Пряма мова - це точно відтворене чуже мовлення зі збереженням форми, змісту та інтонації висловлювання. Вона може бути побудована у вигляді простих, ускладнених і складних речень, належати до різних типів речень за метою висловлення. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують, кому належить пряма мова й у який спосіб вона була висловлена. У складі слів автора є спеціальні слова, що вводять пряму мову, певною мірою з'ясовують її особливості.
Уволити пряму мову можуть не тільки дієслова, а й іменники.
Діалог — це пряма мова, що передає розмову двох осіб. Слова кожної особи, яка бере участь у розмові, називаються репліками. Слова автора супроводжують репліку, якщо не зрозуміло, кому належить пряма мова.
Цитата – різновид прямої мови, один із способів відтворення чужої мови. Цитата – це дослівно наведений уривок з якогось тексту для підтвердження або ілюстрації тієї чи іншої думки.
У цитаті не можна нічого змінювати (навіть розділових знаків). Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуски в ній позначаються трьома крапками.
Непряма мова - чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання (Дівчина замилувалася квітами і сказала, що вони чудові). У непрямій мові втрачається лексична, інтонаційна та стилістична своєрідність чужого мовлення.
До непрямої мови належать як непрямі розповідні речення, так і непрямі питання й спонукання, але знак оклику чи знак питання в кінці таких речень не ставиться