а не мимо неї, її Я стає її світоглядом.

Б) У даному фрагменті автор намагається висвітлити, почуття людини її душу та внутрішнє Я. Він розглядає людину з двох сторін: як  спостерігаючий розум, та практично- діючу людину, яка сама будує своє життя, а не пливе за течією. На мою думку основними відмінностями між цими двома сторонами є те що людина, яка живе за принципом спостерігаючого розуму не намагається змінити щось в своєму житті, вона спостерігає за всім навколо і впевнена в тому що це так має бути, а людина практично-діюча робить все для того, щоб її життя було прожите за її правилами, як каже автор там де проходить вона пробуджується природа.

В) Найпершим і найважливішим початком людини автор вважає занурення у свою свідомість, своє я, де людина знаходить гармонію та спокій, вирізняється серед одноманітної, несформованої маси. Автор це аргументує тим, що «лише через людину все поширюється навколо неї, та до границь її спостереження, панування правил, які вона сама створює». початок у нашому Я, аргументає що все вперше проходить через нього.

Г) ???? На мою думку цей фрагмент можна віднести до Філософії Просвітництва, адже саме в ній людина постає як неповторна індивідуальність та особистісь. Філософські ідеї цього періоду відображали бачення людини в добу Нового часу.  саме філософія Нового часу розвиваючись у діалозі з наукою приділили значну увагу дослідженням пізнання, а в цьому фрагменті, найяскравіше представлене пізнання людини, через призму його особистого Я.

 

 

Варіант 4

1. Представники європейського Просвітництва наполягали на тому, що знання законів природи ма* вирішальне значення для людини. Так

2. Позитивізм вважав, що філософія повинна стати науковою і вивчати логіку і мову конкретних Так            

3. Сократ вважав, що усі речі складаються з атомів і порожнечі. Ні

4. Середньовічна філософія розвивалась в активному діалозі із іншими науками. Ні

5. У філософії XX ст. спостерігалась тенденція до утворення єдиної філософії. Так Ні

6. За Р.Декартом теза "Мислю, отже існую" повинна бути прийнятою у філософії як: в)              вихідний пункт для моральної поведінки людини.

7. До характерних рис філософського мислення слід віднести: а)гранично широкий рівень узагальнення, аргументований, систематичний характер побудови свого змісту, самоусвідомлення думки;

8. Етика А.Шопенгауера носить переважно: в)             песимістичний характер.

9. Із наведених нижче означень характеристиками міфологічного світогляду постають: в)         переповідання, що стосуються начал світу, богів та героїв.

10. Вчення про категоричний імператив, розроблене І.Кантом, стосується: в)        всезагального закону моральної людської поведінки.

ТЕСТИ В. 1.Філософія у період панування в Європі християнського релігійного світобачення (епоха середньовіччя) не втратила статусу важливої сфери знань тому, що: А) вона розробляла та переконливо формулювала основні догмати релігії, впо­рядковувала тексти Святого Письма, доводила першість релігії і церкви щодо повноважень світської влади.

2. Г.Гегель зміг розробити цілісне філософське вчення про розвиток усіх основних сфер буття та людської суспільної історії завдяки тому, що: А) він поклав у засади буття самочинний рух абсолютної ідеї, яка завдяки внутрішнім суперечностям проходила послідовно стадії тотож­ності, відмінності та синте­зу, розгортаючи і демонст­руючи усе багатство можли­вих визначень буття; тому усе вчення Регеля було змістовно єдиним та предметно різноманітним.

Тести Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

„Ми в усьому обмежені, і положення між двох крайнощів визначило

а) До антропологічного, тому що автор змальовує становище людини у світі, її обмеженості в крайнощах оточення. Завжди щось залишається недосяжним для розуміння. Людина не може осягнути та відчути нічого надмірного. 
б) Основною думкою фрагмента є суперечність між бажанням людини до чогось сталого, стабільного та її природною долею, в якій немає нічого непорушного. Розуміння людини, що все «занадто» мале чи велике, старе чи мале, далеке чи близьке є дорогою у безвихідь.

в) На мою думку, якщо людина прийме дані міркування як свою життєву позицію, життєві завдання в неї полягатимуть в спокої та керуванні своїми бажаннями та гонитвою за якоюсь впевненістю та стабільністю. Потрібно розуміти, що ніщо не є досяжним, та кінцеве не буде мати якоїсь міцної основи. Людина наче обмежена в максимумах і мінімумах життя. Людина наче не існує для них, вони не існують для людини. Недосяжні, невідомі, неіснуючі.

г)Агностицизм, за якого не можливо вибудувати істинну всеосяжну систему знань. Людина не може досягнути того, що є для неї надто…Воно вислизає від нас, ми – від нього… 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант 3

 

1.  Поняття світогляду є ширшим від поняття філософії. Так             

2. Філософія Гегеля являє собою першу докладно розроблену теорію діалектики. Ні                  

3. Некласична філософія характеризується механістичним світобаченням. Ні

4. Л.Фейєрбах вважав, що релігію божественного об'явлення слід замінити релігією всезагальної людської любові. Так

5. Парменід вважав першоосновою речей воду. Ні

6. До суттєвих ознак середньовічної філософії слід віднести: в)креаціонізм та теоцентризм.

7. Якщо порівняти вихідні положення Платона та Аристотеля, то можна зробити висновок: б)  вони відрізняються типом світоосмислення;

8. Загальна світоглядна атмосфера європейського Відродження була зумовлена: б)                     вірністю християнству, проте суттєвою зміною в його світоглядних твердженнях;

9. Німецька класична філософія: б)          збагатила науку принципами активності розвитку, системності та рефлексії;

10. Століття Просвітництва в історії Європи - це:   б) XVIII ст.

ТЕСТИ В. 1. Порівнюючи філософію та міфологію, можна стверджувати, що: Б) предмети зацікавлення у філософії та міфології частково збігаються, проте міфологія постає анонімною та фантастичною формою їх осмислення, а філософія постає авторською формою їх раціонального аналізу.

2. ? В) до І.Канта вважали, що людина пізнає дійсність тому, що вона діє на її органи чуттів, тобто подавали пізнання як отримання та опрацювання чуттєвих вражень, а І.Кант почав стверджувати, що людина пізнає лише тоді, коли вона діє активно, формулює питання й гіпотези і змушує природу на них відповідати..

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

"Першопредок Пань-гу, що народився дивним чином

А- основною ідеєю даного фрагменту є представити в образно-міфологічній формі найфундаментальніші складники давньо- китайського світобачення. Люди завжди прагнули розкрити таємницю виникнення життя і Всесвіту. Наведена нижче китайська версія оповідає про створення світу Паньгу.  Б-Особливості подання цієї ідеї в даному уривку полягають у тому, що ідея Паньгу нагадує античне зіставлення Всесвіту з людиною-мікрокосмом. «Його плоть перетворилася на землю, кров - в річки і озера. Його дихання стало вітром, краплі поту - дощем, волосся стали рослинами, ліве око - Сонцем, а праве око - Місяцем. Голос Паньгу звернувся в грім. Комахи ж, які повзали по його тілу, стали людськими істотами різних рас.» Подібне зіставлення має глибокий філософський зміст. Область життя постає як сверхорганізм, жива істота, а не механічна система, якою вона нерідко виглядає в наукових моделях.    На основі певних особливостей в даному уривку наведені тексти можна віднести до культурно-історичного регіону Стародавнього Китаю. В- Стародавні міфи Китаю описують історію давньої цивілізації Китаю з моменту народження Всесвіту. Можна було б сказати, що з моменту Великого вибуху, але це частина сучасної наукової міфології, а в стародавніх міфах Китаю Всесвіт описується як якась подоба яйця, яке розбили зсередини. Можливо, якби в той момент існував зовнішній спостерігач, для нього це виглядало б як вибух. Адже яйце було наповнене Хаосом.з цього Хаосу за допомогою сил Всесвіту Інь і Ян народився Паньгу. Ця частина стародавніх міфів Китаю цілком поєднується з сучасним науковим міфом про те, як з хаосу хімічних елементів на Землі випадково вийшла молекула ДНК. Отже, відповідно до прийнятої в стародавній китайській цивілізації теорії про походження життя, почалося все з першопредка Паньгу, який розбив яйце. Китайські мислителі, і особливо даоські філософи, визнають, що вселенський принцип інь-ян існував завжди. І цей принцип не тільки лежить в основі всієї китайської філософії, науки і медицини, а й пронизує всю громадську особисте життя китайців.Однак, хоча легенда про Паньгу і може викликати певний інтерес у китайського селянства, вона, звичайно ж, ніколи не сприймалася серйозно китайськими мудрецями. Даоси не уподібнюйся людей богам і, тим більше, богів людям, а всі вірування такого роду вважали наївними чи навіть надмірно претензійними. Вони ніколи не дотримувалися погляду на Всесвіт як на світ, керований якимсь божеством, наділеним людськими якостями. Вони вважають, що природа сама себе створює, сама себе упорядковує і має своє власне духовне начало. Г- У наведеному вище фрагменті фігурують такі терміни як: інь та ян, які активно використовуються у філософії. Адже  Інь і ян— основні поняття давньокитайської натурфілософії, космічні полярні сили, що постійно переходять одна в одну (жіноче — чоловіче, темне — світле, пасивне — активне).Вчення про сили «Інь-ян» представлене в «Книзі змін», яку приписують Конфуцію. Взаємодія інь і ян підтримує рівновагу і гармонію світу, вона присутня в усьому, породжує п'ять стихій (першоелементів) - воду, вогонь, дерево, метал і землю, з яких виникає все різноманіття матеріального світу - «десять тисяч речей» - включаючи людину. П'ять стихій перебувають у постійному русі і гармонії, взаємне породженні (вода породжує дерево, дерево - вогонь, вогонь - землю, земля - ​​метал, а метал - воду) і взаємне подоланні (вода гасить вогонь, вогонь плавить метал, метал руйнує дерево, дерево - землю, а земля засинає воду

 

 

Варіант 5

1. "Природничий матеріалізм" як напрям філософії був розроблений

К.Марксом. Ні

2. Найпершою заслугою шкіл пізньої античної філософії можна вважати відкриття автономії людського розуму щодо обставин життя. Так                 

3. Ф.Бекон був засновником раціоналізму в філософії Нового часу.Ні

4. За Б.Спінозою субстанція і Бог - це тотожні поняття. Так             

5.Перші ідеї атомістичної будови речовини були сформульовані в епоху Відродження.Ні

6. Знання, за І.Кантом, постає: б)              синтезом матеріалу чуттів та форм розсудку.

7. Позиція "імморалізму" була обґрунтована: в)             Ф.Ніцше, який вважав, що життя не підлягає моральним оцінкам.

8. Вислів "Людина — це мислячий очерет" належить: в)                     Б.Паскалю.

9. Згідно Аристотелю всі речі складаються із: в)          форми і матерії.

10. Логічний позитивізм (неопозитивізм) у перший третині XX ст. розробляв процедуру: б)         верифікації, тобто перевірки наукових положень на істинність;

ТЕСТИ В. 1. Філософія екзистенціалізму намагалась довести в своїх міркуваннях те, що : А) людина не може пізнава­ти себе засобами науки, а лише способом внутрішньо­го переживання власного життя, в процесі якого їй відкриваються власна свобо­да, неузасадненість, закинутість у цей світ, що супро­воджуються відчуттями ту­ги, страху, відчаю.

2. Підкреслюючи роль освіти, науки та знань у людському житті, представники європейського Просвітництва доводили, що: В) людину можна покращи­ти лише шляхом освіти, при' тому серед усіх знань для неї найбільш корисними та потрібними постають знан­ня моральних норм та доб- рочесностей; філософія повинна сприяти людському самовдосконаленню.

Тести Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

„Єство, що лише мислить і при тому мислить абстрактно, не має ніякого уявлення про буття, про існування, а) Міркування автора даного фрагмента розгортаються у полеміці з позицією, що буття – це загальне поняття, яке можна відокремити від речей. Автор відстоює позицію єдності буття із тим, що існує; те, що складає сутність, і є буття. Цікавою є думка, що лише там, де знаходиться твоє серце, там ти існуєш

б) Автор пояснює сутність буття як границю мислення, адже єство, як тільки мислить, не має уявлення про саме буття, існування чи про дійсність Буття є тим, що існує, те що є, його не можливо уявити. Уявлення буття є лише його вигадкою, чимось поза самою сутністю буття. Тому випливає з міркувань автора, що буття дорівнює сукупності речей, і його не можна розглядати у багатоманітності сутностей. І якщо забрати з буття всі важливі якості речей, то буття буде лише уявленням про нього, а не самим буттям.

в) Автор фрагмента виділяє ситуацію людини з – поміж інших явищ дійсності у її відношення до буття думкою про те, що лише в людському житті буття і сутність можуть бути відокремлені. Наприклад, серце людини знаходиться там, де вона сама. Її буття, існування певним чином відокремлене від неї.

г)Автор фрагмента абстрактному мисленню протиставляє невизначеність буття, у якому не можна нічого розрізняти та мислити. Ірраціоналізм припускає існування певних областей світобачення, які недоступні розуму і що їх можна досягнути через інтуїцію, почуття та віру, тому можна зробити висновок із думок автора про те, що буття має ірраціональний характер.

 

 

Варіант 6.

1. А.Шопенгауер вважав, що розуміння сутності людини дозволяє сприймати життя оптимістично. Ні

2. Гуманізм обгрунтував думку про найпершу цінність земного життя та земних вчинків людини.*"Так

3. Середньовічна філософія розглядала теологію як прислужйицю філософії Ні

4. За допомогою тези "Мислю, отже існую" Р.Декарт зміг подати людину у визначенні суб'єкта пізнання і діяльності. Так

5.Марксизм наполягав на тому, що філософія повинна стати науковою. Ні

6. Теза „Людина повинна бути найпершим предметом філософії, але її не можна досліджувати методами науки, а лише через внутрішнє переживання" належить: а)                     С.К'єркегору;

7. Хто з філософів Нового часу розробив вчення про ідоли, що заважають пізнанню? б)              Ф.Бекон;

8. Погляд на світ як невпинний рух та потік змін запровадив: а)Геракліт Ефеський;.

9. Ф.Аквінський зміг синтезувати християнське світобачення із філософією: в)     Аристотеля.

10. Принцип розвитку був докладно опрацьований та введений в науковий обіг: б)                       німецькою класичною філософією;

ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру, що його позначає.

1. Тезу „Немає нічого в інтелекті, чого би не було у відчуттях" слід розуміти так: А) людський розум від на­родження нагадує чисту дошку, тобто не містить в собі ніяких ідей, ніякого по­переднього знання, тому все, що він може вибудову­вати та опрацьовувати, він отримує через відчуття.

2. Міфологічний світогляд, що панував тисячоліттями, почина\ розкладатичь та зникати внаслідок таких основних причин А) філософія почала прояв­ляти себе як найбільш вип­равдана та ефективна форма і світогляду та пізнавальної діяльності; саме вона поча­ла боротися із міфологією та І витісняти її із сфери і духовної культури.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

„...Значно краще ніколи не думати про розшуки істини будь-якої речі, аніж робити це без методу:

а) Основною ідеєю даного фрагмента можна вважати метод пізнання істини та його значення. Позиція автора полягає у методі пізнання, який базується на певних правилах, суворо дотримуючись яких людина не сплутає істини з хибним, а буде примножувати знання, щоб пізнати те, що вона здатна пізнати.

б) Основні кроки пізнавальної діяльності полягає у розташуванні тих речей, на які потрібно звернути увагу, щоб дійти до певної істини. Потрібно важчі положення зводити до більш простих, і тоді пізнавати їх. Таким чином можна пізнати й усі інші. Такі кроки мають сучасне значення. Бо будь-яке важке завдання справді можна звести до декількох малих, і подолавши їх  в комплексі отримати вирішення даного завдання.

в) У даному фрагменті метод пізнання зводиться до певних правил, яких людина повинна дотримуватись, щоб пізнати істину. У сучасному світі, на мою думку, має місце таке визначення, адже, щоб дійти до істини, справді зручно розбити сутність пошуку на певні фрагменти, і подолавши їх, можна вийти на істину.

г) На мою думку, автор фрагменту так високо підносить значення методу для пізнання, бо вбачає в цьому єдиний шлях для отримання пізнання та більш достовірних та, як наслідок, ширших здібностей людського розуму.

Автором пропонується принцип раціоналізму, в якому наголошується вагомість та компетентність розуму та логічного ходу міркувань у пошуках істини.

 

 

 

Варіант №7

1. Антична філософія розпочинається с діяльності давньогрецьких софістів. Так
2. Згідно О.Конту наука має досліджувати лише позитивне, тобто спостережуване, просте і корисне. Так
3. Д.Бруно був представником філософії європейського Просвітництва. Ні
4. Персоналізм вважає особистість тим, що робить людину людиною. Так
5. В Стародавній Індії філософія вперше набула статусу автономного напряму інтелектуальної діяльності. Ні
6. "Коперніканський переворот" І.Канта - це : б)               концепція, згідно якої людина пізнає світ тою мірою, якою вона є активною;
7. Середньовічна філософія розвивалась переважно у формах: в)         схоластики і містики.
8. У вченні Б.Спінози субстанція розглядалась як: б)       як причина самої себе у єдності із атрибутами та модусами;
9. Видатними представниками німецької класичної філософії були: б)  І.Кант, І.Фіхте, Л.Фейєрбах;
10. Філософську концепцію Ф.Ніцше називають "філософією життя" тому, що вона: а)                     спиралася на новітні дані еволюційної теорії;

ТЕСТИ В.  1. Відмінності між античною та давньосхідною філософіями можна подати так:В) антична та давньосхідна філософії виникають приблизно в той же самий час, проте східна філософія була тісно пов'язана із міфами та релігією, а антична філософія відокремилась від інших напрямів духовної діяль­ності та набула автономного статусу.

   2. До суттєвих особливостей сучасної некласичної філософії слід віднести  Б) те, що сучасна некла- сична філософія радикально відмежувалась від класич­ної, протиставивши її вихід­ним ідеям позицію ірраціо­налізму, позитивізму, заперечивши провідну роль розуму у людській діяльнос­ті та в суспільній організації життя.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

„...Цілком можливо, що існує дещо єдине, через що усі блага постають благими.

А)Автор тексту хоче довести, що Існує найбільше благо, яке «породжує» інші блага.тому існує одне найбільше і найповніше благо, тобто – найвище у відношенні до всього існуючого.через цю його властивість це благо є ще більшим благом, і тому воно виходить через себе самого.тому те, що існує через себе, є найбільшим від усього.

Б) у міркуваннях автора переважає доведення, тому що він поступово доказує нам свою думку, що найбільше благо – породження самого себе. «якщо немає сумніву що усі блага у рівній або нерівній суть блага, то всі вони постають благими через дещо, що мислиться як те саме у різних благах. ..Тоді оскільки всі існуюче існує через одне,немає сумніву, що це існує через себе. Тому те, що існує через себе, є найбільшим від усього» - цими цитатами автор доводить свою думку про найбільше благо.

В) думки даного тексту характерні для доби Нового часу, де розвивала проблеми пізнання, в осмисленні субстанції як вихідної підоснови дійсності. Проблему субстанції чітко охарактеризував Спіноза, який покладався на геометричний метод(тому без сумніву можна сказати що автор тексту послідовно доводив свої думки)

Г) субстанція – те, що існує через себе, пронизує собою усі форми та явища дійсності, є першопочатком всього. Важливо довести таке існування, тому що субстанція не може мати іншої якоїсь причини, бо тоді вона перестане бути основою для всього.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант 8

1. Сократ був учнем і послідовником софістів. Ні

 2. Дао є вихідним поняттям конфуціанства і позначає в ньому шляхетну людину. Так

3. Християнська апологетика була заключним, вищим етапом розвитку патристики. Ні

4. Філософська антропологія виникла в епоху Відродження. Ні

5.Платон розділив дійсність на світ ідей та світ речей, радикально протиставивши їх між собою. Ні

6. Гасло „Факти є живлення науки" відповідає позиції: а)                    емпіризму;

7. Пізня антична філософія найбільше прагнула: б)       захистити індивіда та звільнити його від страхів життя;

8. Згідно І.Канта людина пізнає: а)            явища;

9. За переконанням філософів-екзистенціалістів людина постає: б)  неузасадненою, закинутою в світ;

10. Проголошення.                     симфонії розуму та віри у філософії XX ст. характеризує позицію: В

ТЕСТИ В. 1. Теза Р.Декарта „Я мислю, отже я існую" постала результатом: А) проведення принципу методичного сумніву з ме­тою піддати критичному перегляду усі знання та здобути незаперечний відправний пункт для здійснення процедур дедуктивного виведення всіх можливих істин із очевидних та незаперечних положень (засновків).

2. До вихідних тез філософії Ф. Ніцше слід віднести наступні: В) все, із чим стикається людина, постає лише різновидами життя, тому в світі панують закони виживання і боротьби за існування, де повинні перемагати сильніші; заклик підтримувати слабких знесилює та послаблює життя.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

“... Благородна істина про страждання: народження – страждання,

А) Істина про страждання чітко дає нам зрозуміти, що страждання є невід*ємною частиною нашого життя і воно дане для того, щоб ми цінували радість і щастя, щоб ми боролися,  мислили і ставали кращими та сильнішими. Щодо походження страждання, то воно вказує нам на жагу (нестримне бажання, надмірність). Саме воно рухає нас щось робити, здобувати, досягати… І під час цього ми наштовхуємося на перешкоди, які в більшій чи меншій степені змушують нас страждати (фізично чи душевно).  Знищення жаги життя означатиме знищення бажання рости, розвиватися, ставати кращим, але це в жодному разі не означає самогубство (яке в деякій мірі можна охарактеризувати жагою смерті). Життя,  позбавлене природніх властивостей жаги буде спокійним, але водночас і нудним, бо все буде без надмірностей, в якихось певних межах. Людина привикне до цього і життя поступово втрачатиме інтерес.

Б) Якщо взяти за основу поняття «існування»  унікальну особистісну сутність людини, що втілює в собі неповторність особи, то знищення жаги існування призведе до повного знищення будь-яких проявів особистості:  її почуття, емоції, переживання,   бажання, прагнення, потребу в самореалізації, власної точки зору.  Навіть при максимальному пригніченні особистості (тобто знищення основних її особистісних проявів)  вона все ж на підсвідомому рівні буде зберігати  свою особистісну сутність (хай навіть частково). Саме тому повне знищення жаги існування практично неможливе. І якщо б це трапилося,  життя такої особи теж буде частковим, тобто позбавленим кольорів, радості та щастя. Це була б особа без особистості.
В) У даному тексті домінує раціонально-логічний тип мислення, тому що викладені в тексті ідеї пов*язані між собою,  описані точно, послідовно, без протиріччя, кожна частина тексту логічно зв*язана з наступною частиною і загалом всі частини утворюють єдину систему.

Г) В даному тексті сутність людського буття ототожнюють стражданню.  Але насправді наше життя є таким, яким ми його робимо і бачимо самі. Нам просто потрібно навчитись цінувати і знаходити ті прекрасні та веселі миті, які заставляють жити дальше. Тому у цьому тексті нас наштовхують на правильне бачення світу(сприйняття світу таким, яким він є), на правильну думку (без осуду), на правильну мову (без брехні, образ та брудних слів), правильну дію (без вчинення зла іншим), правильне життя (допомога іншим),  правильне зусилля (тратити зусилля на те, що дійсно варте цього) тощо. Саме завдяки цьому, світ не здаватиметься таким сірим і жорстоким.

Варіант 9

1. Філософія найчастіше визначається як теоретична форма світоглядуТак    

2. Найпершим об’єктом натурфілософії поставала природа, а першою проблемою – проблема начала буття.Так        

3. Креаціонізм як суттєва риса християнської філософії означає віру в наперед визначення долі.  Ні

4. В епоху Відродження у поглядах на світобудову були поширеними пантеїзм та пасихізм. Так

5. Століттям просвітництва в Європі називають ХVIII ст.. Так          

6) Категоричний імператив це В) всезагальний закон моральної поведінки.

7) Тезу « Я знаю, що я нічого не знаю» слід завершити словами: В) але інші люди незнають навіть і того

8. Сперечання номіналізму та реалізму розгорнулось: В) в середньовічній філософії

9. Філософська позиція, що вважає що Бог створив світ та надав йому імпульсу дії, називається: В) деїзм

10. Плюралізм як філософський погляд на начала світу передбачає визнання: Б) існування множинних субстанцій

 ТЕСТИ В. 1. До відмінностей між античним та середньовічним світоглядами слід віднести: Б) креаціонізм, провіденціалізм, екзегенетичність та віросповідальнний характер середньовічного світобачення та космоцентризм, політеїзм та замкнений рух історії в античному світобаченні.

2. Розрізняння первинних і вторинних якостей речей у філософії Новго часу продилось на таких підставах. А) оскільки лише матема­тичні та геометричні харак­теристики речей підлягають точному обчисленню, то їх як первинні якості слід приймати до уваги у пізнан­ні, а вторинні якості - те, як проявляються речі у відчу- тях - слід вважати лише І суб'єктивними враженнями.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

г ".. .Освіта звільняє людину від дикості та варварства... Наука

А) Основна ідея цього фрагменту - не «закидати» себе у яму, бути особистістю на землі і не загубити свій дар подарований нам Спасителем.  Людина повинна удосконалюватись. Цьому сприяє наука, освіта і віру у щось вище на землі – віра у Спасителя. Саме це сприяє до пізнання самого себе, до вдосконалення себе та світу. І саме це допоможе знайти сенс свого життя.

Б) Автор у даному фрагменті протиставляє між собою освічену і неосвічену людину. Неосвічена людина, за його словами,  вишукує у собі якусь позитивну якість, і вихваляється нею, не задумуючись над тим, що її можна розвивати. А освічена – перебуває у постійному русі та розвитку. Вона шукає позитивні якості та розвиває їх. Щодо покладання надій у справі покращення людини, то автор покладає їх на віру у Спасителя, в освіту і в науку. Ці три фактори взаємопов’язані. Адже вони вдосконалюють доброчесність і не дозволяють впасти у заблудження, допомагають виправляти свої помилки і спонукають до самовдосконалення.  Вони змушують повернутись до розмірковувань про божественну всемогутність і заставляють нас розвивати себе.

 В)Освіта і наука – все те, що розвиває розум людини. На думку автора неосвічена людина не знає, що таке заглиблюватись у себе і оцінювати себе. Для того, щоб ми не впали у заблудження, знали своє місце на землі і прославляли Божественну велич, автор даного тексту закликає нас звернутись до основних двох джерел, які дав нам Спаситель -  це книга Писання та книга природи. На його думку, вони є одні з основних джерел, які заставляють нас задуматись про життя, про Божественну могутність і все ж таки про самого себе.

Г) На думку автора освіта робить людину особистістю – «звільняє людину від дикості і варварства». Неосвічена людина не знає всіх радостів життя, вона «не бачить», що з кожним днем воно стає краще. Я згідна з автором, адже освіта є важливим критерієм у нашому житті. Усе життя ми вчимось і вчитись ніколи не пізно. Це удосконалює нас, нашу свідомість. Це допомагає нам долати буденні труднощі. Перевагою науки є те,  що вона спрямовує розум на те, що він постійно спонукав себе до дії і прагнув до вдосконалення. Наука спонукає нас звеличувати і прославляти божественну велич. Як на мене наука і людина повинні завжди стояти поруч. Без науки людина не вдосконалювалась би, вона б деградувала. Без неї людина замкнулась у собі, картаючи себе своїми ж недоліками. Завдяки науки розум людини вдосконалюється.

 

Варіант 10

ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді

 1Філософія як форма світогляду постає загальнолюдським явищем. Ні

2. В епоху Нового часу виникають національні та регіональні філософії. Так         *

3. Для німецької класичної філософії було характерним прагнення до створення завершених систем філософського знання.Так

4. Д.Берклі був представником німецької класичної філософії.  Ні

5. Ф.Ніцше і С.К'єркегор є засновниками позитивізму як напряму некласичної філософії. Ні

6. Некласична філософія вважала, що пізнання слід спрямовувати: б)                     на те, що увійшло у наше сприйняття, що є доступним людині;

7. Відмінність у філософських позиціях Сократа та софістів полягала у тому, що: б)                    софісти сповідували принципи відносності усякого знання, а Сократ вважав, що справжні знання повинні бути остаточними, завершеними;

8. Сенсуалізм в теорії пізнання виходить з принципу: в)                       немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях.

9. "Монадологія" як вчення про численні монади (одиниці) - початки буття була розроблена: б)                        Ґ.Лейбніцем;.

10. Зміст світогляду визначають: б)         знання, принципи, переконання, що є життєвими орієнтирами людини;

ТЕСТИ В. 1: Відмінності між позиціями емпіризму та раціоналізму окреслюються так:

 А) емпіризм, сповідуючи тезу про те, що немає нічого в інтелекті, чого би не було у відчуттях, зводить знання до чуттєвих даних, а раціо­налізм базує знання на фактах, опрацьованих логікою.

2. Відмінності між онтологічними ідеями Платона та Аристотеля полягають у наступному:

А) Платон вважав найпер­шим буттям буття ідей - і ідеальних сутностей речей, а Аристотель ототожнював буття із будовою, причина- I ми та діями реальних речей, тому Платон протиставляв світ ідей і світ речей, а Ари­стотель їх зближує.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів

"Істинне є ціле. Але ціле є тільки сутність, що завершує себе через

А)  основною ідеєю даною фрагмента є те, що істина є ціле, але його можна осягнута лише у систематичному викладі та в історичному русі. Тобто будь-яка річ є маленькою складовою чогось глобального, цілого, єдиного. Так само і кожна людина є частинкою цілої, істинної системи. А оскільки істина – це процес, то людство не стоїть на місці – воно розвивається і знаходить відповіді на запитання, які виникають у процесі його еволюції.

Б) автор даного тексту доводить системну позицію у розумінні засад дійсності, тобто вивчення будь якого процесу, дії чи роздуми над чимось конкретним є лише невеликою частиною цілого, яке продовжується як осмислення людиною істинного її життєвого покликання. Також системність означає, що при осмисленні певних речей необхідно враховувати протилежні думки. Це означає, що протиріччя дають нам цілісні окреслення предмета. Тобто предмет постає як суперечливий, мінливий, рухливий. У протилежних виявленнях та окресленнях він ніби сам відрізняється від себе, залишаючись єдиним, але різноманітно виявленим та суперечливим. Таке бачення засад світу називається діалектикою.

В) використання несистемного, тобто неповного значення не дає повною мірою оцінити своє життя і навколишню дійсність. Тому краще користуватися системним значенням і складати часткові знання в істинне ціле, вивчаючи окремі поняття і формуючи загальну картину дійсності.

Г) знання певного процесу чи дії вимагає у людини пізнання іншого, більш складнішого процесу чи дії, до якого людина дійшла, та ще не переступила поріг розуміння. Тобто попереднє знання є науковим механізмом для пізнання чогось іншого.

 

 

 

 

Варіант 11

1- «Коперніканський переворот» І. Канта у філософії був пов'язаний з його гіпотезою про еволюційне походження Всесвіту. Ні

2. Епікуреїзм, даосизм та неоплатонізм є основними напрямками елліністичної філософії. Ні

3. Історично першою формою світогляду слід вважати релігію.Ні

4. ф. Бекон постає родоначальником європейського прагматизму.Ні

5. Неотомізм постає одним з найвпливовшшх напрямів сцієнтастської філософії XX століття Ні

6. Духовним каноном давньоіндійської філософії є: б)   Веди;

7. Важливе значення для формування і розвитку філософії Нового часу мало: а)   формування точних наук, найперше - природничих;

8. Перш ніж вивести тезу «Я мислю, отже існую», Р. Декарт стверджував:а)        «вірую, тому шо абсурдно»;

9. «Золоте століття» схоластики в історії Європи - це: в)                   XIII ст.

10. Одним з етапів розвитку позитивізму був: в)            емпіріокритицизм.               

ТЕСТИ В. 1.Співвідношення між двома провідними напрямками середньовічної філософії - схоластикою та А) схоластика була спрямована на раціональне обгрунтування основ християнства, насамперед на доведення буття Бога за допомогою розуму і логіки, тоді як містика виходиоа з того, що розум тільки шкодить у Богопізнанні, а тому слід опиратися лише на віру і любов до Бога

2. Відмінності між міфологічним та філософським світоглядом можна подати наступним чином:

А) філософський світогляд є теоретично обгрунтованою системою поглядів на світ на основі логічних критерії з акцентом на індивідуальному «Я» та на потребі вибору підстав власної поведінки, ; формулюванні критичного І ставлення до авторитетів, тоді І як міфологія є системою образного, синкретичного знання про світ, що і грунтується на абсолютизації і досвіду окремого роду чи і племені.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

«Якими б не були різними категорії естетиків,

А) Автор даного уривку виділяє три стадії життєвого сходження. Перша називається стадією безпосередності людської особистості (етики), наступна стадія - стадія переможної краси, а третя стадія – стадія визнання (естетики).

б)  Вирішальною ознакою стадії безпосередності людської особистості є фізичність, тобто фізичне здоров’я як благо. Ознакою другої стадії (стадії переможної краси) є доброта, милосердність, співчуття, як рятівні кола для людства. Характерною рисою наступної стадії – стадії визнання є владний та грошовий олімп.

В)  Паралельним моментом між етичним та естетичним є вимогливість та невблаганність. У етика вимогливість до себе, а у естетика до себе і до інших.

Г) «Перебувати в абсолютному відношенні до Абсолютного» значить, що лише наявність Бога як абсолюта може виправдати абсолютність людської унікальності. Оскільки людина у своїй унікальності виходить на прямий зв’язок із Богом, то вона ніби отримує цим санкцію на абсолютну свободу самоздійснень. Враховуючи те, що з індивідуального складається загальне, то індивід може як зруйнувати всезагальні цінності, так і укріпити їх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант 12

1. Вплив Сходу на Захід проявляється у сфері техніки, способів організації економіки та щрдлітичного життя.Ні

2. Засновником дедуктивно-раціоналістичного методу у філософії Нового .часу був Р. Декарт. Так

3. Патристика є пізнім, зрілим етапом розвитку середньовічної філософії. Ні

4. Філософія XX - поч. XXI ст. вирізняється своєю одностайною відданістю традиціям класичної філософії. Ні

5. Міфологія базується на дискурсивному мисленні, а філософія постає синкретичним духовним утворенням. Ні

6. Засновником емпіризму у філософії Нового часу був: в)                  Ф. Бекон.

7. Засновником даосизму в Китаї був  б) Лао Цзи;

8. С. К'єркегор розглядав такі три стадії існування людини:  в) рстетична - етична - релігійна.

9. Львівсько-Варшавська філософська школа зробила вагомий внесок у: б)           логічне опрацювання мови і будови науки;

10Формулювання категоричного імперативу Канта каже: «Чини так, аби максима твоєї поведінки на основі твоєї волі могла стати...»- продовжить тезу: а)              загальним законом людської поведінки;

ТЕСТИ В 1. Одна з головних проблем середньовічної схоластичної філософії - дискусія про універсали - розв'язувалась таким чином:

А) реалісти стверджували, що універсали (загальні поняття) існують реально як сутність будь-якої речі поза одинич­ними речами і незалежно від них, а номіналісти вважали, що реально існують лише одиничні речі, а універсали є узагальненням того спільного, що містять окремі речі даного І роду; вони є лише словами, І шо позначають загальне.

2. Виходячи з основоположних характеристик епохи Відродження, які задекларували собою значні ррушення у духовному житті суспільства та економіці, розширення обріїв суспільного досвіду, Шзвйток природознавства, великі географічні відкриття, успіхи в медицині, астрономії, зростання Шуоритету міст і т.д., можна стверджувати, що:

Б) філософія та світогляд епохи Відродження не тільки наголошували на зверненні до античної культури і філософії, робили основний наголос на проблемах людини та природи, але й перейняли та розвивали певні моменти християнського середньо­вічного світобачення, проте з певними змінами.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

«У нашій психіці, що розуміється нами як апарат, утворений із

а)У психіці людини Фройд спершу виділяє Я і Воно, де Воно – це несвідома частина нашої психіки з якої з часом формується Я. Пізніше частина Я може переходити назад у Воно, але тоді ми вже назвемо його так званим Над-Я, яке контролює поведінку і бажання Я.

б)Можливо можна, адже неконтрольоване Воно спричинятиме різні бажання і по різному для різних людей сприймає прекрасне та задоволення. Тому ми маємо художників абстрактів, письменників фантастів, танцівників авангардних стилів і тому подібне. Також якщо Я має агресивні потяги і слабке Над-Я не зможе його контролювати, то це може вилитися у неконтрольовані спалахи агресії

в) Коли хтось зривається на тобі, то варто звернути увагу на те, що його Над Я не контролює Я, або його просто не має. Якщо ми відчуваємо, що прийшло натхнення, то це просто наше Воно отримало більшу владу і почало малювати різноманітні картини у нашій уяві

г)Я- це та частина психіки, яка координує нас весь час і тримає під контролем. Воно, це те що ми робимо не задумуючись, природно. Над Я, можна в певному розумінні назвати совістю, бо вона корегує поведінку Я

 

Варіант 13

1. Б. Паскаль обґрунтовує позицію, згідно якої розум людини у початковому стані являє собою «чисту дошку».Ні

2. В античному світосприйнятті провідне місце належало космоцентризму, а в середньовічному - раціоналізму. Ні

3. Метода маєвтики як метод бесіди з метою народження знання запровадив Сократ.Так          

4.Поняття екзистенційного відчаю відігравало визначну роль у філософії А. Шопенгауера. Так

5. Г. Гегель виводив усі окреслення світобудови із діяльності «Я». Ні

6. Виходячи з учення Ф. Бекона про «ідоли» (або «примари»), очевидність руху Сонця по небосхилу навколо Землі є ідолом:   а) роду;

7. Серед основоположних принципів вчення Конфуція немає наступного: б)            формувати власний, незалежний стиль життя і мислення;

8. Тертуліан в своїх творах відстоював наступну тезу: в)                  «Вірую, тому що це абсурдно».

9. Згідно вчення О. Конта, розвиток людського суспільства проходить послідовно три стадії або стани людського духа: б)                       теологічну метафізичну - позитивну;

10. У психоаналізі серед прихованих основ душі людини немає інстинкту: в)         соціальності.

ТЕСТИ В. 1. 1. Сутність креаціонізму як важливої, сутнісної світоглядної позиції у середньовічній філософії передбачає: В) що світ не має своєї власної і самостійної засади, що він створений Богом із нічого, а тому може існувати лише за умови сталого зв’язку із творчою енергією Бога; відповідно, завдання людини полягає у всілякому підтримуванні діалогу із Богом.

2. Розуміння пізнання у філософії І.Канта передбачає такі рівні форми його здійснення: В) людські чуття надають ма­теріал для пізнання, а розсудок, що має призначення мислити, впорядковує їх за допомогою апріорних форм (категорій). Останні впоряд­ковуються та пов'язуються між собою на основі ідей розуму. Знання являє собою синтез матеріалу чуттів та ка­тегорій розсудку, а сфера синтезу визначається як сфера пізнавального досвіду.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

«Центральна позиція персоналізму - це існування вільних та творчих

а) Екзистенціалізм досліджує людину, як унікальну духовну істоту, що власна до вибору власної долі. Основним положенням екзистенціалізму є постулат: існування передує сутності, а персоналісти вважали, що особистість є жива активність само творення, тобто немає різниці між існуванням і сутністю. Філософська антропологія у широкому сенсі це вчення про природу (сутність) людини, коли персоналізм не розглядає людини як такої взагалі, лише особистість необмежену.

б) В основному я погоджуюсь з позиціями персоналізму, адже особистістю не можна назвати щось матеріальне чи визначене, вона самотвориться. Також не заперечую і того, що кожна особистість має власне призначення, яке для неї підготував Творець і вона повинна виконати його, тому постійно бореться з долею і закінчується ця боротьба тільки після смерті. Вважаю, що особистості могло б і не бути, якби не само активація, саморозвиток., саме від того на скільки багато особистість над собою працює залежить її рівень розвитку і досконалості. Чим він вищий тим ближче особистість є до самосвідомості, тобто розуміння свідомості існування свідомості.

в) Текст належить до періоду  філософії 20 століття, який характеризується тим, що у ХХ ст. відбулось своєрідне переосмислення проблеми людини у філософії, або й навіть її перше надзвичайно гостре осмислення самої у плані намагання з’ясувати, що, власне, робить людину людиною. Основна риса розвитку філософії XX століття - плюралізм шкіл, напрямків; поява нових, нестандартних (некласичних) ідей і концепцій. Причина цьому, можливо, демократизація громадського життя, ріст ступеня свободи особи. Воля є каталізатором творчості, а творчість - це завжди розмаїтість. І все-таки серед самих різних по типу філософствування і методології теорій можна виділити два основних напрямки, які протилежним чином реагують на нашу епоху - епоху науково-технічної революції (НТР), епоху технічної цивілізації

г) Персоналізм наставляє нас на спілкування у творчості, заради творчоті. Він закликає до активного, невпинного руху, життя. Задля того, аби пізнати душею Царство Боже і жити у ньому на землі. Звичайно,людина не живе сама, тому саме в людському суспільстві, спілкуючись з іншими людьми, ми можемо досягти омріяного Раю на землі, якщо ті, хто нас оточує буде нас підтримувати і прагнути того ж. Основою такого спілкування будуть спільні цілі, спільна мета, яка заклечається в тому, аби «змінити таємницю своєї душі»

 

Варіант 14

1. Основоположний принцип даосизму — це принцип нірвани. Так

2. Новаторство Аристотеля полягало в тому, що він розробив вчення про два світи - світ ідей та світ речей. Ні

3. В епоху європейського середньовіччя природне, тілесне розглядалося як єдино можливе виявлення духовного. Так

4. Філософське мислення, на відміну від наукового, спрямоване до людини, концентрується навколо неї. Так

5. Принцип монізму постає вихідним для філософії Л. Фейербаха. Ні

6. Вирішальною умовою визнання існування будь-чого Дж.Берклі вважав: а)        емпіричне підтвердження;

7. Згідно екзистенціалізму, сутність людини визначається:

б)                           божественним напередвизначенням;

8. Згідно канонам класичної європейської філософії правильні вчинки людини визначаються: в)                        розумом.

9. Найбільш впливовим напрямом релігійної філософії XX ст. був:б)неопозитивізм;

10. Термін «філософія» вперше був запроваджений: б)Піфагором;

ТЕСТИ В. 1. До найважливіших здобутків німецької класичної філософії можна віднести наступні ідеї: Б) відкриття ролі і значення принципу агностицизму у пізнавальних можливостях; подолання гносеологізму попередніх епох; обгрун- I тування ідеї розвитку як революції в підході до Всесвіту і суспільства; вчення про безмежні можливості людського розуму і суб'єкта в цілому.

12. Відмінність між давньокитайською та давньоіндійською філософією полягала в тому, що: В) індійська філософія виходила з домінування матеріалістичності світо- осмислення, десакралізації дійсності,домінування нормативно-соціальної адміністративної практики, а китайська філософія спира­лась на метафізичні духовні елемента релігії та світогляду, де домінували пошуки шляхів звільнення від життєвих колізій через подолання самості.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

«Існують культури, що розквітають та старіють...У кожної культури

А) згідно з тексту поштовхом до створення культури постає роздуми людини про життя , світ,душа У філософії культура виступає не окремою сферою суспільного життя, а суспільством, якщо розглядати людину як суб'єкта діяльності, проявом її властивостей і обдарувань. Культура уособлює творчу діяльність у предметах, необхідних для життєдіяльності людини, виступає втіленням створених людьми матеріальних і духовних цінностей. Культура - певна суть людини. Міра розвитку культури визначається мірою розвитку життєдіяльності людини. Життєдіяльність людини втілюється, насамперед, у безлічі створюваних матеріальних і духовних речей: у нових засобах праці, нових продуктах харчування, нових елементах матеріальної інфраструктури побуту, виробництва, нових наукових ідей, політичних та ідеологічних концепцій, релігійних вірувань, моральних регуляторах.

Б)співвідношення Культури і цивілізації це одне з дискусійних питань.Цивілізація характеризується Функціонуванням культури назовні, під цивілізацією розуміють епоху розвитку, Суспільство можна вважати цивілізованим, якщо на сучасному рівні розвиваються всі сфери життєдіяльності людей: виробництво і споживання, наука і освіта, мистецтво і політика, мораль та ін. Поняття сучасний рівень означає відповідність світовим зразкам, досягненням загальнолюдської культури. Називаючи суспільство цивілізованим, мало що можна сказати про стан людини, про розвиток ЇЇ духовних якостей. В оточенні сучасних речей та ідей людина може не знайти себе, втратити, почувати дискомфортно, тобто перебувати у стані відчуження. Цивілізація може не влаштовувати людину, бути чужою їй. Особистість вимушена бігти від безлічі суперсучасних речей, цивілізацій, від самої себе. Низький рівень культури заважає цивілізованому суспільству забезпечити добробут і щастя людини, тобто такий взаємозв'язок суб'єкта з предметом, за якого існування речі повністю підпорядковується розвитку суттєвих сил людини, її розвитку. Цивілізація, повинна мати високий культурний рівень, тобто базуватися на високих духовних надбаннях. Будь-який відхід від гуманістичних загальнолюдських пріоритетів деформує обличчя суспільства, спрямовує його розвиток в антицивілізоване русло.
В)Ні.Культури впливають одні на одну і приносять туди свої зміни або добавлення.Розуміння культури як способу самореалізації і самотворення особистості, світу символів у різних сферах суспільного життя дозволяє диференціювати історичні форми культури, охарактеризувати конкретні типи, визначити їх місце і роль в історії. Кожна історична епоха та цивілізація мала свою культуру і ця культура вносила у нову епоху чи іншу цивілізацію якісь свої зміни.

Г)Людина сприймає культуру свідомістю ,а цивілізація це продукт культури. У процесі творчої людської життєдіяльності розвивається весь комплекс соціально-політичного буття людини: складаються нові соціальні спільності і стосунки між ними, ефективніші форми урядування і самоврядування у суспільстві, нові інститулізовані структури духовного виробництва, зв'язки між різними народами і державами, нові інформаційні канали та ін. У результаті активної людської життєдіяльності розвиваються, збагачуються усі суспільні форми життя, прогресує суспільство як складний соціальний організм. Отже, культура є вираженням досягнутого людиною рівня історичного прогресу. Називаючи суспільство цивілізованим, мало що можна сказати про стан людини, про розвиток ЇЇ духовних якостей. В оточенні сучасних речей та ідей людина може не знайти себе, втратити, почувати дискомфортно, тобто перебувати у стані відчуження. Цивілізація може не влаштовувати людину, бути чужою їй. Особистість вимушена бігти від безлічі суперсучасних речей, цивілізацій, від самої себе. Низький рівень культури заважає цивілізованому суспільству забезпечити добробут і щастя людини, тобто такий взаємозв'язок суб'єкта з предметом, за якого існування речі повністю підпорядковується розвитку суттєвих сил людини, її розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант 15

1. Вихідною особливістю античної філософії було те, що вона набула статусу наукового знання і була інтегрована у міфологію та релігію. Так

2. Гносеологія - це розділ філософії, який досліджує норми і правила людської поведінки та взаємин між людьми. Ні

3. Б. Паскаль охарактеризував людину як «мислячий очерет». Так

4. В.Оккам належав до прихильників номіналізму у середньовічній філософії. Ні

5. Поняття культури характеризує технологічну сторону життя суспільства. Так

6. Основою всякого пізнання за Платоном є: б)             споглядання ідей;

7. За Б. Спінозою людині заважають пізнавати істину: в)                    людські пристрасті.

8. Карма в давньоіндійській філософії означає: в)          закон вічного коловороту буття.

9. Для образу «надлюдини» Ф. Ніцше нехарактерно: в)                       повернення до істинної, первинної християнської моралі.

10. До вихідних тез екзистенціалізму відносяться наполягання на: а)                       відірваності людини від засад буття, стан її закину тості у світ;

ТЕСТИ В. 1. До вихідних засадничих особливостей сцієнтиської філософії XX ст. слід віднести: Б) визнання провідної ролі науки та наукового пізнання у розвитку людини і людства, визначення завдань філософії через тісну співпрацю із наукою, ретельне опрацювання на засадах наукових засобів мови, логіки та будови науки; проведення ви­правданих порівнянь науки з поза- та ненауковими видами пізнання та визначення самої філософії як методології науки

2. До основоположних ідей елліністичної течії скептицизму слід віднести: В

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

« ...Життя не має інших цінностей, окрім ступеня влади (якщо ми

а)Ф.Ніцше високо цінував думку про волю як вихідну основу сущого, але ще більше загострював її. Ніцше наголошував на тому. Що власне воля являє собою «волю до влади » ,тобто поривання до простого становлення у будь- який спосіб. Воля виявляє себе насамперед через життя , життя постає першою і єдиною реальністю.І в житті існує боротьба за виживання.Я погоджуюсь з Ніцше у тому що у нашому житті перемагає сильніший, даний принцип діє і до сьогодні.

б)оскільки життя рухає волевиявленням у ньому панує боротьба за виживання . звичайно у ній панує ильніший. Завдяки такій перемозі життя може змінюватись. Слабким людям не слід ні допомагати ні співчувати.Найвищою цінністю для Ніцше є воля, завдяки якій людина приходить до влади.Сучасній людині певною мірою можна покластись на його принципи, тому що щоб дійти до влади потрібно насправді бути сильною людиною із силою волі.

в)Ніцше вважає , що мораль-засіб боротьби слабких проти сильних вважав що життя не підлягає моральним оцінкам бо воно є таким яким воно є.Мораль на думку Ніцше тримається на авторитеті та залякуванні, але «Бог помер» тому, що він не втручається у життя для його зміцнення. Ті ж, що посиляються на Бога , підтримують слабкість та виродження, а не силу життя. 
г)Надлюдина у філософії Ніцше це:

Якщо ж людина відчуває у собі »голос крові» , вона не повинна звертати увагу на мораль а стати «по той бік добра та зла» й піднести себе саму на надлюдський рівень. Тільки надлюдина може бути справжнім виявленням життя, вона є поза моральністю (імморалізм).Надлюдина характеризується силою життя, а прості люди вони звертаюься до культурних норм та цінностей це і є виявленням людської слабості та незахищеності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВАРІАНТ 16

1. Спіноза був учнем Лейбніца, проте піддав критиці його філософське вчення.Ні

2. Середньовічна філософія розглядала теологію як служницю філософії. Ні

3. Для європейського Просвітництва характерним було наполягання на тому, що єдино вірним методом науки є індукція. Так

4. За А.Шопенгауером в основі світобудови лежить світовий розум. Ні?

5.Філософський напрям, що розвивався у поглядах Р.Декарта називається скептицизм. Ні

6. До філософських дисциплін, що окреслюють природу людини належать:            б)філософська антропологія і персонологія;

7. Схоластика, як напрям християнської філософії базувалась на твердженні:в)розум сприяє наближенню людина до Бога.

8. Новим напрямом філософії, що суттєво впливає на її розвиток на межі ХХ-ХХІ ст. є:              в)постмодернізм.

9. Джерелами пізнання у філософії Нового часу вважали: ?в)науки та мистецтво.

10. Онтологія як філософська наука про буття найперше аналізує такі категорії: а)буття, суще, субстанція;

ТЕСТИ В.  1. Основні характеристики онтологічних напрямів у філософії Нового часу зводяться до такихознак: ?Б) переконання в тому, що основним завданням філосо­фії постає визначення фундаментальних засад світу і буття, ретельне опра­цювання питань про структуру та процеси, що відбуваються у світі на основі визначення сутності субстанції, окреслення найважливіших елементів світобудови.

2. У розвитку філософсько-світоглядних ідей європейського Відродження можна виділити такі три періоди, які поступово змінювали один одного: В) гуманістичний період, скерований на піднесення гідності людини, обгрун­тування її величі та особливого місця у світо­будові і дослідження головних характеристик людської сут­ності; неоплатонічний період, коли центральною проблемою було дослідження стрункості світобудови з позиції філо­софії Платона; натурфіло­софський період, основним завданням якого було дослідження розуміння сут­ності природи і Всесвіту з допомогою методів точних наук.    

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

« ...Ідоли бувають вроджені і набуті. Вроджені притаманні природі

а) вроджені(поділяються на ідоли роду,ідоли печери та ідоли площі) і набуті(“ідоли театру”)

б) Третій вид оман - ідоли ринку (або ринкової площі), які виникають у середовищі «взаємного спілкування і спільного використання мови» Четвертий, останній, вид оман - ідоли театру, які своїм корінням йдуть в науку і філософію. Вони переселяються в людські думки з різних філософських вчень в результаті довіри і поклоніння тим чи іншим науковим авторитетам.  

в) Основний засіб подолання «привидів» - звернення до досвіду і обробка досвідчених даних науковим методом. Проблему вибору методу істинного Бекон вирішує алегоричним способом. На його думку існують три основних шляхи пізнання - «павука, мурашки і бджоли». Кожен з них має свої позитивні і негативні сторони.

- «Шлях павука» - це спроба вивести істину з «чистого» свідомості як такого. На цьому шляху має місце повне нехтування до фактів і самої дійсності. Висновки, що одержуються таким методом, мають форму гіпотез. Вони можуть бути істинними, а можуть бути помилковими. Цим методом користуються догматики і раціоналісти, які подібно павуку тчуть павутиння думок з свого розуму.

«Шлях мурашки» - це вузький емпіризм, сконцентрований тільки на збиранні фактів. Емпірики наполегливо, як мурашки, збирають розрізнені факти, але не вміють їх узагальнювати. Такий метод пізнання також односторонній, бо не дозволяє досліднику заглянути в суть досліджуваного предмета.

«Шлях бджоли» поєднує в собі гідність перших двох методів і вільний від недоліків кожного з них. З його допомогою дослідник здійснює підйом від емпірії до теорії. Боязнь цього підйому повертає на помилковий «шлях мурашки», а поспішність сходження відводить на «шлях павука». Для того, щоб уникнути обох крайностей, слід дотримуватися, на думку Бекона, систематичну наполегливість і неухильну послідовність, дотримуватися принципу єдності чуттєвого і раціонального.

г) є. Перший вид оман - ідоли роду - притаманний усім людям, оскільки вони домішують до природи пізнаваних речей природу власного духу. До цього виду помилок наводять і обмежені можливості органів почуттів, і бажання людей витлумачити нові ідеї в дусі колишніх уявлень, і прагнення людини поширити уявлення про маленькому світі, в якому живе він сам, на великий і загальний мир. Зміст ідолів печери складають особливості виховання та психології людини, специфіка соціального середовища проживання, спрямованість інтересів особистості. Привиди печери відрізняються значною різноманітністю, оскільки вони висловлюють індивідуальні відмінності кожної людини окремо. Третій вид оман - ідоли ринку (або ринкової площі), які виникають у середовищі «взаємного спілкування і спільного використання мови» Невдалий і неправильний вибір слів створює серйозні труднощі і перешкоди на шляху пізнання істини. У цьому випадку слова як би затуманюють розум, приводять його у сум'яття, дезорієнтують в пошуках істини.

Четвертий, останній, вид оман - ідоли театру, які своїм корінням йдуть в науку і філософію. Вони переселяються в людські думки з різних філософських вчень в результаті довіри і поклоніння тим чи іншим науковим авторитетам.  Основний засіб подолання «привидів» - звернення до досвіду і обробка досвідчених даних науковим методом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВАРІАНТ 17

1.Апологетика як ранній етап християнської патристики опікувалась організацією ефективної діяльності інквізиції. Ні

2. Давньогрецький філософ Геракліт вперше вжив термін «філософія». Ні

3. Філософія Р.Декарта відіграла важливу роль у становленні протестантської теології. Так

4. Конфуціанство і джайнізм - найавторитетніші напрями давньоіндійської філософії. Ні

5. Метафізика та онтологія як філософські дисципліни досліджують проблему буття. Так         

6. Філософія Відродження була: а)           антропоцентричною;

7. Для давньогрецьких софістів головним було:в)         перемога в диспуті.

8. Надлюдина у Ф.Ніцше найбільше прагнула: в)          піднесення над усім світом.

9. Термін «філософія» у прямому перекладі з давньогрецької означає: в)                 любов до мудрості.

10. Філософія від науки відрізняється: б)                        екзистенційною спрямованістю в осмисленні світу;

ТЕСТИ В. 1. Основоположні ідеї Б.Паскаля про місце і роль людини у світі можна охарактеризувати  В) людина перебуває на межі двох безодень: безмежного космосу та безмежної подільності речей, тому відчуває під собою порожнечу; їй недоступні остаточні і певн: знання; на цьому фоні у не виникають невпевненість дискомфорт, туга і тривога. Почуваючись мислячим очеретом, людина намагається заповнити своє життя турботами, метушнею, а не думає про своє становище і призначення. Єдина опора в такій ситуації - це Бог і гідне мислення.

 2. Сутність релігійного світогляду може бути окреслена такими положеннями

Б) це є форма світогляду, що базується на переконанні в тому, що наочне, доступне спостереженню не є єдиною та істинною реальністю, а тому ділить світ на надприродний та земний, претендує на роль життєвого наставництва на основі виходів на зв'язок із позамежним. положеннями:

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

« ...Воля як річ в собі (Ding an sich) цілком відмінна від свого явища

 

а) вона відмінна від свого явища та від усіх її форм, яких вона набуває під час зяви і які стосуються лише її об’єктивації, а їй самій непритаманні. Вона знаходиться поза сферою дії закони у всіх його проявах і цілком позбавлена основи, хоча кожний її прояв необхідно йому підкоряється

б) вона відмінна від свого явища та від усіх її форм, яких вона набуває під час зяви і які стосуються лише її об’єктивації, а їй самій непритаманні. Вона знаходиться поза сферою дії закони у всіх його проявах і цілком позбавлена основи, хоча кожний її прояв необхідно йому підкоряється. Воля свобідна від будь якого розмаїття,сама вона одна, але не як один об’єкт, єдність якого пізнається лише у протиставленні можливості розмаїття.

в) у всіх функціях нашого тіла, яке не керується пізнанням

 

 

 

Варіант 18

1. Найбільш виразною рисою міфології був синкретизм - злиття усього з усім. Так                        2.«Дао» в давньокитайській філософії - це збірник законів і норм поведінки..Так

3.Ж.-П.Сартр і М.Гайдеггер були видатними представниками французького екзистенціалізму.1 Так                

4.Аристотель поділив реальність на світ ідей та світ речей. Ні

5.  В основі філософської системи Спінози лежить вчення про атоми як засади світу. Ні

6. До суттєвих особливостей середньовічної філософії слід віднести: в)те, що вона визначала зміст і значення основних релігійних догматів.

7.О.Конт постав засновником: б)              позитивізму;

8.Плідним методом наукового пізнання згідно Ф.Бекону слід визнати:

в)                              індукцію.

9.За морально-ціннісними орієнтаціями світогляд класифікують:

б)                              егоїстичний, гуманістичний, альтруїстичний;

10.«Архе» у давньогрецькій філософії - це:

а)                              універсальний початок усього сущого;

ТЕСТИ В. 1. До вихідних засадничих особливостей культурологічних напрямів у філософії XX ст. слід

віднести наступні:                                                                 

А) опора на наукову картину світу та методологію природ­ничих наук, наголос на позитивних сторонах і здо­бутках наукового прогресу, що продукує знання обґрунтоване, достовірне і підтверджене досвідом; лише методами науки можна пізнати культуру.           

2. Особливості вчення про субстанцію у мислителів Нового часу Б. Спінози та Г.Лейбніца можна окреслити так:

Б) у концепції Спінози може існувати тільки одна субстанція, яка водночас є Бог і природа; духовна та матеріальна складові світу є не окремими субстанціями, а лише атрибутами єдиної субстанції. Субстанція - єдина і є причиною самої себе і вище її буття нічого не існує; Лейбніц вважав, що світ є динамічним, різноманітним, де проявляється безліч явищ. Тому субстанція є множинною і складається з частинок - монад, які поєднують в собі тілесне та духовне.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

«... І тоді прийняв Бог людину як творіння невизначеного образу і,

А)Так, кожна особа може стати тим, ким забажає. Ми самі творимо своє життя.Немов по цеглині вибудовуємо його. Не кожен з нас правильно розуміє і відмежовує добре та погане. Саме тому ми збиваємося з вірного шляху і йдемо не у тому напрямку.

Б)Людина не може бути чимось одним тому логічно, що вона може бути всім. Людина, орієнтована на майбутнє, може не тільки освоїти усі види діяльності, а й створити зовсім нові. У неї є вибір, і вона може ним скористатися. Вона повинна пам’ятати, що життя-це мить. Його потрібно прожити відповідно. Так , що  залишити слід у житті. Проте безліч факторів впливає на людину. Світ – не справедливий. Він легко може зламати людину. Він відбирає сильніших, які не хочуть підкорятися.

В)Божественність людини – це її божественне начало. Людину створив Бог за своїм образом та подобою. Всі ми народжуємося чистими та безгрішними. Бог залишив нам право вибору, і в залежності як ми ним скористаємося, буде залежати наше життя.

Г)В цьому уривку найпершими твердженнями про особливості людини постають такі: це творіння невизначеного образу, вона не має ні певного місця, ні особливого обов’язку. Обовязок має за власним бажанням,згідно зі своєю волею і своїм рішенням.

Відродження не відкидає вихідних положень християнського світобачення, а лише змінює у ньому акценти. погляд на світ, не обмежений санкціями влади чи Церкви, а орієнтований на виявлення всієї повноти життєвих проявів людини.Однією з характеристик філософії Відродження було  піднесення людини до рівня Бога в деяких її можливостях і діях., тоді як середньовічна філософія вважала, що людина в усьому покладається на Бога, усі люди є рівними перед богом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВАРІАНТ 19

1. Схоластика не визнавала філософських ідей Аристотеля.Ні

2.Теорію атомізму в античній філософії заснував Платон. Ні

3. Західна філософія тяжіє до раціонально-логічних побудов та аналітичних досліджень. Так

4. Першою історичною формою європейської філософії була середньовічна філософія. Так

5. Онтологічний доказ буття Бога розробив А.Шопенгауер. Ні

6. Поняття «особа» перебуває в центрі уваги:

а)              персоналізму;

7. Сцієнтистські напрями сучасної філософії вважають найпершим її завданням в)                      ретельне опрацювання методології наукового пізнання.

8. Для філософії Л.Фейєрбаха постає вихідним: а)         принцип персоналізму;

9. Система найзагальніших знань, цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу називається: б)світогляд;

10 Ілюзорність світу давньоіндійська філософія виразила у понятті:в)дхарма.      

ТЕСТИ В. 1. У давньоіндійській філософії поняття «карма» означає:

Б) рушійна сила сансари, закон всезагального причин- но-наслідкового зв'язку, згід­но якого нічого не виникає з нічого і нікуди ніколи не зникає, а тому всі вчинки людини закарбовуються в її душі і визначають її подальші перевтілення, отже, відпо- відно, життєву долю людини.

2..Індуктивний метод у філософії Нового часу означав :

А) це такий шлях наукового І пошуку, коли від спостереження одиничних явищ відбувається перехід до формування загальних ідей і законів, коли від суджень про окремі факти | переходять до загальних І суджень про них.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

« ... Людина стикається з ірраціональністю цього світу. Вона

А) Тіні,як сказано в цьому уривку, це різноманітне начиння,статуї,зображення живих істот,зроблені з каменю і дерева, які спеціально проносять біля ув’язнених так, щоб їм було це видно. Ув’язнені швидше всього ніколи такого не бачили,тому щоразу коли біля них це проносили,вони із захопленням на це все дивились. Хоча це для них була і впевному сенсі мука,бо невідомо чи взагалі вони колись зможуть побачити чи поласувати таким на свободі.

Б) В уривку сказано, що це кайдани невігластва,звільняючись від цих кайданів,зцілюєшся від нього. Бо саме ці кайдани не дозволяли людям побачити істину.

В) Я вважаю,що шлях до правильного бачення і розуміння дійсності це коли людина може вільно рухатись, дивитися  ‘‘на світло’’, бо їй не заважають вже жодні кайдани, і згідно побаченого вже роздумувати, роботи різноманітті висновки про побачене.

Г) Після довгого ув’язнення, коли людина майже не могла рухатись, дивитися на світло, з самого початку їй би довелось дуже важко через пристосування до нових, кращих умов, через відкриття нових можливостей, адже в підземеллі з часом привикається до всього, що там відбувалося і це вже вважалось нормою,таким як має бути, тобто відмінним від того, що люди мають на свободі.

 

 

Варіант 20

1. В теорії пізнання Ф.Бекон дотримувався концепції подвійної істини. Так            

2. У середньовічному суспільстві філософія та теологія були тотожні. Ні

3. Основною функцією філософії є світоглядна функція. Так

4. Вихідною засадою світу у філософії Гегеля постає Абсолютна ідея. Так

5. Одним із принципів даосизму є принцип недіяння. Так

6. Як називається вчення, що вважає джерелом і критерієм знання розум: б) раціоналізм;          

7. До напряму, який утверджував у XIX ст. в Європі некласичну філософію слід віднести в)позитивізм.

8. Найпершими об'єктами дослідження у період високої класики античної філософії були: а)      людина, а через неї і всі сфери суспільного життя;

9. Поняття екзистенції у сучасній філософії позначає: а)найсуттєвіші особливості буття людини;

10. Кому належить теза «Я мислю, отже я існую»: в)  Р.Декарт.

ТЕСТИ В. 1. Сутність ірраціоналізму як філософської позиції окреслюється так: А) він позначає течію у філософії, яка обмежує або відкидає можливості розуму в процесі пізнання і робить основою світорозуміння дещо не доступне розумові, утвер- і джуючи нелогічний характер самого буття, оскільки природа та причини якого перебувають за межами пізнавальних можли- 1 востей людського розуму.

2. До вихідних ознак філософського світогляду слід віднести те, що він: ?В) форма світогляду, що ділить світ на надприродний та земний, претендує на роль життєвого наставництва, включає в себе соціальні інститути і певний спосіб життя; відповідно, щоби філософувати, треба включа­тись в діяльність певних громадських об'єднань.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

« ...Людське існування передує людській сутності. Людина - це

А) Проект у філософії екзистенціалізму з точки зору Сартра постає як спосіб реалізації людиною своєї свободи: постійне і неминуче здійснення вибору, що, врешті, постає не лише вибором дій, а вибором життєвої долі.Та це не означає, що людина є проект, просто людина стане такою, яким є її проект буття…

Б) Якщо існування передує сутності, то посиланням на вічну людську природу не можна виправдовуватися. Отже, немає детермінізму, людина вільна, людина - це свобода. За неіснування Бога ми не маємо перед собою жодних моральних цінностей або вказівок. Ми самотні. Людина приречена бути вільною - приречена тому, що не сама себе створила, і все-таки вільна, тому, що, один раз бувши кинута у світ, відповідає за все, що робить. Екзистенціаліст не вірить у всесильність пристрасті. Людина відповідальна за свої пристрасті. Людина не може отримати допомогу на Землі у вигляді якогось знаку, даного їй як орієнтир. Людина розшифровує всі знаки, як їй заманеться. Отже, не маючи жодної підтримки ззовні, людина мусить щоразу наново винаходити людину. "

В) Для екзистенціаліста людина тому не піддається визначенню, що першопочатково нічим не є. Людиною вона стає лише згодом, причому такою людиною, якою вона зробить себе сама. Таким чином, немає жодної природи людини, як немає і бога, який її задумав би. Людина просто існує, і вона не тільки така, якою себе уявляє, але така, якою вона хоче стати. І оскільки вона уявляє себе вже після того, як починає існувати, і після цього поривання до існування, то вона є лише те, що сама із себе робить. Отже коли людина щойно появляється на світ вона ще ніхто, бо не знає для чого вона тут, яка її ціль і місія існування. Та згодом коли в неї появляється досвід, практика, бажання і потреби, вона вибирає для себе проект за яким буде жити. І згідно до нього  думає, робить і отримує суть, сенс свого життя.

Г)  В своєму уривку Сартр зазначає, що людина не тільки за свою  індивідуальність, але  й за всіх людей. Я погоджуюсь з думкою філософа, адже своїми діями, вчинками людина не може нашкодити або допомогти лише собі одній, адже її завжди оточує хтось, на кого так чи інакше вплине наше те чи інше рішення. Людина повинна відповідати за свої діяння не лише перед собою, але і перед іншими. Вона повинна розуміти, що відповідальна своїх оточуючих, за політичні, соціальні та інші події завдяки своїм свобідним діям, свобідному оцінюванню і свобідному вибору. Сартр цілковито правий, коли розглядає відповідальність як одну з основних етичних категорій, але підкреслюючи важливість цього поняття, він обходить мовчанням його соціальну значущість. В дійсності ж відповідальність не може обмежуватись тільки сферою особистої свободи людини, її індивідуальної свідомості, її вибору. Людина відчуває свою відповідальність не тільки тому, що вона свобідна і є єдиною причиною, єдиною мірою оцінки того чи іншого вчинку, дії, події. Але і тому, що відповідальність є відчуття повинності виконати свідомо взятий на себе обов’язок, за який я відповідаю не тільки перед собою, своєю честю, але і перед іншими людьми, своїм народом, своєю батьківщиною, нарешті перед людством в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

ВАРІАНТ 21

1. Історичними типами світогляду є філософський, релігійний та науковий. Ні

2. Теза «Вірю, тому що абсурдно» належить латинському апологеїу Тертуліану. Так

3. Платон ввів у філософію поняття «Логосу» як закону Всесвіту. Ні

4. Чотири види помилкових суджень, від яких треба звільнишся в процесі пізнання - це «примари» розуму, виділені Й.Фіхте Ні

5. Ф.Ніцше протиставляє стихійну силу життя культурним нормам і цінностям. Так                   

6. Джерелом виникнення філософії є: б)подив;

7. Екзистенціалісти вважали, що: б) існування людини передує її сутності;

8. Філософом давнього Сходу, який розробляв концепцію благородної людини, був: б)Конфуцій;

9. Згідно твердженням шкіл елліністичної філософії людина має прагнути: в) досягнення внутрішньої свободи та незалежності від світу.

10. Позиція Дж.Локка у поглядах на основи пізнання є: б)сенсуалізм;                       \

ТЕСТИ В 1. До основоположних ідей античного стоїцизму слід віднести: А) над життям панує рок і фатум, а божественним провидінням нам усім окреслена участь; слід коритися долі, яка веде покірного, а непокірного - штовхає; якщо позбутися афектів, тоді настає стан апатії - безпристрасності Духа.

      2. Поняття несвідомого у концепції З.Фройда означає: Б) безособову анонімну силу, найпотужніший та вирішальний чинник людської психіки, зміст якого формувався мільярди років і в структуру якого входять два найпотужніші інстинкти життя: сексуальний та інстинкт смерті та руйнування, які суперечать культурі.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:«...Світло відкрилося тому, хто вперше довів теорему про

А) В даному уривку вищенаведеними тезами висвітлена ідея так званого «коперниканського перевороту» у філософії. До І.Канта вважали, що пізнання є результатом дії на людину зовнішніх чинників. При цьому людина сприймає (тобто перебуває пасивною), а світ діє на неї. Кант «перевернув» це співвідношення: він проголосив, що пізнання і знання постають результатом людської (насамперед — розумової) активності.

Б) Людина пізнає лише тією мірою, якою сама випробовує природу, ставить їй запитання, вибудовує розумові гіпотези та конструкції: "Природознавці зрозуміли, що розум бачить лише те, що сам створює за власним планом, що він із принципами своїх суджень повинен йти попереду... і змушувати природу відповідати на його запитання. Розум повинен підходити до природи, з одного боку, зі своїми принципами,з іншого — з експериментами, щоб черпати із природи знання, але не як школяр, якому вчитель підказує усе, а як суддя, що змушує свідка відповідати на запропоновані запитання ".

В) Аналогія з наслідками відкриття М.Коперника тут досить очевидна: Коперник ніби зрушив Землю (яку до того розглядали нерухомим центром Всесвіту), а Кант зрушив людину, поклавши край її пасивності. По-перше, Кант дав більш виправдану картину пізнання: пізнання не є дублюванням реальності, не є перенесенням речей у людський інтелект, а є діяльністю створення інтелектуальних засобів людської взаємодії зі світом. По-друге, людський розум може визнати надійним лише таке знання, яке він сам вибудував на зрозумілих йому принципових засадах і обґрунтував з необхідністю.По-третє, у концепції І.Канта людина постає творчою і діяльною; при тому чим вона активніша, тим розгалуженішими будуть її зв 'язки з дійсністю і, відповідно, — ширшими знання. "Коперниканський переворот" І.Канта був першим варіантом обґрунтування у німецькій класиці принципу активності.

Г) І. Кант вважав, що найпершими джерелами знання постають чуття, через які реальність нам надається та які постачають матеріал для знання і пізнання, та розсудок, за допомогою якого відбувається мислення. Розсудок мислить, а це, за І. Кантом, значить, що він продукує форми інтелектуальної діяльності та вміє ними оперувати. Чуття, за Кантом, дають нам матеріал, сам по собі неоформлений і невпорядкований, але не в тому сенсі, що чуття не дають нічого визначеного, а в тому, що самого факту бачення, відчуття, дотику, запаху недостатньо задля того, щоб через це вже отримати знання. Отже, у відношенні до знання матеріал чуття має майже нульовий зміст. Розсудок, володіючи формами думки, упорядковує та оформлює матеріал чуття накладанням на нього своїх форм. Названі форми - категорії, за Кантом, притаманні розсудкові за самою його природою і тому постають як "апріорні" — переддосвідні, позадосвідні, тобто розсудок їх в собі віднаходить. Тому вони і здатні оформлювати чуттєві дані й бути відкритими та зрозумілими розсудкові. Унаслідок того вони продукують знання необхідні (для дій та споглядання розсудку), а не випадкові.

 

Варіант 22

1.Середньовічна містика визнавала Бога, а схоластика піддавала Його існування сумніву.Ні

2. Філософські ідеї пізньої античності були скеровані на осмислення космосу і пошуки його начал. Ні

3. А. Шопенгауер вважав, що людину слід вивчати всебічно засобами наукового пізнання. Ні

4. Філософія виникає на основі утвердження синкретичного мислення. Так

5. Ф. Шеллінг доводив у своїх працях принципи і постулати емпіризму.

Так

6. Європейські гуманісти наполягали на тому, що: б)   філософія має захищати значущість земного життя людини і її вчинків;

7. Дхарма в давноіндійській філософії - це: б)                закон вічного коловороту буття;

8. До провідних напрямів сучасної некласичної філософії належать: а)екзистенціалізм, неотомізм, філософія життя;

9. Світоглядні переконання у більшості випадків люди отримують:

в)у процесі виховання і засвоєння культурних традицій.

10. Г. Регель як видатний представник німецької класичної філософії, обґрунтував у своїх працях принцип:а)                       неприпущення суперечностей;

ТЕСТИ В. 1. Антропологія, екзистенціалізм та персоналізм, як течії сучасної некласичної філософії, відрізняються тим, що: В) філософська антропологія розглядає людину всебічно, екзистенціалізм - через внутрішнє переживання нею свого життя, а персоналізм вбачає в людині найсуттєвішим її здатність поставати особистістю; всі названі напрями осмислення людини загалом не відкидають релігійного світобачення.

2. Суть методу верифікації у філософії неопозитивізму полягає в наступному: В) виділення провідних положень певної теорії, зведення їх до простих неподільних суджень та співставлення цих суджень з фактами, і вкінці обгрун­тування отриманих резуль­татів. Тобто, перевірка науки шляхом співставлення із фактами.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:«Всі люди хочуть жити щасливо, але вони смутно уявляють собі, в  А) у свій заклик «Живи згідно з природою» речей автор вкладає те, що природа створює речі саме такими, які людина мала б використовувати. Проте від людини вже залежить чи користуватися цими «речами» за природним призначенням, чи змінити це призначення на свій лад. Кожен повинен вникати в те, що він робить, а не піддаватися думці більшості. Людина має опиратися на закони природи, брати з неї приклад, а не ухилятися від неї, ось тоді життя людини буде справді щасливим. Я вважаю, що тут не мається на увазі служіння науці, адже наука намагається вдосконалювати речі, а це є протилежним до даного заклику.

Б) у цій філософії говориться, що благородна людина буде ставити собі за мету такі цілі, які, можливо, вона зараз не може досягти, але хтось може їх досягти, а, отже, це можливо для людини; така людина не буде звертати увагу на матеріальні речі, принаймні не буде ставити ці речі на перше місце, їй важливіше все духовне. Відмінність між розрахунком на власні сили та розрахунком на сили людської природи і полягає в тому, що людина бачить, що вона не може досягнути певної мети власними силами, але одночасно вона усвідомлює те,  що загалом людина може це зробити, досягнути цю мету (сила людської природи).

В) такий ідеал життя може бути досяжним для будь-якої людини повною мірою, головне потрібно дійсно цього хотіти. У даних листах образ мудреця, філософа постає мужнім та благородним, адже тільки людина з такими рисами може побачивши смерть і призвістці про неї зберігати спокійний вираз обличчя, переносити важкі випробування, дивитися на свої землі як на загальне, зневажати багатство тощо.

Г) Автор даного тексту окреслює такі головні причини помилок людей: люди велику роль приділяють матеріальному багатству, а значно меншу – духовному; зрозумівши, що певних цілей вони не можуть досягти, люди просто опускають руки і не намагаються все-таки їх досягти.

 

Варіант 23

1. За своїм змістом світогляд тотожний природознавству.Ні

2. Некласична філософія характеризується механістичним світобаченням.Ні

3. Л.Фейєрбах вважав, що релігію божественного об'явлення треба замінити релігією всезагальної людської любові. Так

4. Головною заслугою шкіл пізньої античної філософії. слід вважати відкриття автономії людського розуму щодо обставин життя. Так

5. Т. Аквінський вважається першим середньовічним філософом. Ні

6. О. Конт був засновником: В)озитивізму.                    

7. Сократ основну увагу приділяв у своїй філософії: б)                        людині та внутрішнім чинникам її дій;

8. Сенсуалізм в теорії пізнання виходить з принципу: в)                       немає нічого в інтелекті, чого не було б у відчуттях.

9. Засновником філософії Нового часу вважається: б) Ф. Бекон;

10. Зміст світогляду визначають: б)         знання, принципи, переконання, що є життєвими орієнтирами людини;

ТЕСТИ В. 1. Основними принципами філософії постмодернізму можна вважати такі: В) висунення діалогічної та полідіалогічноі* культури, про­голошення абсолютної цінності комунікації і плюралізму; значимість локального на противагу тотальному, авто­ритетному; всеосяжна іронія щодо культурної спадщини минулого; антилогіцизм (про­тест проти логічних унормувань думки); відкидання будь-яких норм у веденні діалогу з явищами культури, людини, її життя.

2. Антропологічний принцип Л. Фейербаха наголошує на тому, що: А

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

 «. Хай людина віддається спогляданню природи у всій її неосяжній

А) автор говорить, що людина у порівнянні зі світом - це небуття у порівнянні з нескінченністю, все суще у порівнянні з небуттям, середнє між всім і нічим. Хоча людина значно менша і слабша, ніж всесвіт, проте вона має вагому перевагу над Всесвітом – вона вміє мислити. Нехай Всесвіт знищить людину, вона все одно перевищує його, тому що усвідомлює, що розлучається із життям і що слабша за Всесвіт, а він нічого не усвідомлює.

Б) реальне становище людини породжує сум та невизначеність людини, тому що наше становище є бідним, людина є крихкою і помирає. Кожен якщо задумається над тим, що рано чи пізно він помре, то в нього виникне питання : «А навіщо ж тоді жити, якщо смерть по-любому настане?», а однозначної переконливої відповіді на це питання немає. Ось саме це і породжує сум та невизначеність людини.

В) можливою основою гідності людини є  здібність мислити. Людина може достойно побудувати своє життя тільки тоді, коли вона буде замислюватися над своїми діями, намагатися зрозуміти до чого приведе її та чи інша дія, той чи інший вчинок чи вибір.

Г) Я вважаю, що високоморальна людина ніколи не буде думати про так звані «низькі» речі. Тільки тоді, коли людина буде мислити гідно, тобто про те, що буде її розвивати як особистість, її можна вважати високоморальною.

 

 

Варіант 24

1. Філософія є самоусвідомленою думкою, тобто думкою про думку, способом самоузасаднення людського мислення. Так

2. Міфологічний світогляд передбачає розчинення людини в природі. Так               

3. В «категоричному імперативі» І. Кант сформулював всезагальний закон людської моральної поведінки. Так

4. Платон був учнем Аристотеля, але піддав критиці його теорію ідей. Ні

5. Позитивом вважав, що філософія повинна стати наукою і вивчати логіку і мову конкретних наук. Так

6. Школи філософії XX ст. класифікують так: а)          сцієнтистські, антропологічні, культурологічні та релігійні напрями;

7. Вчення Г. Лейбніца про світобудову отримало назву: б)                  монадологія;

8. Етика А. Шопенгауера носить переважно: б)            песимістичний характер;

9. До характерних рис філософії слід віднести: А

10. Обернення німецької класичної філософії до людини та природи було здійснено А

ТЕСТИ В. 1, До вихідних ідей неотомізму як одного з найвпливовіших напрямів релігійної філософії XX ст. можна віднести наступні: Б

2. Зміст поняття «Дао» у давньосхідній філософії можна окреслити так: А) першоначало, першоджерело і завершення всього існуючого, загальний закон світобудови, шлях доброчинства, щось неосяжне, не персоніфіковане, пізнати яке неможливо інакше, як тільки через наслідки. Всі І речі, а також людина і світ є І породженням Дао.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

«Абсолютно тотожне... ніколи не може бути об'єктом знання, але

А) основною відмінністю між трансцендентальною і натурфілософією є суперечка між первинністю суб’єкта і об’єкта. Натурфілософія подає в якості первинного об’єктивне і виводить з нього суб’єктивне. Трансцендентальна філософія діє навпаки:первинним і абсолютним тут виступає суб’єкт з якого і виводиться об’єкт. Таким чином  вони розділили між собою два можливих напрямки філософії

Б) Перш за все  це умова особистісного: тільки наше життя, наші почуття та переживання вартують більшого ніж наш розум і знання. Принципи racio не передадуть внутрішній світ, його постійні зміни, його таємничість.
 По – друге: це пізнання істини з часткових знань, задля повноти досліджень абсолюту. А якщо наші досягнення успішні, то стає зрозумілою суперечність системи Об’єкт – Суб’єкт і усі її принципи стають тотожними. Також це ідеї гармоніїї, не тільки окремого індивіда, а суспільства вцілому………..

В) Основним завданням філософії  за Шеллінгом є пояснення у поєднанні об’єктивного і суб’єктивного. Це пояснення являється найвищим і найважливішим не лише для філософії, а й для кожного знання…………

Г)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант 26

1. Некласична філософія найпершу увагу приділяє проблемам пошуку методу пізнання.  Ні

2. М. Гайдеггер та А. Камю були найвидатнішими представниками релігійної філософії XX ст. Так

3. Представники німецької класичної філософії прагнули створювати завершені системи філософського знання. Так

4. Для східної філософії характерним є органічне взаємопроникнення старого і нового, поступовість у розвитку.Так

5. Найвідомішим представником християнської середньовічної патристики був Т. Аквінський.Ні

6. «Життя - це страждання» - це вихідна теза: в)          буддизму.

7. Особливістю філософії Нового часу постає те, що вона: а)            охоплює та включає у свій зміст всі науки;

8. На думку Т. Гоббса, найважливішим здобутком людства є: б) наука;

9. «Філософія життя» - це філософський напрям, зосереджений на: в)осмисленні ролі переживань у внутрішньому житті людини.

10.«Еманація» в неоплатонізмі означає: б)                      безперервне виливання божественного Єдиного;

ТЕСТИ В. 1. До характерник особливостей філософії Просвітництва треба віднести наступні: -

А) розроблення суспільно- політичних теорій, зорієн­тованих на розбудову раціонально організованого суспільства; наголос на провідній ролі розуму у людських справах, пропа­ганда знань та освіти; відведення визначальної ролі у житті людини і суспільства вихованню, навчанню і освіті.

2.  Поняття «сублімація» в концепції 3. Фройда означає наступне:

А) процес заглушення асоціальних              форм

сексуальних бажань і виштовхування їх енергії в сферу підсвідомості, що провокує неврози, психози та інші відхилення у психічній діяльності людини.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

«Два шляхи існують та можуть існувати для відшукування та

А) У цьому фрагменті автор виділяє два основні шляхи пізнання. Перший шлях прямує від почуттів та дрібниць до найзагальніших аксіом, а другий – виводить аксіоми з почуттів та дрібниць, аж поки не виведе найзагальніші. Як в першому, так і в другому випадку обидва ці шляхи виходять з почуттів та дрібниць. Відмінність полягає в тому, що при першому шлясі ми зразу получаємо те загальне, якого хотіли, проте від нього немає ніякої користі, адже ми ледве торкаємось якихось фактів, досвіду, добре не вивчивши і не осмисливши їх.

А в другому випадку пізнання йде поступово, випливаючи одне з одного. Тут докладно вивчається весь шлях, ми поступово, усвідомлено піднімаємось до того, що дійсно відповідає природі

Б) На думку автора найнадійнішим для пізнання є метод індукції. Дедукція або силогізми для пізнання є зовсім непідходящими, адже якщо ті поняття, які доводить дедукція є спутаними і невідповідними до реальних речей, то немає нічого надійного в тому, що збудовано на них.

В) індукція – це процес переходу від конкретного до загального. Автор вважає, що для розбудови аксіом має бути створена дещо інші індукція, ніж та, якою користувались донині. Вона має застосовуватись не тільки до розкриття засад, а й до всіх аксіом. Вона повинна розділяти природу на складові за допомогою розмежувань та виключень, і аж потім, після відхилення достатньої кількості негативних суджень прийняти єдине, позитивне

Г) Для правильного пізнання , щоб успішно здійснювати індукцію або доведення , людина тепер має прикладати набагато більше сили, витратити більше праці ніж було зроблено донині . Також потрібно застосовувати все більше нового, навіть такого, що досі не приходило в голову жодній людині.

Користуватися такою індукцією слід не тільки для відкриття аксіом, а й для визначення цілих понять.

 

 

Варіант 27

1. Початковим періодом середньовічної філософії була патристика.  Ні

2. Ідею надлюдини ввів у філософію Ф.Ніцше. Так      

3. Переконання, що людина від природи є егоїстичною істотою, належить Т.Гоббсу. Так

4. Засновником ірраціоналізму вважають О.Конта.      Ні

5.Сократ вважав, що всі речі складаються із атомів та порожнечі.                                    Ні

6. Згідно позиції емпіризму основою правильних, надійних знань є: а)досвід;

7. Згідно вченню Платона:в)                      ідея нематеріальна і осяжна розумом.

8. Хто з даних філософів є відомим діячем епохи Просвітництва: а)Ж.-Ж. Руссо;

9. Філософське обґрунтування ідеї розвитку Г.Гегелем базувалось на тому, що вона: в)             подавала усі процеси дійсності через єдиний усезагальний зв'язок.

10.  В середині XIX ст. у європейському світогляді: в)                        з'явилися ознаки некласичності.

ТЕСТИ В. 1. Теза Рене Декарта "Я мислю, отже я існую", запроваджена ним для пояснення можливостей людського пізнання, має такий сенс А) шукаючи самоочевидні і вихідні ідеї, що не ! викликають ніякого сумніву, І Декарт подає здатність І людини сумніватися як її І мислення, а від мислення і переходить до його суб'єкта, і істоти, яка мислить, і вважає, що у сумніві ми знаходимо | незаперечне положення, від | якого далі зможемо І вибудовувати істинні знання.

2. Характерними парадигамальними особливостями філософського мислення Відродження: Б) всі якості світу не лише зосереджені в людині, а й через людину виходять у виявлення, усвідомлення, тому людина постає центром та світу (антропоцентризм); усі явища світу наділені душею, оскільки саме світова душа постає джерелом життя та активності космосу (панпсихізм); залу­чення геометрично-матема­тичного апарату до розв'язання , натурфілософських проблем.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

СОКРАТ. Ти можеш уподібнити нашу людську природу у

А) Тіні,як сказано в цьому уривку, це різноманітне начиння,статуї,зображення живих істот,зроблені з каменю і дерева, які спеціально проносять біля ув’язнених так, щоб їм було це видно. Ув’язнені швидше всього ніколи такого не бачили,тому щоразу коли біля них це проносили,вони із захопленням на це все дивились. Хоча це для них була і впевному сенсі мука,бо невідомо чи взагалі вони колись зможуть побачити чи поласувати таким на свободі.

Б) В уривку сказано, що це кайдани невігластва,звільняючись від цих кайданів,зцілюєшся від нього. Бо саме ці кайдани не дозволяли людям побачити істину.

В) Я вважаю,що шлях до правильного бачення і розуміння дійсності це коли людина може вільно рухатись, дивитися  ‘‘на світло’’, бо їй не заважають вже жодні кайдани, і згідно побаченого вже роздумувати, роботи різноманітті висновки про побачене.

Г) Після довгого ув’язнення, коли людина майже не могла рухатись, дивитися на світло, з самого початку їй би довелось дуже важко через пристосування до нових, кращих умов, через відкриття нових можливостей, адже в підземеллі з часом привикається до всього, що там відбувалося і це вже вважалось нормою,таким як має бути, тобто відмінним від того, що люди мають на свободі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант 28

1. Теза «Бути - значить бути сприйнятим» належить Дж.Берклі. Так

2. Поняття «діалектики» ввів у філософію Ф.Ніцше. Ні

3. Філософія                 Платона базується на базових ідеях Арістотеля. Ні

4. Філософія, що захищала християнство від критики з боку античної спільносте, називалася схоластика. Ні

5.І.Кант був засновником німецької класичної філософії. Так

6. Згідно Аристотелю, до причин виникнення речей належать: А

7. Суперечка середньовічних філософів номіналістів та реалістів стосувалася проблеми: В

  8. Хто з даних філософів Нового часу вважав, що існує єдина субстанція Б

 9.Три фази розвитку людства (теологічна, метафізична, позитивна) були сформульовані :А

  10.Яку з перерахованих рис приписує А.Шопенгауер світовій волі: б)ірраціональна;

ТЕСТИ В. 1. Пантеїзм як філософська позиція, поширена в епоху Відродження та пізніше, була неприйнятною для християнського світобачення внаслідок того, що: ■

В) це є філософська доктрина, яка стверджує, що Всесвіт є ідентичним з Богом, що Бог присутній в усіх явищах світу; тобто тут відбувається редукція Бога до природи, до окремих речей, а Всесвіту до Бога; природний світ, включаючи людину, вважається частиною божества, а тому сам Бог зазнає усіх змін та пригод, що є характерними для створених речей.               

2. Феномен, за Е.Гуссерлем - це:   

А) те єдине, що надане нам у досвіді свідомості, те, що нам реально з'являється, єдина форма виявлення реальності у свідомості та для свідомості; феномен не показує нічого, окрім себе самого, і не існує окремо речей, а окремо - свідомості.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів: « ..Під субстанцією я розумію те, що існує саме в собі і уявляється

А) Субстанція-це…(є в уривку)

За концепцією Спінози, субстанція-вчення про загальні засади світу-це надійний фундамент систематичної філософії, вона є єдиною і всеохоплюючою, яка включає в свій зміст всі можливі явища дійсності.

Б) Атрибути-це найперші, невід’ємні якості субстанції,а модуси випливають із атрибутів і являють собою визначення атрибутів

В) Спіноза вважав, що Бог-(виписати з уривка),і що у світобудові Бог і природа є те ж саме, тобто субстанція водночас є абсолютне мислення і вся реальність. Я не зовсім погоджуюсь з цим, адже Бог створив природу,то відповідно Він не може бути природою.

Г) Свобода-це така річ, яка виникає сама по собі, бо вона є потрібною завжди, а необхідність-це річ, яку спеціально створюють в момент гострої потреби. Я вважаю, що субстанції, варто приписати свободу, так як і атрибутам та модусам, бо вони пов’язані з субстанцією.

 

Варіант 29

1. Піфагор був засновником діалектики в античній філософії. Ні

2. Некласична філософія вважала, що людина за допомогою розуму не може організувати своє жижя, оскільки позарозумні чинники життя постають більш потужними Так

3.Істинним, за Р.Декартом, є те знання, яке є чітким, ясним і виразним. Так

4. Рефлексія - це унікальна здатність людської свідомості у процесі сприйняття дійсності сприймати й саму себе. Так

5. Логічна функція філософії полягає у тому, що вона сприяє формуванню культури людського мислення. Так

6. Вислів «Людина — це мислячий очерет» належить Б

7. Співставлення філософії Платона та філософії Аристотеля свідчить про те, що: Б

 8. В епоху середньовіччя відношення теології та філософії визначалися таким чином: А

9. Теза «Наука сама собі філософія» є характерною: а)                      для позитивізму;

10. Концепцію суспільної угоди у європейській філософії розробляв: б)                    Т.Гоббс;

ТЕСТИ В. 1 Деїзм як позиція у філософії Нового часу передбачав: А) визнання того, що Бог створив світ, матерію та усі речі, вклав у них власні закони, надав їм першого дійового поштовху, а далі вже не втручається у його функціонування; творчі ідеї Бога в бутті світу набувають характеру при природної необхідності пізнання якої постає завдання людини

2. Абсолютна ідея, за Г.Ф. Гегелем-це: А) єдина неохоплююча духовна субстанція, єдиний універсальний чинник усіх форм бутя; світлий розум, єдине рефлективне поле. За своїм змістом, вона є процессом свого власного розгортання у вигляді послідовного руху, джерелами якого є боротьба протилежностей

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

Культура народжується у ту мить, коли з прадушевного стану

а)Згідно міркувань автора даного фрагменту саме «велика душа» рухає процесами творення культури

Б)Історичний рух кожної культури схожий до існування людини, бо має дитинство юність зрілість і старість. Також автор говорить,що  вона(кожна культура) шукає самореалізації, має певну мету і ідею після досягнення яких, культура застигає, відмирає і стає цивілізацією. Такий перебіг подій неминучий для кожної культури

В)На мою думку дане висловлювання автора є правильним,тому я з ним цілком погоджуюсь. Дійсно,існування  кожної культури подібно до існування людини, бо має дитинство юність зрілість і старість ,оскільки будь-яка культура з чогось починається, далі набирається сил і досвіду ,ніби в юності, досягає піку розвитку (що притаманно зрілісті) і потихеньку занепадає,тобто знаходиться в процесі коли нічого нового вона не може вже додати(старість).

Г)Виходячи з даного фрагменту можна зробити висновок, що вихдна основа розвитку і існування культури це наявність  душі, яка притаманна кожній людині. Адже  кожна людина собою творить культуру,розвиває її,вносить щось нова.людина і є носієм культури саме тому відповідно до цього фрагменту ми можемо говорити про людську культуру як таку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант 30

1. Першопочатком світу Геракліт вважав атом. Ні

2. Класична філософія вважала, що людина за допомогою розуму не може організувати сіЬє життя, оскільки позарозумні чинники життя постають більш потужними. Ні

3. Субстанція,                                       за Спінозою, це все те, що створене людиною. Ні

4. Досвід, за І.Кантом, - це синтез інтелектуальних апріорних форм і даних відчуттів. Так

5. Платон був засновником діалектики в античній філософії. Ні

6. Ф.Бекон, як фундатор новоєвропейської філософії, відстоював позицію: а)         раціоналізму;

7. Єдине, вічне, незмінне Платон позначив поняттям: в)                      ідея.

8. У філософії епохи Відродження «мікрокосмосом» вважали: б)      людину;

9. Згідно переконанням діячів Просвітництва, людина формується під вирішальним впливом:: б)                      суспільства та кульутри;

10. Теза «Я знаю, що я нічого не знаю, а інші не знають навіть того» належить: б)                       Сократу;

ТЕСТИ В. 1. Технократизм - це: В) концепції, згідно з якими хід суспільної історії визначається розвитком науки, техніки та технології. Переможну ходу технічного прогресу вже ніхто і ніколи не зможе зупинити і техніка в І цілому грає позитивну роль у і розвитку суспільства.

2. Концепція «суспільної угода» Т.Гоббса передбачала: Б) людина за своєю природою ,  егоїстична. Цей егоїзм породжує хаос, оскільки кожен хоче   користі для себе. Свою особисту  свободу люди передають   державі і, поступаючись і  свободою, вводять своє життя у  впорядковане русло, що кладе край хаосу та ворожнечі.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

« ...На мій погляд, який можна виправдати тільки викладанням самої

 А) в даному фрагменті автор розуміє засади дійсності метафізично. метафізика розглядала питання принципи і засади буття, а тут висвітлено саме такі проблеми

Б)Згідно міркувань автора фрагменту, існують такі засади функціонування світу  -

світ є живою субстанцією;

мислення є не лише субстанція зовнішніх речей,а й духовного буття ;

пізнання буття неможливе без людини.

Саме ці засади дають змогу істині розвиватися, бути осмисленою і систематичною. Доказують той факт, що істина є процесом.

Оскільки в даному фрагменті осмислені питання буття, сутність існування світу і окремого індивіда, загальні поняття поняття то можна зробити висновок тут висловлена онтологічна позиція що має назву  «логіка діалектична»

В)В даному фрагменті автор характеризує людини як недосконалий дух. Але,наголошує на тому що  вона має велике значення для світо пізнання, адже саме людина,індивід,має можливість до осягнення природи самого знання і осягнення філософського  мислення, розуміння і вивчення істини

Г)Вивчення філософії потребує системної побудови тому що вивчення філософії не можливе без систематичного, послідовного викладу мислень, їх вивчень. Такий метод є більш обґрунтований, не містить зайвих випадкових непотрібних свідчень. він є цілісним і більш доцільно виражає філософські ідеї. Такий метод є надійніший і доступний для перевірок,як стверджує автор.