Відокремлені члени речення:
- означення
- додатки
- прикладки (як різновид означення)
- обставини
Відокремлення - це смислове й інтонаційне виділення другорядних членів речення з метою надання їм більшої самостійності.
Загальними умовами відокремлення другорядних членів речененя є:
а) видільна інтонація;
б) порядок слів, який виявляється здебільшого в інверсійному або дистантному (на певній відстані від опорного слова) розміщенні;
в) ступінь поширення (обсяг) другорядного члена;
г) смислове навантаження;
ґ) характер означуваного слова.
За семантико-граматичними ознаками виділяють такі групи відокремлених членів речення: підрядні (власне) відокремлені члени і уточнювальні відокремлені члени.
Підрядні відокремлені члени поєднуються з основним словом підрядним зв'язком, а уточнювальні - пояснювальним зв'язком.
Звертання, вставні й вставлені компоненти ускладнюють речення додаковим повідомленням про віднесеність висловлюваного до об'єктивної дійсності. Вони характеризуються специфічними особливостями:
а) не є членами речення;
б) не відповідають на жодне питання;
в) не пов'язуються з членами ні сурядним, ні підрядним зв'язком;
г) деякі з них становлять речення, а інші утворилися з речень із різною мірою втрати предикативності;
ґ) на письмі виділяються розділовими знаками, а в усному мовленні відповідною інтонацією.
Ці ускладнювальні компоненти речення вживаються для того, щоб привернути увагу до висловленої думки або виразити своє ставлення до неї.