Найважливішими особливостями індустріалізації в Україні були:1. Залучення в промисловість республіки відносно більшої час¬тини коштів, ніж в інші республіки [в першій п'ятирічці (1928-1933 роки) Україна отримала 20% всіх капіталовкладень у промисловість СРСР];2. Побудова в Україні промислових гігантів (Запоріжсталь, Криворіжсталь, Харківський тракторний завод, Краматорськмашбуд та ін.);3. Поява у республіканському промисловому комплексі нових га¬лузей: електрометалургії, маргаринової, комбікормової тощо;4. Витіснення приватного сектору в економіці України відбувалося ви¬щими темпами, ніж в цілому по СРСР;5. Завдяки модернізації промисловість групи "А" (виробництво засобів виробництва) значно випереджала промисловість гру¬пи "Б" (виробництво предметів споживання) (87,5% і 12,5% відповідно) тощо.Індустріалізація в СРСР (УРСР) розпочиналась з важкої промисловості при форсованих темпах її здійснення (10-15 років). Джерелами (коштами) були: грабунок села; облігації внутрішньої позики; анульовані зовнішні борги; доходи від зовнішньої торгівлі; монополія на горілчані вироби; знецінені (не забезпечі золотом) гроші, інфляційне забезпечення потреб; продаж за кордон сировини; режим жорсткої економії тощо.Труднощі індустріалізації полягали тому, що швидкі (форсовані) темпи вимагали зростаючих капітало¬вкладень; не вистачало кваліфікованих кадрів, сировини і коштів тощо.Найбільшою проблемою була нестача коштів. Керівництво держави вирішувало цю проблему (в основному) шляхом перека¬чування коштів із села в місто через підвищення податків і цін на промислові товари та зниження цін на сільгосппродукцію.Спочатку курс на індустріалізацію передбачав напружені, але реальні плани. Проте незабаром Й. Сталін проголосив форсований курс, не підкріплений ні коштами, ні взаємоув'язкою з іншими плановими показниками. Напружені плани вимагали інтенсифікації праці. Розпалюва¬вся масовий ентузіазм через соціалістичне змагання, нагороди (запроваджено звання Героя Соціалістичної Праці), примус, страх тощо.Наслідки індустріалізації в Україні мали суперечливий і неоднозначний характер, дослідники відзначають як позитивні зру-шення, так і негативні тенденції цього процесу.До позитивних сторін можна віднести:докорінно змінилася структура народного господарства Укра¬їни: зросла частка промисловості у порівнянні з часткою сільського господарства у загальному обсязі валової продукції”у розвитку промисловості домінує виробництво засобів виро¬бництва. Дрібна (кустарно-реміснича) промисловість вже не відіграє суттєвої ролі і витісняється великою;посилюється процес урбанізації (якщо до індустріалізації лише кожний 5-й житель України проживав у місті, то в кінці 30-х – вже кожний 3-й). Починається поступова українізація міста, формується національний український робітничий клас та науково-технічна інтелігенція;за рівнем розвитку промисловості Україна випередила кілька розвинених західноєвропейських країн [Україна посідала 2-е місце в Європі (після Німеччини) за виплавлянням чавуну; 3-те місце (після Німеччини та Англії) за виробництвом сталі; 4-е - за видобутком вугілля тощо]
