Слабка соціальна база українського національного руху як результат неповної соціальної структури української нації.

                Міста переважно не були осередками українства, оскільки були зрусифіковані і стали базою впливу більшовиків. Український рух під час революції спирався на дві непостійні у політичному відношенні соціальні групи – солдат і селян. Вони були ще не досить політично зрілими, піддавались демагогічним гаслам більшовиків. Відсутність дійового адміністративного апарату на місцях, брак відповідно підготовлених кадрів.

                Українські лідери дуже мало уваги приділяли будівництву власних державних структур, очікуючи, що до влади в Росії прийдуть помірковані, демократичні і федералістську налаштовані сили. В Україні була відсутня сильна центристська сила, котра б об'єднала політичні сили в боротьбі за національну незалежність. Відсутність єдності серед лідерів національного руху. Державне будівництво, спроба самоутвердження України відбувалися не в стабільній, мирній обстановці, а в умовах нескінченних воєн.

                Україна перебувала в оточенні ворожих сил, не маючи на міжнародній арені жодного союзника, котрий би підтримав її національні змагання.