пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Проаналізувати історичні фактори в житті рослин

Рослини, що вирощуються людиною, як і інші організми, про-тягом свого життя постійно знаходяться у взаємодії з навколишнімсередовищем. Невідповідність умов середовища вимогам рослин-них організмів спричиняє порушення нормальних процесів ростута розвитку і навіть загибель рослин. Навпаки, задоволення вимогрослин всіма умовами їх життя дозволяє повніше використовуватиїх біологічні можливості для отримання максимального урожаю.

Ці вимоги визначаються спадковістю рослин і є різними не тіль-ки для кожного виду, але й для кожного сорту чи гібрида тієї абоіншої культури. Знання цих вимог є основним завданням науковогоземлеробства. Вони дають можливість не тільки краще задовольня-ти потреби культур, але й правильно встановлювати структуру по-сівних площ, чергування культур, їх розміщення на території тощо.

Другим завданням наукового землеробства є розробка агротех-нічних заходів, спрямованих на найповніше і продуктивніше задово-лення вимог рослин до тих чи інших умов зовнішнього середовища.

Для росту, розвитку і формування певного врожаю рослинампотрібні певні умови, тобто фактори життя: світло, тепло (космічніфактори), вода, повітря і поживні речовини (земні фактори) (рис.1).

Необхідність всіх перерахованих факторів для рослин булавстановлена за аналізу складу рослин, які вирощувались у штучнихумовах із зміною забезпеченості тим чи іншим фактором життя.

За повідомленням Д.М. Прянишникова (1952), вперше росли-ни у водних культурах були доведені до дозрівання в 1859 р. З цьо-го часу можна вважати, що вимоги рослин до необхідних факторівжиття науково доведені.

Сонячне світло - необхідна умова вуглецевого живлення рос-лин. Від кількості отриманої сонячної енергії залежить маса утворе-ної органічної речовини. Енергія сонячного проміння витрачаєтьсяна розкладання вугільної кислоти, випаровування води. Рослинавикористовує тільки невелику частину сонячної радіації, що над-ходить на поверхню грунту. За даними О.Г. Дояренка (1966), якийрозробив прилад і методику визначення цього космічного фактора,коефіцієнт використання сонячної енергії коливається від 1 до 4 %.

Слід відмітити, що хоч сонячна радіація і знаходиться поза впли-вом людини, ступінь використання рослинами світлової енергії сон-ця для фотосинтезу залежить від рівня агротехніки. Для кращого їївикористання застосовують спеціальні заходи, зокрема, диференці-йовані норми висіву і способи сівби, ущільнені і проміжні посіви,напрямок сівби тощо. Так, за напрямку рядків з півночі на південьраціональніше використовується ранкове і вечірнє світло, а зі сходуна захід - полуденне світло.

Проріджування рослин і знищення бур'янів покращують освіт-леність рослин. Під час вирощування рослин в умовах закритогоґрунту застосовують штучне освітлення.

Світло справляє помітний вплив на різні явища росту й розви-тку рослин (проростання насіння, глибину залягання вузла і харак-тер кущіння, довжину міжвузлів). За повідомленням О.Г. Дояренка(1966), сонячне світло позитивно або негативно діє на проростаннянасіння бур'янів. Знищення бур'янів, особливо високорослих, по-кращує освітленість культурних рослин.

Поряд із світлом, тепло - один із основних факторів життя рос-лин і необхідна умова для проходження біологічних, хімічних і фі-зичних процесів у ґрунті. Рослини успішно ростуть і розвиваютьсяв певних межах теплового забезпечення. Вперше відомості про цебули отримані Ю. Саксом (Тімірязєв К.А., 1957). Існує так звана мі-німальна температура, нижче якої припиняється вегетація рослин, імаксимальна температура, перехід за межу якої є згубним для рос-лин. Найбільша продуктивність рослин досягається за оптимальноїтемператури. Кожна рослина на різних фазах і стадіях розвиткупред'являє певні, але неоднакові вимоги до тепла, з'ясування якихскладає одне із завдань фізіології рослин і наукового землеробства.До завдань землеробства входить також вивчення теплового режи-му ґрунту і заходів щодо його регулювання.

Значення води в житті рослин досить різнобічне. Вода є нео-дмінним учасником майже всіх життєвих процесів, що відбуваютьсяв рослині. Б.А. Рубін (1954) характеризує роль води як одну з ланок,що зв'язує рослину з середовищем живлення. Рослині належить іс-тотна роль у кругообігу води в природі. Більшість сільськогоспо-дарських культур витрачає величезну кількість води. К.А. Тімірязєв(1957) писав про пшеницю: «Вага цієї води ... перевищує в тисячуразів вагу отриманих зерен». Тому не випадково, що саме нестачаводи дуже часто обмежує продуктивність рослин. Від вмісту водив ґрунті залежать його технологічні властивості та інтенсивність хі-мічних, фізико-хімічних і біологічних процесів, що визначають рі-вень ефективної родючості ґрунту.

Повітря (атмосферне і ґрунтове) необхідне як джерело киснюдля дихання рослин і ґрунтових мікроорганізмів, а також як дже-рело вуглецю, який рослина засвоює в процесі фотосинтезу. Пові-тря необхідне для проходження в ґрунті мікробіологічних процесів,в результаті яких органічна речовина грунту розкладається аероб-ними мікроорганізмами з утворенням розчинних мінеральних спо-лук азоту, фосфору, калію та інших потрібних рослинам елементів.Вуглець становить майже половину сухої маси рослини. В атмос-ферному повітрі міститься лише 0,03 % СО2, проте цієї кількості ви-являється достатньо для життєдіяльності рослин. Склад ґрунтовогоповітря, на відміну від атмосферного, не є постійним і впливає нетільки на корисну, але й патогенну мікрофлору.

Як відомо, в екстенсивному землеробстві ґрунт був єдиним дже-релом води і поживних речовин. Тривалість і ефективність вико-ристання ґрунту визначались його природною родючістю. Як тількиґрунт переставав забезпечувати рослини достатньою мірою земни-ми факторами життя, його виключали з обробітку і залишали для діїприродних процесів (заліжна і перелогова системи землеробства).

В інтенсивному землеробстві все більшого значення набуваєтрансформаційна функція ґрунту, тобто його здатність передава-ти рослинам внесені ззовні елементи живлення і воду. Крім того,підвищені вимоги пред'являють до фітосанітарного стану і техно-логічних властивостей ґрунту. В міру інтенсифікації землеробстватрансформаційна функція того чи іншого ґрунту, обумовлена при-родними факторами ґрунтоутворення, в ряді випадків виявляєтьсянедостатньою. Виникає необхідність покращення всього комплексуґрунтових властивостей, розширеного відтворення його родючості.Можливість такого перетворення ґрунту закладена в його природіяк поновлювального природного ресурсу. Проте, за неправильноговикористання він може втратити свою родючість.

Взаємодія факторів життя рослин у процесі їх росту і розвитку -надзвичайно складна й різнобічна, протягом тривалого часу є пред-метом вивчення біологічних і агрономічних наук. Найскладнішезавдання землеробства полягає в найефективнішому використаннівсіх факторів життя рослин. З цього приводу К.А. Тімірязєв (1957)писав: «Ніде, мабуть, ні в якій іншій діяльності не вимагається ви-важувати стільки різноманітних умов успіху, ніде не вимагаєтьсятаких різнобічних знань, ніде захоплення однобічною точкою зоруне може призвести до такої крупної невдачі, як у землеробстві».

Слід зазначити, що у ранній період розвитку землеробства воноототожнювалося з сільським господарством. З виділенням тварин-ництва в самостійний аграрний сектор землеробство на сьогодніоб'єднує всі галузі, пов'язані з механічною дією на грунт робочимиорганами сільськогосподарських машин, тобто з механічним обро-бітком грунту - рослинництво, кормовиробництво, овочівництво,плодівництво, виноградарство тощо.

Рослини в процесі свого історичного розвитку пристосувалисядо відповідних кліматичних умов, що зумовило їх біологічні осо-бливості. Так, рослини помірного поясу починають рости і розви-ватися за температур, близьких до 0 °С, переносять ранньовесняніі осінні заморозки, вимогливість до тепла у них невелика. Рослинисубтропічного і тропічного походження дуже вибагливі до тепла івологи, багато з них потребують великої кількості світла. Деякі пів-денні рослини абсолютно не пристосовані до умов не тільки холод-ного, але й помірного поясу.

Оскільки різним рослинам властива неоднакова здатність по-глинати і акумулювати сонячну енергію, вуглекислий газ, елементимінерального живлення, воду і повітря, то вони істотно відрізняють-ся загальною продуктивністю органічної речовини і якістю продук-ції.

Біологічна продуктивність рослин залежить від широти місце-вості, надходження сонячної променистої енергії, умов вологозабез-печення. У напрямку з півночі на південь від приполярних областейдо екватора загальна біологічна маса рослин і її щорічний прирістзначно збільшуються. Це обумовлюється багатьма причинами. Три-валість літнього, сприятливого для розвитку рослин часу в субарк-тичній зоні складає 65-70 днів, тому тут можна вирощувати тількинайбільш холодостійкі культури з коротким вегетаційним періодом.В тропічному поясі за достатнього вологозабезпечення (за рахунокприродних опадів або зрошення) можливе землеробство з отриман-ням трьох урожаїв культур в рік з великим фотосинтетичним по-тенціалом. Висока біологічна продуктивність в багатьох екваторі-альних областях обумовлюється також збільшенням радіаційногобалансу, атмосферних опадів і ефективним їх використанням, під-вищеним вмістом вуглекислого газу в атмосферному повітрі, ґрун-товими умовами субтропіків і тропіків.


20.01.2014; 03:46
хиты: 159
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь