1) Російська, великодержавно-шовіністична[2]. Заснував І. Дізель. Концепція стверджує, що не було ніякого українського народу, а завжди був єдиний руський народ. Історія Київської Русі трактувалась як початковий етап історії Росії. Згідно цієї концепції заперечувалась приналежність Київської Русі до Історії України і применшувався вклад українського народу в розвиток світової цивілізації.

                2) Визнання спільного етногенезу[3] всіх 3-х східно-слов’янських народів. Ця концепція визначає, що російський, український і білоруський народи походять від одного кореня – давньоруської народності. Ця народність і створила давньоруську державу Київську Русь. За цією теорією українці як нація почали формуватися лише з XIV ст.

                3) Автохонно-автомістичний підхід. Суть його полягає в тому, що український народ – автохон, тобто такий, що с самого початку його виникненню проживає на тій території, що й нині. Корені його сягають сивої давнини, починаючи з трипільської культури (IV-IIIст. до н. е.), яка була можливо, першоосновою індоєвропейських народів, у тому числі і слов’янських.