пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Фітомоніторинг водойм

В системі моніторингу біосфери екологічний моніторинг водойм займає особливе місце, оскільки включає оцінку і прогнозування стану грандіозної екосистеми, що займає 2/3 поверхні планети і має своєю кінцевою метою охорону біологічних ресурсів Світового океану.

Основні аспекти моніторингу водойм:

-визначення змін в умовах середовища (зміни вмісту біогенних елементів, кисню, рівня забруднення, структури складаючих екосистем);

-вивчення екологічних наслідків   і біологічних ефектів впливу забруднюючих речовин на індивідуальному і популяційно-біоценотичному рівнях.

Серед багатьох забруднюючих речовин, що потрапляють у водойми, найбільшу потенційну загрозу несуть ті хімічні сполуки, які мають глобальне поширення, безперервний характер потрапляння та виражений негативний вплив на живі організми (насамперед сполуки, які відсутні в природному середовищі).

Шкідливість забруднюючих речовин визначається їх стійкістю в середовищі, здатністю до біоакумуляції і вірогідністю спричинити негативні ефекти в дуже малих концентраціях.

Особливу загрозу для водних екосистем мають токсичні метали, вуглеводні та хлоровані вуглеводні (пестициди, поліхлоровані біфеніли), сира нафта та нафтові похідні (бензапирен, метилнафталін), а також радіоактивні речовини.

Потрапляння забруднюючих речовин в водне середовище має багато джерел: із атмосфери з опадами та вітром, із промислових, побутових та сільськогосподарських стоків, внаслідок водних перевезень, добування нафти та інших корисних копалин.

Все це призводить до негативних наслідків.

Наслідки забруднення водного середовища:

-порушення стійкості екосистем;

-прогресуюча евтрофікація;

-накопичення хімічних токсикантів в біоті;

-зниження біологічної продуктивності водойм;

-виникнення мутагенезу і канцерогенезу;

-мікробіологічне забруднення прибережних районів.

Якщо брати до уваги вплив на водні рослини, то на індивідуальному рівні токсиканти впливають на окремі процеси в  організмі:

-зміни хімічного складу клітини та розмірів клітин;

-зміни у ферментних системах, які призводять до гальмування важливих фізіологічних процесів, насамперед, дихання та фотосинтезу;

-зміни осмотичної регуляції;

-гальмування, або припинення росту і відтворення;

-виникнення мутацій та карценогенезу, та пов’язаних з ним утворенням паталогічних форм.

Відношення водної рослинності до присутності забруднюючих речовин в середовищі можна класифікувати на так:

1.Види-акумулятори. Це рослини, які адсорбують токсичні речовини в кількостях, набагато вищих за їх вміст у довкіллі.

2.Критичні види. Високочутливі рослини, які зникають при появі забруднюючих речовин токсичного характеру, або проявляють виражені ефекти, такі як патологія, мутації, різке зменшення відтворення та загибель.

3.Види-монітори. Високочутливі організми, які адаптуються за рахунок різноманіття фізіологічних якостей. Відбивають найменшу зміну природного фону, що з’являється за наявності певних забруднюючих речовин і діють як рання попереджуюча система.

Екологічний моніторинг стану водної екосистеми проводять за двома основними напрямками. Це систематичний контроль джерел і факторів впливу та стану біотичної компоненти з виявленням біологічних наслідків забруднення.

Завдання моніторингу водойм.

1.Відрізнити зміни природного характеру від тих, що спричинені антропогенним впливом.

2.Пов’язати ефекти в екосистемах, особливо в біотичній компоненті, з рівнем забруднення середовища і прогнозувати тенденцію їх змін.

3.Виявити критичні рівні впливу і найбільш вразливі ланки в біологічному ланцюгу водних організмів, насамперед рослин –які знаходяться в основі першого трофічного рівня.

4.Виявити хронічну дію токсичних речовин та характер їх впливу.

5.Створити систему спостережень за факторами впливів і біологічними ефектами в водних екосистемах.

Для виконання моніторингових завдань використовують науково-методичні підходи:

-біологічний опис (вивчення минулого і теперішнього біоти);

-детальні екологічні дослідження на полігонах робіт;

-використання біоти в якості індикаторних  організмів;

-біотестування з метою виявлення антропогенних впливів на екосистему;

-фітоіндикацію, з метою діагностики хімічного режиму, класу і концентрації хімічних речовин, прогнозування стану фітосистем.

Для проведення ефективного екологічного моніторингу слід розробити оптимальну систему відбору проб (частота, сезонність, полігони зйомок, акваторії інтенсивного моніторингу).

В моніторингових дослідженнях водойм часто використовують картографічні методи. Картографування забруднення поверхневих вод проводять двома методами –басейновим та стрічковим.

Басейновий метод полягає в оконтурюванні гідрохімічних полів поширення конкретної забруднюючої речовини. Допомагає виявити локальні джерела забруднень.

Стрічковий метод полягає в виділенні нешироких смуг поздовж річок і поділ їх на окремі частини за показниками якості води, такими як колір, каламутність, вміст фенолів, важких металів, завислих речовин та нафтопродуктів.

На основі зібраних даних складають карти забруднення поверхневих та підземних вод. Існує декілька типів карт.

1.Карта джерел забруднення. На них позначають промислові комплекси, транспортні вузли, автостанції, склади мінеральних добрив та отрутохімікатів, тваринницькі комплекси, склади палива, нафтопроводи, стік з полів, господарсько-побутові стоки та стічні води.

2.Карта поширення шкідливих речовин у поверхневих водах. На них, як правило,  позначають такі показники:

а)об’єми забруднених стічних вод, що скидаються ;

б)загальний вміст забруднюючих речовин у стоках;

в)інгредієнтний склад стічних вод (основні речовини зображують стовпчастою діаграмою, другорядні –значками-символами).

3.Карта споживання свіжої прісної води.

4.Карта якісних показників поверхневих вод (забарвлення, температура, запах, смак, каламутність, прозорість, вміст кисню, кислотність, жорсткість тощо).

5.Карта поширення  певного токсиканта, наприклад окремих металів.

Карти, отримані під час моніторингових досліджень надалі використовують для:

-оцінки придатності води для питного призначення;

-планування міроприємств побутового і промислового водопостачання;

-розміщення промислових комплексів;

-градобудівництва;

-прийняття рішень по регулюванню і перерозподілу річкового стоку;

-експлуатації зрошувальних систем в сільському господарстві;

-використання природних і штучних водойм з рибогосподарською метою;

-оцінки змін хімічного складу води річок;

-розрахунків водно-сольового балансу річкових басейнів;

-вивчення процесів забруднення поверхневих вод;

-розробки заходів по збереженню водойм;

-прогнозування якості поверхневих вод.

Для отримання достовірної інформації потрібно вести багаторічні систематичні спостереження, оскільки поодинокі данні не відбивають істинної картини розподілу забруднень.


20.01.2014; 04:02
хиты: 240
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь