· Партійний апарат поповнився вихідцями із наукового середовища.
· Набуло поширення пряме, предметне спілкування партійних комітетів із вченими.
· Помітно зросла роль вчених рад, координаційних комісій щодо визначення конкретних напрямів наукових пошуків.
· Суттєво збільшилися і бюджетні витрати на науку.
· Водночас істотно зросли престиж і оцінка праці науковців. Вчені вперше дістали можливість виїжджати у закордонні відрядження, в ході яких можна було ознайомитися з новітніми зарубіжними науковими досягненнями.
· Провідну роль у розвитку науки в Україні відігравала Академія Наук, президентом якої з 1946 р. по 1962 р. був О.Палладін. а з 1962 р. Є.Патон. Завдяки їх талантам і вдумливому керівництву Академією, десятиліття, що минуло після 1955 р., стало найбільш динамічним і результативним у розвитку української науки.
· Зокрема, в 1957 р. у складі АН УРСР було створено Обчислювальний центр на чолі з молодим математиком В.Глушковим. почала активно розвиватися кібернетика, яка так нещадно переслідувалася за часів Й. Сталіна. Обчислювальний центр у 1962р. був реорганізований в Інститут кібернетики АН УРСР.
· У 1953 р. створений Є.Патоном Інститут електрозварювання очолив його син Б.Патон. Під його керівництвом було розроблено низку нових технологій електрозварювання, що вивело радянську науку на провідні позиції у світі в галузі зварювальної техніки.
· В Інституті фізики в 1960 р. було створено ядерний реактор. за допомогою якого здійснювалися наукові дослідження атомного ядра. АН УРСР розробляв ефективні рекомендації щодо створення міжконтинентальних ракет, досліджував теорію конструктивної міцності пластмас, що застосовувалася в ракетній техніці.
· Українські вчені багато зробили для розвитку космонавтики. Вони безпосередньо причетні до запуску штучного супутника Землі у жовтні 1957 р. і першого польоту в космос людини - Ю.Гагаріна.
