Баланс як основна форма фінансової звітності

АКТИВ

 Наявність (склад) і розміщення всіх засобів підприємства в грошовому виразі

ПАСИВ

Джерела утворення засобів, зобов’язання за отримані ресурси.

Розділ 1. Необоротні активи – це сукупність майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності підприємства.

Розділ 1. Власний капітал – частина в активах, що залишається після вирахування його зобов’язань

Розділ 2. Оборотні активи –  це сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують потону господарську діяльність підприємства і повністю споживаються протягом одного операційного циклу, якщо він менший року, тому всю сою вартість одразу переносять на виготовлену з них продукцію

Розділ 2. Забезпечення таких  витрат і платежів – це кредиторська заборгованість та цільове фінансування без визначеного терміну погашення.

Розділ 3. Витрати майбутніх періодів – витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Розділ 3. Довгострокові зобов’язання – це всі зобов’язання які не є поточним.

Розділ 4. Необоротні активи та групи вибуття – це ті активи які визнають утримуваними для продажу, коли одночасно виконуються наступні вимоги:

• економічні вимоги очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;
• вони готові до продажу в їх теперішньому стані;
• їх продаж, як очікується, завершиться протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу; 
• умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;
• здійснення продажу має високу ймовірність.

Розділ 4. Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені  протягом операційного циклу або повинні бути погашені протягом 12 місяців з дати балансу

Розділ 5. Доходи майбутніх періодів –  це доходи виявлені протягом поточного року або попередніх звітних періодів, які відносяться до наступних звітних періодів

АКТИВ

ПАСИВ

I. Необоротні активи 

I. Власний капітал 

II. Оборотні активи 

II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення

III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття

IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення

ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами,

утримуваними для продажу, та групами вибуття

Критерій

П(С)БО 11 ”Зобов’язання”

МФЗ 37 “Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи”

1

2

3

1. Визначення поняття “забезпечення”

Забезпечення – це зобов’язання  з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Під забезпеченням розуміють теперішню заборгованість підприємства, яка виникає в результаті минулих подій та погашення якої, як очікується, призведе до вибуття з підприємства ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди (що відповідає загальному  визначенню зобов’язань за МСФЗ).

2. Визнання забезпечення

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання  погашення якого, імовірно, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути достовірно визначена.

(п. 14)

Забезпечення слід визнавати, якщо:

1. підприємство має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події.
2. імовірно, що вибуття ресурсів, які втілюють економічні вигоди, буде потрібним для погашення  заборгованості.
3. можна достовірно оцінити суму заборгованості.(п. 14)

  3. Оцінка

Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за відрахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов’язання , на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов’язані з діяльністю підприємства, що триває.(п. 6)

Сума, визнана як забезпечення, має бути найкращою оцінкою видатків, необхідних  для погашення теперішньої заборгованості на дату балансу. (п.36)

 4. Зміни  в забезпеченнях

Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та , у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності імовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов’язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню (п. 18).

Забезпечення слід переглядати  на кожну дату балансу та коригувати для відображення поточної найкращої оцінки. Якщо вже немає імовірності, що вибуття ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, буде потрібним для погашення заборгованості , забезпечення слід стронувати.

 5. Використання забезпечень.

Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено

 (п. 17).

Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства. (п. 14).

Забезпечення слід використовувати  лише для тих витрат, для яких його було первісно визнано (п. 61).

Не слід визнавати забезпечення для майбутніх операційних збитків.