3. Вплив пестицидів на фітоекосистеми

Пестициди — ядохімікати з різним ступенем токсичності. Пестициди застосовують у сільському господарстві для захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів, а також для стимулювання розвитку зерен, плодів і т.п.

Пестициди є не тільки дуже токсичними речовинами, але і досить стійкими. Стійкість пестицидів порівнюють із радіоактивними ізотопами і оцінюють також по періоду напіврозпаду — час, за який концентрація пестицидів зменшується в 2 рази. Самими стійкими є хлорорганічні пестициди.

Потрапивши в живу природу, пестициди починають власний рух, не контрольований людиною. Потрапляючи з навколишнього середовища в організм тварини, пестициди починають накопичуватися в ньому, потім, просуваючись далі по харчовому ланцюзі, пестициди концентруються в ще більшій кількості. У такий спосіб організми, що стоять на вершині харчових ланцюгів (людина або хижаки), поїдають їжу з високою концентрацією пестицидів. Таке явище називають ефектом біологічного посилення.

Пестициди, потрапляючи в організм людини і накопичуючись там у великих кількостях, приводять до розвитку багатьох хронічних захворювань і гострих отруєнь, а також до збільшення кількості вроджених аномалій розвитку і дитячої смертності. Пестициди надовго затримуються в організмі, деякі залишаються в ньому назавжди. Ще однією негативною властивістю пестицидів є те, що вони можуть виводитися з організму і передаватися дітям разом з молоком матері, що годує.

Ефект біологічного посилення можна розглянути на прикладі ДДТ. Період напіврозпаду цього пестициду є 2,5 роки — у помірному кліматі і 3-9 мес — у тропічному кліматі. Коли тварина з’їдає рослину, оброблену ДДТ, або комах, які харчувалися цією рослиною, пестицид відкладається в жирових тканинах, розчиняючись у них. У такому стані ДДТ дуже повільно виводиться з організму. Поступово ця речовина усе більше концентрується в організмі тварини. Якщо ця тварина або його останки будуть з’їдені, організм останнього одержить високу дозу ДДТ.

Через харчові ланцюги ДДТ дуже швидко мігрує по усім світі. Уже виявлена значна кількість пестициду в молюсках, рибах і птахах, а також у тюленях Північного і Балтійського морів, в антарктичних рибах, птахах і ластоногих. Так, в організмі пінгвінів ДДТ утримується в концентрації 0,024 мг/кг.

У світовому океані пестициди накопичуються у фітопланктоні, що приводить до вповільнення процесу фотосинтезу. Тим часом фітопланктон робить близько 70% кисню на всій Землі. Якщо концентрація ДДТ досягне у світових водах великих кількостей у результаті подальшого його використання, то наслідки можуть бути катастрофічними.

Після обробки культурних рослин пестициди зберігаються на їхній поверхні і у ґрунті. При цьому період напіврозпаду в деяких пестицидів, що містять миш’як, свинець або ртуть, може затягтися до 20 років, тому що вони є дуже стійкими і майже не руйнуються під дією сонця, мікроорганізмів і экзоферментів. До таких пестицидів відноситься і ДДТ.

За допомогою досягнень сучасної науки були проведені експерименти, у результаті яких було встановлено, що ДДТ впливає на геном людини, викликаючи генетичні зміни в організмі.

Існує певна допустима норма вмісту залишкових пестицидів у продуктах харчування. Це така кількість пестицидів, що є нешкідливим для здоров’я людини. Результатом є те, що смертність внаслідок отруєння пестицидами в загальній масі отруєнь хімічними речовинами становить невеликий відсоток — близько 2,6%, у той час як на знеболюючі ліки доводиться не менш 17% отруєнь, а на алкогольні напої — більше 10%.

У цей час екологи призивають людей відмовитися від використання пестицидів на своїх приватних земельних ділянках, замість цього пропонується застосовувати біологічні, механічні, санітарно-технічні і фізичні методи захисту рослин, а також використати органічні добрива і сидерати.

До безпечних засобів захисту рослин можна віднести:

сівозміна;
заміну землі в теплицях;
переміщення теплиць на інші ділянки;
спільні посадки різних культур;
залучення птахів, жаб і хижих комах до місць посадок і ін.

Так, для боротьби з попільницею, що вражає, крім капусти, також брукву, редис і інші, можна використати жуків і личинок сонечок, які знищують попелицю.

У порівнянні з іншими хімічними речовинами пестициди представляють велику небезпеку як для навколишнього середовища, так і для здоров’я людини.

За твердженням дослідників, основна маса пестицидів містить у собі метаболічні отрути, які приводять до розвитку захворювань серцево-судинної, репродуктивної і травної систем. Пестициди тільки руйнують здоров’я людини.

Гостра токсичність пестицидів визначається дозою, що надходить в організм людини різними шляхами (через шлунково-кишковий тракт, шкіру, легені і т.д.) і приводить до смерті. Близько 99-99,9% пестицидів, застосовуваних для обробки рослин, згодом попадають у навколишнє середовище, з якого, у свою чергу, надходять до складу сільськогосподарських продуктів, уживаних людьми і тваринами.

Багато пестицидів, навіть будучи малотоксичними, мають канцерогенні і мутагенні властивості. Вони отруюють плід, організм матері і, виділяючись із молоком, негативно впливають на розвиток і ріст дитин.

Основна маса пестицидів (до 95%) попадає в організм людини через продукти, вживані в їжу. Приблизно 4,7% пестицидів людин одержує з водою, а що залишилися 0,3% — з повітрям і через шкіру.

Заборонені пестициди: нитрофен, демитан, фосбецид, базудин, фундазол, БИ-58, граунд, примор, ровраль, пегас, байлетон, сапроль, топсин М, текто, зенкор, маврик, акробат МЦ, дитан М45, вертимек, нуелл Д, импакт, сандофан М, татту, фюзилад-супер, агритокс, эупарен М, золон, рубиган, тилт, диазинон.

Розрізняють наступні види пестицидів:

акарициди (токсичні для кліщів);
альгіциди (знищують водорості і іншу бур’янисту рослинність у водному середовищі);
антигельмінти (знищують хробаків, що паразитують у тварині);
антирезистенти (знижують стійкість комах до певних речовин);
антисептики (захищають дерев’яні і інші неметалічні матеріали від руйнування мікроорганізмами);
арборициди (знищують дерева і чагарники);
аттрактанти (залучають комах);
афііциди (знищують попелицю);
бактерициди (знищують бактерії, що викликають хвороби в рослин);
гаметоциди (приводять до стерильності рослин);
гербіциди (знищують бур’янисті рослини);
десиканти (використають при перезбиральному підсушуванні рослин);
зооциди і ларотентициди (знищують гризунів);
інсектициди (знищують шкідливих комах);
инсектоакарициди (знищують шкідливих комах і кліщів);
лимациди і моллюскоциди (знищують різних молюсків);
нематициди (знищують круглих хробаків — нематод);
овициди (знищують яйця шкідливих комах і кліщів);
протруйники насінь (призначені для обробки насінь перед посівом);
репеленти (відлякують шкідливих комах);
ретарданти (затримують ріст рослин);
синергисти (підсилюють дію інших пестицидів);
феромони (речовини, вироблені іншими комахами для впливу на особин протилежної статі);
фуміганти (знищують шкідників і збудників хвороб рослин);
фунгіциди (знищують грибки);
хемостерилізатори (стерилізують кома.

Пестициди дуже широко застосовуються в сучасному сільському господарстві. Розповсюдження пестицидів у навколишньому середовищі відбувається як фізичним, так і біологічним шляхом. Перший спосіб – розсіювання з допомогою вітру в атмосфері та поширення через водотоки. Другий – перенесення живими організмами по шляху харчування. Із просуванням організмів до вищих ланок харчового ланцюга концентрації шкідливих речовин зростають, нагромаджуючись у внутрішніх органах, переважно в печінці та нирках.

1. Особливого значення набуває застосування системних фунгіцидів, стійких проти змивання з рослин. Неправильне їх застосування може завдати великої шкоди посівам, навколишньому середовищу, здоров’ю людей, свійським тваринам і птиці.

2. Усі без винятку пестициди при ретельному вивченні виявляли або мутагенну, або інші негативні дії на живу природу і людину. Навіть разові контакти людини з деякими пестицидами призводять до зміни біотопів головного мозку.

3. Застосування великих доз добрив може погіршити якість продукції, ґрунтових вод, що зумовлює забруднення близьких річок і водойм.

4. Застосування пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності ґрунтів і перешкоджає природному відновленню родючості, викликає втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції, збільшує втрати і скорочує термін збереження продукції, знижує урожайність багатьох культур внаслідок загибелі комах-опилювачів.

5.Ми допускаємо значні перевищення рекомендованих доз хімічних засобів захисту, проведення суцільних обробок замість вибіркових. До 40% пестицидів у нас розпилюється в повітря, часто завищуються норми витрат пестицидів.

6. Підвищенню вмісту гумусу в ґрунтах сприяє безплужний обробіток ґрунтів, а також ґрунтова фауна, яка здійснює гуміфікацію органічних решток.

7.Такий антропогенний вплив на ґрунти як застосування отрутохімікатів та гербіцидів призводить до загибелі ряду ґрунтових організмів, зміни ґрунтових процесів, накопичення небезпечних для живих організмів отрут.
Отже, основними шляхами створення безпечних умов праці під час роботи з хімічними та біологічними засобами захисту є: механізація і автоматизація робіт дотримання установлених санітарних правил, рекомендацій та гігієнічних нормативів, а також використання засобів індивідуального захисту. Тому у додатках пропонуємо пам’ятку користувача та правила використання пестицидів.