Одним з важливих аспектів паломницьких поїздок є їх духовно–просвітницька складова. При відвідинах святих місць люди дізнаються про історію і духовних традиціях монастирів і храмів, особливості богослужіння, святих і подвижників благочестя, чиє життя і діяльність була пов'язана зі святинями, що входять до паломницький маршрут. Прочани мають можливість поговорити з насельниками монастирів, не які з них знаходять тут собі духівників. Паломництво відіграє також важливу загальноосвітню роль.Монастирі та храми на Русі завжди були не тільки місцем духовного діяння, а й культурними центрами. Тут віками накопичувалися книги, ікони, твори прикладного мистецтва, вироби народних промислів. Монастирські і храмові будівлі були головними архітектурними пам'ятками своєї епохи ―особливо до 18 століття. Цікаво, що багато монастирів навіть в радянський період, не дивлячись на втрату свого основного призначення, зберігали роль культурних центрів в якості музеїв. Можна виділити різні види паломництва.За кількістю учасників і ознакою сімейної приналежності розрізняють художніх текстів, сімейні та групові паломництва. За тривалістю можна виділити паломництва тривалі і короткочасні. Раніше по православним канонам паломництвом вважалася поїздка тривалістю більше 10 днів. У залежності від того, в якій країні знаходяться об'єкти, відвідувані паломникам.
У християнських країнах під час постів їжа пісна, в Індії ― вегетаріанська. Паломництва пов'язані з відвідуванням певних місць, що є святими.Це можуть бути монастирі, храми, природні об'єкти ― гори, річки, озера, гаї, печери.Часто паломництва бувають приуроченими до певних святкам. Скажімо, в християнстві паломництво у той чи інший храм чи монастир може бути приурочено до дня святкування місцевошанованих святих. У Ватикан збирається багато прочан слухати пасхальну проповідь Папи римського.