2.Сукупний попит і його складові

Сукупний попит (АD) є сумою або сукупною величиною обсягу продукції, яку готові і в змозі купити всі споживачі за певного рівня цін та інших однакових умов. Це заплановані видатки в усіх секторах економіки: у споживанні (С), приватних внутрішніх інвестиціях (І), урядових закупівлях товарів і послуг (G) та чистому експорті (Xn).
Споживання визначається переважно використовуваним доходом. Аналіз сукупного попиту зосереджується насамперед на детермінантах реального споживання (тобто номінального споживання, поділеного на відповідний індекс споживчих цін).
Інвестиції залежать від обсягів виробництва, витрат на капітал, що визначається податковою політикою, процентними ставками та іншими фінансовими умовами. Основним каналом, через який економічна політика може впливати на обсяг інвестицій, є монетарна політика.
Урядові видатки - визначають рішення уряду.
Чистий експорт - різниця між експортом та імпортом. Імпорт (І) визначається внутрішнім доходом країни та обсягом виробництва, відношенням внутрішніх цін до зовнішніх і обмінним курсом валюти. Експорт (X), що є імпортом інших країн, визначається доходами та обсягами виробництва в інших країнах.
Отже, сукупний попит може бути виражений такою тотожністю: АD=С+І+G+Xn.
Сукупний попит має грошову форму. Якщо пропозиція грошей не змінюється, то між рівнем цін і реальним обсягом національного виробництва існує така залежність: чим нижчий буде рівень цін, тим за інших однакових умов більшу частину реального обсягу виробництва захочуть придбати споживачі всередині країни та іноземці. І, навпаки, із зростанням рівня цін закупівлі обсягу національного продукту зменшуватимуться.
Різні комбінації рівня цін (Р) і реального обсягу виробництва (ВВП) при незмінній пропозиції грошей ілюструє крива сукупного попиту, показана на рис. 9.1.
P
Реальний обсяг виробництва
(млрд. г.о.)
Рівень цін
0
AD
ВВП
Рис. 9.1.Крива сукупного попиту
Крива АD є спадною, оскільки зростання цін скорочує реальні запаси
грошових засобів. Отже, попит на товари і послуги скорочується. Цим
пояснюється обернена залежність між АD і рівнем цін (якщо пропозиція
грошей не змінюється).
Від'ємний нахил кривої АD пояснюють ще трьома ефектами:
• Ефект процентної ставки. Коли рівень цін підвищується,
підвищуються і процентні ставки, а вищі процентні ставки призводять до
скорочення споживчих видатків та інвестицій.
• Ефект багатства або реальних касових залишків (ефект Пігу). При
вищому рівні цін реальна вартість усіх фінансових активів, зокрема активів із
фіксованою вартістю грошей, зменшується. Населення стає біднішим, його
видатки зменшуються.
• Ефект імпортних закупівель. Коли рівень цін у країні підвищується,
населення та підприємці більше купують товарів за кордоном, де вони
дешевші. У результаті зменшується попит на вітчизняні товари. Усі ці
фактори зумовлюють рух по кривій АD.
Існує ряд нецінових чинників, які впливають на величину сукупного
попиту:
1) зміни у споживчих випадках (зміни у величині використовуваного
доходу, очікування споживачів, заборгованість споживачів, податки та
доходи населення);
2) зміни в інвестиційних видатках (зміна процентних ставок, очікувані
прибутки від інвестицій, нові технології, надлишкові потужності, податки на
підприємства);
3) зміни у величині урядових видатків;
4) зміни у величині обсягів виробництва в інших державах
(національний дохід в інших державах, зміна валютних курсів). Вони
переміщують криву АD праворуч або ліворуч.