Для розрахунку штучного освітлення використовують в основному три методи: метод коефіцієнта використання світлового потоку, питомої потужності; точковий. 1. Метод використання світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь Цей метод дозволяє врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі. Сумарний світловий потік освітлювальної установки F∑ визначають за формулою
ЕН- нормована освітленість, лк; SП - площа освітлювального приміщення, Кз - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості внаслідок забруднення та старіння ламп (ЛР-К3 =1,3-1,5), (ГРЛ - К3 = 1,5 - 2,0); Z -коефіцієнт нерівномірності освітлення (2 = 1,1-1,2); η - коефіцієнт використання світлового потоку, який залежить від показника приміщення, коефіцієнт відбивання світла від стелі, стін, робочої поверхні та типу світильника. Показник приміщення знаходимо за формулою
а і b - відповідно довжина і ширина приміщення, м; НР - висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м.За і та р типом світильника за світлотехнічними таблицями знаходимо коефіцієнт η. Підрахувавши F∑ , вибираємо за табличними даними світловий потік однієї лампи FЛ розраховуємо необхідну кількість ламп і світильників:
2. Точковий метод. В цьому методі початково приймається, що світловий потік пампи в кожному світильнику рівний 1000 лм. Освітленість, яка створюється в такому випадку називається умовною і позначається е. Величина е залежить світлорозподілу світильника та геометричних розмірів d та h. Для визначення e слугують
небажаний, неприємний для сприйняття людиною звук (несприятливодіючий).З фізичного погляду - це хвильові коливання пружного середовища Роберт Кох писав, що "...настане час, коли людство почне боротися з шумом, як з чумою та холерою".За характером порушення фізіологічних функцій шум поділяють на такий, що заважає (перешкоджає) мовному зв'язку, подразнювальний (спричиняє нервове напруження і внаслідок цього - зниження працездатності, загальну перевтому), шкідливий (порушує фізіологічні функції на тривалий період і спричиняє розвиток хронічних захворювань, погіршення слуху, гіпертонію, виразку шлунку), травмуючий (різко порушує фізіологічні функції організму людини). Шум на виробництві та в побуті негативно впливає на організм людини: підвищує витрати енергії за однакового фізичного навантаження; значно послаблює увагу, виникає апатія, втрачається пам'ять; збільшує кількість помилок під час роботи >50 %; сповільнює швидкість психічних реакцій. Внаслідок дії цих факторів понижується продуктивність праці майже на 40 %; погіршується якість роботи, підвищується втомлюваність, подразнення; сповільнюється реакція працівників на сигнали, що спричиняє НВ; збільшується брак. Шум шкідливо впливає на фізичний стан людини: пригнічує і уражає центральну нервову систему; спричиняє зміну швидкості дихання і пульсу; виникають серцево-судинні захворювання, гіпертонічна хвороба; порушується обмін речовин (зменшується виділення шлункового соку та його кислоти, що спричиняє збільшення захворювання гастритом, виразкою (в 2рази); призводить до професійних захворювань (туговухість, тратиться зір, розвивається нервова хвороба), передчасного старіння. Як бачимо, шум є загальнобіологічним подразником і в певних умовах може впливати на всі органи і системи організму. Інколи глухонімих використовують на шумних виробництвах, а це - злочин. За 8 год праці віддається багато енергії а шум зумовлює додаткове навантаження на організм людини. Основні фізичні характеристики шуму Звуковими хвилями називаються коливні збурення, що поширюються від джерела шуму в навколишнє середовище. Будь-яке джерело шуму (звук, звукова хвиля) характеризується такими параметрами: Довжина хвилі - це відстань, яку проходить звуком хвиля протягом періоду коливань (відстань між двома сусідніми шарами повітря, що мають однаковий звуковий тиск, виміряний одночасно)
здійснюється як колективними, так і індивідуальними засобами (засоби залежать від кількості людей).Методи і засоби боротьби з шумом прийнято поділяти на: методи зниження шуму на шляху розповсюдження його від джерела; методи зниження шуму в джерелі його виникнення; засоби індивідуального захисту від шуму. Способи і засоби колективного захисту від шуму залежно від способу реалізації можуть бути акустичними; архітектурно-плановими; організаційно-технічними; медико-профілактичними. Залежно від принципу дії акустичні засоби боротьби з шумом поділяються на такі: акустичною обробкою приміщень; зниження шуму звукоізоляцією; зниження шуму звукопоглинанням, зниження шуму в джерелі виникнення. зниження шуму на шляхах його поширення. Методи зниження шуму в джерелі виникнення Архітектурно-планові методи захисту раціональне розміщення приміщень і будинків; раціональне розміщення технологічного обладнання машин і механізмів; раціональне розміщення робочих місць; раціональне планування зон і режимів руху вантажних потоків; створення шумозахисних зон, зелених насаджень. Організаційно-технічні способи (засоби) захисту від шуму використання малошумних процесів; забезпечення шумних машин засобами дистанційного управління і автоматичного контролю; використання малошумних машин. Зміна конструктивних елементів
машин: удосконалення технології ремонту та обслуговування машин; використання раціональних режимів праці та відпочинку на шумних виробництвах. Засоби індивідуального захисту (3І3) залежно під конструктивного виконання діляться на: протишумові вкладки, які знижують шум на величину 5-10 дБ; протишумові навушники, які знижують шум на величину до 20 дБ; шоломи і каски - використовуються при дії високочастотного шуму (>800 Гц), бо цей шум може проникнути через кістки черепної коробки; протишумові костюми. Від носіння навушників і інших 313 можна отримати нервове потрясіння- їх носіння негативно впливає на здоров'я. Медико-профілактичні заходи - полягають у постійному медичному нагляді та скеруванні на лікування, медогляди, якщо це потрібно. Повне виконання всіх заходів з ОП (постійний контроль, за фактичним рівнем шуму, він повинен бути меншим від ГДР.
