Вивчення новітнього конституційного процесу в Україні слід розглядати, поділивши його умовно на 3 етапи:   

                1. 1990-1993 рр.: утворення комісії з підготовки нової Конституції України (1990 р.); прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.); прийняття Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) та його всенародне підтвердження на всеукраїнському референдумі (1 грудня 1991 р.); прийняття Закону України «Про правонаступництво України» (12.09.1991 р.); прийняття Декларації прав національностей України (1.11.1991 р.); опрацювання офіційного проекту Конституції України (від 2.07.1992 р. та його нової редакції від 26.10.1993 р.).

                2. 1994-1996 рр.: створення Конституційного Договору між Верховною Радою і Президентом України («Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» від 8.06.1995 р.); опрацювання на основі проекту Конституції 1993 р., діючих на той час Конституції 1978 р. і Конституційного Договору між Верховною Радою та Президентом юридично завершеного проекту нової Конституції; затвердження нової Конституції України на заключному засіданні п'ятої сесії Верховної Ради України (28 червня 1996 р.).

                3. Третій етап сучасного конституційного процесу розпочався з прийняттям нової Конституції України і передбачає завершення на конституційному рівні (за допомогою встановлених Конституцією засобів та принципів) будівництва розвинутого громадянського суспільства і суверенної, демократичної, соціальної та правової держави.

                Необхідно відзначити, що найважливіші завдання, які постають перед українською державою у зв'язку із прийняттям нової Конституції України, — побудова нового державно-правового механізму, націленого на реальне забезпечення положення Основного Закону про людину як найвищу соціальну цінність в Україні, розробка системи реального впливу людини на державу шляхом формування в країні інститутів громадянського суспільства. Від вирішення цих завдань залежать темпи становлення в Україні сучасного конституціоналізму, демократичних засад функціонування держави та суспільства.

                Коротко конституційний процес можна розбити на такі альтернативні етапи:         
                1) від прийняття Декларації про державний суверенітет України 1990 р. до підготовки Концепції Конституції України 1991 р.;

                2) від прийняття Концепції Конституції України 1991 р. до винесення першого проекту Конституції України на народне обговорення (15 липня — 1 грудня 1992 p.);

                3) від завершення обговорення першого проекту Конституції України в грудні 1992 р. до підготовки та затвердження Верховною Радою України другого проекту Конституції України у травні 1993 p.;

                4) травень-листопад 1993 р. — доопрацювання другого проекту Конституції України;

                5) листопад 1993 р. — 1995 р. — конституційна криза в Україні;

                6) підготовка та прийняття Конституційного договору України в 1995 p.;

                7) від прийняття Конституційного договору в 1995 р. до прийняття Конституції України 1996 р.