У Гетьманщині привілейованою соціальною групою було козацтво. Приналежність чоловіка до козацького стану зобов'язувало його за свій рахунок нести військову службу, але при цьому звільняло від сплати податків, давало право землеволодіння. Офіційно до козацького стану в другій половині 17 - першій половині 18 століть належало 20-60 тисяч осіб. Правлячим класом в Гетьманщині була козацька старшина. В кінці 17 - 18 століть існувала привілейована група "знатних товаришів". У 18 столітті більше третини земель Гетьманщини перебувало у власності старшини.
Важливу роль у становленні Гетьманщини в 1649-50-х роках зіграла православна шляхта Речі Посполитої. На службі у гетьмана Хмельницького навесні 1649 року, за свідченням московського посла Григорія Кунакова, перебувало близько 6 тисяч шляхтичів, а в присяжних списках 1654 вписано близько 200 осіб шляхетського походження. Посади в Генеральній військовій канцелярії за гетьманства Хмельницького та Виговського займали в основному представники шляхти.
Основну масу населення Гетьманщини складали селяни. За часів Хмельниччини були ліквідовані великі феодальні землеволодіння, фольварковая система господарства, кріпацтво. Після смерті Хмельницького становище селян постійно погіршувався. При гетьмані Івані Мазепі панщина була обмежена двома днями на тиждень. У середині 18 століття селянин міг виконувати трудові повинності на користь землевласника три і більше днів на тиждень.
Міста в Гетьманщині розвивалися повільно. На Лівобережжі в кінці 17 - 18 століть існувало близько 200 міст і містечок, в яких жило 6% населення. Магдебурзьке право були наділені Київ, Ніжин, Переяслав, Чернігів, Стародуб та ін. міста. Нерідко в Гетьманщині виникали конфлікти між представниками місцевого самоврядування та старшинської адміністрації. Міщани займалися в основному ремісництвом, торгівлею.
Великий вплив на соціальні процеси, що протікали в Гетьманщині, справляло православне духовенство. Духовенство мало автономну адміністрацію, судочинство, було звільнено від сплати податків, військової служби, трудових повинностей. Православна церква в Гетьманщині була великим землевласником. У середині 18 ст. монастирям належало близько 10 тисяч маєтків, або 17% земель Гетьманщини.
