Для оцінки екологічних факторів, таких як кліматичні або едафічні, застосовують фітоіндикаційні шкали. Методика їх створення базується на тому принципі, що кожен вид флори може зростати лише в певному діапазоні екологічних умов, обмежених максимальним і мінімальним значенням фактора, і завдяки цьому, розглядатися як індикатор умов середовища.
Сьогодні існує багато шкал, які дають характеристику або екоморфи за допомогою порядкового номера режиму в шкалі фактора (однозначні виміри), або амплітуду толерантності видів, охарактеризовану її крайніми значеннями (двозначні виміри).
Фітоіндикаційна шкала –це правило, за яким кожному емпіричному об’єкту присвоюють певний математичний об’єкт (як правило число або символ). Існує кілька типів шкал, які більш менш поширені в біологічних науках.
1.Абсолютні шкали , які використовують для вимірювання кількості елементів у скінченній множині. Такою шкалою може виступати, наприклад, натуральний числовий ряд.
2.Шкали найменувань є єдиними з точністю до взаємно однозначних перетворень. Значення таких шкал відіграють лише роль назв класів еквівалентності. Так, наприклад Г.Елленбергом запропонована шкала біоморф, у якій кожній біоморфі відповідає певний буквений символ ( Р – дерева, N- чагарники, Z- чагарнички, С – напівчагарники, тощо). З цими шкалами не можна здійснювати жодних математичних операцій, крім підрахунку кількості біоморф.
3.Шкали порядку застосовують до таких об’єктів або явищ, елементи яких можна пронумерувати у порядку їх збільшення, а саме це збільшення є нерівномірним ( нелінійним). Одиницею вимірювання в них, як правило, є бал, хоча іноді вживають і буквені символи. Наприклад шкала рясності Друде, в якій рослини характеризують таким чином:
- soc – змикаються надземними частинами;
- cop3 – дуже рясні (відстань не більше 20 см);
- cop1 –досить рясні (40-100 см);
- sp – рослини розріджені (100-150 см);
- sol – поодинокі (більше 150 см).
Більшість шкал порядку дають лише загальні, часто суб’єктивні оцінки.
4.Шкали інтервалів застосовують для вимірювання температури, часу, положення точки на прямій, тощо.
5.Шкали відношень використовують для вимірювання всіх екстенсивних властивостей, таких як довжина, площа, об’єм, сила, маса тощо. До вимірювань, виконаних за останніми двома типами шкал застосовують всі можливі математичні операції і методи статистичного аналізу.
Оцінка того самого явища чи фактора може здійснюватися за допомогою шкал, які належать до різних типів – від шкал порядків до шкал відношень.
Досить часто в екології шкали поділяють на кількісні та якісні. Мають на увазі те, що останні надають словесну характеристику об’єкту або явищу, а перші – кількісну. Під час вдосконалення якісних шкал їх поступово наповнюють кількісними характеристиками і вони досягають такого розвитку, що між ними і кількісними шкалами важко провести межу. Можна вважати, що коли якісна шкала досягає певного рівня, коли кількісне наповнення її ступенів стає рівноцінним, вона стає кількісною і переходить до типу шкал інтервалів, або, навіть, відношень.
- Фітоіндикація як наукова екологічна проблема
