Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушують здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість у повітрі перевищує граничну. кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією шкідливих речовин у повітрі робочої зони розуміють таку максимальну концентрацію шкідливої речовини в повітрі робочої зони, яка при щоденній роботі протягом 8 годин чи іншій тривалості не призводить до зниження працездатності і захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє несприятливого впливу здоров'я нащадків.
За величиною ГДК у повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):
1-й — речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/ м3.
2-й — речовини високо небезпечні, ГДК 0,1—1,0 мг/м3 .
3-й — речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1 —10,0 мг/ м3.
4-й — речовини мало небезпечні, ГДК більше 10,0 мг/ м3.
До шкідливих речовин односпрямованої дії належать шкідливі речовини, я є близькими за хімічною будовою та характером впливу на організм людини.
При одночасному вмісті в повітрі кількох шкідливих речовин, що не максимально односпрямованої дії, ГДК залишаються такими самими, як і при їх ізольованій дії.
Для контролю концентрації шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують наступні методи:
експрес-метод. який ґрунтується на явищі колориметрії і дозволяє швидко та з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовини безпосередньо у робочій зоні. Для цього методу використовують газоаналізатори (УГ-1, ГХ-4, СТХ-17,ФОН-1 та інші).
Запиленість повітря можна визначити ваговим, електроіндукційним, фотометронним та іншими методами. Найчастіше використовують ваговий метод. Для цього знижують спеціальний фільтр до і після протягування через нього певного об'єму запиленого повітря, а потім вираховують вагу пилу в міліграмах на кубічний метр повітря.
Періодичність контролю стану повітряного середовища визначається клас небезпеки шкідливих речовин, їх кількістю, ступенем небезпеки ураження працюючих тощо. Контроль (вимірювання) може проводитись неперервно, періодично перебігом зміни, щоденно, щомісячно і т. д. Неперервний контроль із сигналізацією повинен бути забезпечений, якщо в повітря виробничих приміщень можуть потрапити шкідливі речовини гостронаправленої дії.
