пользователей: 21228
предметов: 10455
вопросов: 177496
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

I семестр:
» History
» sa
» химия
» матан

43. Проблема безробіття та перспектива її розв’язання в Україні.

 

З огляду на значне погіршення соціально-

економічних показників, особливої актуальності в

Україні набуває розробка нової концепції вирішення

проблеми зайнятості та безробіття. Найбільш гострою

у цій сфері проблемою є формування цивілізованого

ринку праці, заснованого на плюралізмі форм

власності, свободі підприємницької діяльності, трудової

активності й свободі праці. Основні проблеми ринку

праці у нашій державі пов’язані зі зростанням

тривалості періоду безробіття, збільшенням кількості

громадян, які шукають роботу, а також існуванням

труднощів щодо працевлаштування соціально

незахищених верств населення, які не здатні на рівних

конкурувати на ринку праці, а тому потребують

захисту з боку держави.

Ринок праці – основний регулятор зайнятості

населення, ефективність якої забезпечується саме

через ринок праці. Необхідні передумови цієї

ефективності в Україні закладені в трудовому

законодавстві держави. Зокрема, Закон України «Про

зайнятість населення» гарантує усім громадянам рівні

права на вільний вибір місця роботи, вид діяльності,

забороняє будь-які примусові заходи залучення до

праці.

Праця як свідома, цілеспрямована й організована

діяльність є основою і джерелом існування людини та

суспільства. Вона також становить форму само-

вираження і самоствердження особи й громадянина.

Праця здійснюється тільки через зайнятість як

окремої особи, так і певної частини населення країни

якоюсь справою.

Праця – це одне із основних джерел багатства,

фактор зростання виробництва. Суспільство завжди

зацікавлене питанням про ефективність використання

робочої сили, оскільки доведено, що зростання

безробіття на 1 % скорочує валовий національний

продукт на 2 % [2].

Безробіття – це соціально-економічне явище,

при якому частина робочої сили (економічно

активне населення) не зайнята у сфері економіки.

Проблема безробіття є ключовим питанням у

ринковій економіці, і, не вирішивши його, неможливо

налагодити ефективну діяльність економіки [3].

На сучасному етапі основними причинами

безробіття в Україні є: вивільнення внаслідок

реорганізації чи ліквідації виробництва, скорочення

штатів, звільнення за власним бажанням, неможливість

знайти роботу після закінчення школи або вищого

навчального закладу, звільнення через закінчення

терміну контракту.

До 90-х років ХХ ст. у постсоціалістичних країнах

безробіття офіційно не визнавалося. В Україні вперше

у 1991 році, коли було прийнято Закон «Про

зайнятість населення», законодавчо визналася

проблема безробіття [1].

Україна належить до країн світу, де сформовані

висококваліфіковані трудові ресурси практично для

всіх галузей господарства. Вирішити більшість

проблем трудових ресурсів можливо тільки завдяки

прискоренню темпів будівництва ринкової соціально-

орієнтованої економіки, розробці на державному рівні

механізмів захисту населення від безробіття.

Аналіз статистичних показників безробітних у віці

від 15 до 70 років, починаючи з 2000 р., показав, що

спостерігається значна тенденція до зменшення

безробіття та вихід України з кризи. Так, з 2000 до

2007 р. відбувається тенденція зменшення кількості

безробітних, але в 2008-му та особливо в 2009 р.

знову відбувається збільшення безробітних, з 2010 р.

знову спостерігається поступове зменшення

безробітних. В Україні наявна відсутність тенденції

до скорочення зайнятості. Більше того, втрачено

менше робочих вакансій, ніж у попередні роки, проте

існують певні проблеми та причини виникнення

даного економічного явища (рис. 1).

Розвиток економіки будь-якої держави

визначається наявними людськими ресурсами, їх

здібністю до ефективної праці, а також наявністю

умов для її здійснення. Тому можливість займатися

ефективною працею, забезпечення зайнятості та її

регулювання можна розглядати як чинник забезпе-

чення стійкого економічного зростання держави

[8].

Основними проблеми виникнення безробіття є:

 проблема молодіжного безробіття, адже

молодь без досвіду роботи зазнає найбільших

труднощів з пошуку роботи, особливо офіційного

працевлаштування;

 структурні зрушення (міжгалузеві, внутрішньо-

галузеві, регіональні) в економіці, що виражаються у

впровадженні нових технологій, згортанні виробництва

в традиційних галузях, закритті технічно відсталих

підприємств;

– проблеми безробіття серед людей старшого віку;

– відповідне скорочення сукупного попиту на

робочу силу;

– політика уряду в галузі оплати праці;

– скорочується купівельна спроможність населення;

– бюджет втрачає платників податків;

– сезонні зміни в рівні виробництва в окремих

галузях;

– зміни в демографічній структурі населення;

– рух робочої сили (професійний, соціальний,

регіональний) [6].

Основні шляхи вирішення проблем безробіття

мають включати цілу низку заходів, зокрема:

 приведення законодавства України у

відповідність до міжнародних норм і принципів;

 запровадження механізмів захисту внутріш-

нього ринку праці;

 реалізацію Державної та регіональних

програм зайнятості;

 сприяння стабільній діяльності стратегічно

важливих підприємств;

 зниження податків для підприємств за умови

збереження робочих місць (для компенсування витрат

на прийом нових працівників);

 забезпечення збереження ефективно функціо-

нуючих робочих місць та створення нових;

 створення сприятливих умов для розвитку

малого бізнесу та підприємницької діяльності

безробітних;

 надання державою пільгових кредитів для

виплати зарплати додатково зайнятим на виробництві,

які за розміром будуть дорівнювати зарплаті;

 легалізацію тіньової зайнятості [5].

Запорукою вирішення проблеми безробіття в

Україні є розробка і реалізація широкого комплексу

відповідних заходів, насамперед, у соціально-

трудовій сфері. Слід посилити увагу щодо оновлення

та підвищення технічного рівня робочих місць,

зокрема, для того, щоб кожне з них забезпечувало

зайнятому прожитковий мінімум і подальше

зростання заробітної плати (з урахуванням інфляції).

Це дозволить привести заробітну плату у

відповідність з продуктивністю праці, ліквідувати

фіктивні робочі місця, зменшити приховане

безробіття [7]. Регулювання зайнятості на рівні

держави являє собою процес впливу на трудову сферу

для досягнення цілей, нормативно зумовлених

суб’єктами регулювання. Такими суб’єктами в

Україні виступають: Міністерство праці та соціальної

політики України, Державна служба зайнятості,

міністерства й відомства України, регіональні органи

виконавчої влади, профспілки, Український союз

промисловців і підприємців, включаючи регіональні

підрозділи. Поряд з державними структурами

зайнятості в Україні дедалі більшого розвитку

набувають приватні агентства зайнятості. З метою

вдосконалення структури зайнятості необхідно

вирішити такі завдання: боротьба з молодіжним

безробіттям; подолання регіональної диференціації в

рівнях зайнятості; допомога безробітним, що не мали

роботи протягом тривалого періоду часу. На

державному рівні має бути створений регуляторний

комітет з контролю за проведенням заходів у сфері

зайнятості по регіонах. Окремим напрямом діяльності

регуляторного комітету повинно стати усунення

кризового становища регіонів у сфері зайнятості.

Рівень безробіття в країні напряму залежить від

стану економіки країни. Проблема безробіття в країні

є однією з головних. Безробіття не може бути

доцільним ні в економічному, ні в соціальному плані,

оскільки його зростання створює цілий комплекс

проблем: скорочується купівельна спроможність

населення, бюджет втрачає платників податків,

підприємство – персонал. Зростають ризик

соціального напруження, додаткові витрати на

підтримку безробітних. Безробіття вважається, з

одного боку, важливим стимулятором активності

працюючого населення, а з іншого – великим

суспільним лихом. Усі країни світу докладають

багато зусиль для подолання безробіття, але жодній

ще не вдалося ліквідувати його повністю.

Висновки та перспективи подальших розвідок у

даному напрямі

Отже, одним із напрямків відновлення економічної

динаміки в Україні визначається боротьба з

безробіттям. Ринок спроможний забезпечити

зростання економічної ефективності, проте не

здатний вирішити соціальні проблеми. Проблема

безробіття є однією із ключових у ринковій економіці.

Політику зайнятості необхідно провадити в межах

загальної економічної політики, де зайнятість  одна з

головних економічних цілей держави.

Економічна криза, що має місце в Україні,

відчутно позначилася на ринку праці. Вирішити

проблеми зайнятості та безробіття покликана активна

та послідовна політика соціального захисту

населення. В Україні повинна проводитись політика

покращення зайнятості. Зокрема, надання дотації

підприємцям, які беруть на себе зобов’язання

підтримувати обумовлений рівень зайнятості, надання

консультаційної допомоги безробітним. Важливим

напрямом запобігання безробіттю серед молоді є

 реалізація спеціалізованих програм, які забезпечують

розширення зайнятості молоді шляхом створення для

неї додаткових робочих місць без великих

матеріальних витрат, зокрема шляхом організації

сезонної і тимчасової участі в проведенні

сільськогосподарських робіт. Державна активна

політика зайнятості передбачає розроблення програм

сприяння зайнятості. Ці програми можуть

охоплювати як окремі категорії населення (молодь,

жінок, інвалідів), так і специфічні випадки загрози

безробіття, зумовлені економічною або іншою

ситуацією. Метою державних і регіональних програм

зайнятості повинно бути сприяння зайнятості

населення, задоволення потреб громадян у праці.

 


06.05.2014; 14:37
хиты: 605
рейтинг:+1
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь