Горіння - екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується полум’ям, свіченням, виділенням диму.
Горіння виникає при наявності горючої речовини і окислювача, а також джерела запалювання.
Розрізняють два види горіння: повне, при достатній кількості окислювача, і неповне - при нестачі окислювача. При неповному горінні утворюються горючі і токсичні продукти (окис вуглецю, альдегіди).
Горіння поділяється на кілька видів: спалахування, займання, запалення, самозаймання, самозапалення.
Спалахування – швидке згоряння горючої речовини, яке не супроводжується утворенням стисненого газу.
Займання – початкова стадія горіння під дією джерел запалювання.
Запалення – це займання, яке супроводжується появою полум’я.
Самозаймання – це явище прискорення швидкості екзотермічних реакцій, яке приводить до різкого підвищення температури і до виникнення горіння речовин при відсутності джерела запалювання.
Самозапалення - самозаймання, яке супроводжується появою полум’я.
Горіння може супроводжуватися пожежею та вибухом.
Вибух - це швидке перетворення речовини (вибухове горіння) яке супроводжується виділенням енергії і утворенням ударної хвилі. Ударна хвиля поширюється перед фронтом полум’я, із швидкістю 330 м/с. Небезпека вибуху, залежить від тиску вибуху, швидкості наростання тиску при вибусі, подрібнюючих і фугасних властивостях вибухонебезпечного середовища. У деяких випадках, особливо в трубах, вибух може перейти в детонацію, коли швидкість поширення ударної хвилі перевищує швидкість звуку. При детонації газових сумішей швидкість поширення ударної хвилі становить (1-3)*103 м/с, а тиск у фронті ударної хвилі 1-5 МПа.