Культура Київської Русі
Освіта У Х – ХІІ ст. сформувалася давньоруська система освіти. Перші школи відкривалися при Володимирі Великому (988 р.) для дітей князів і бояр.При Ярославі Мудрому шкільна освіта значно розширилася. У 1037 р. Ярослав Мудрий організував у Софіївському соборі Києва першу бібліотеку, яка нараховувала 960 рукописівУ 1086 р. онучка Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна відкрила першу школу для дівчат.
Архітектура була представлена культовими спорудами: перша камяна церква на Русі – Десятинна церква (988-996 рр., Володимир Великий), під стінами якої загинули останні захисники Києва в 1240 Софіївський собор (1037 р., Ярослав Мудрий), Успенський собор Києво-Печерського монастиря (1051 р., Ярослав Мудрий), Михайлівський собор у Переяславі (ХІ ст.), Михайлівський золотоверхий собор у Києві (ХІІ ст.)
За часів Володимира Мономаха споруджено перший міст через Дніпро у Києві
Усього, згідно з літописом, на Русі було побудовано 700 церков.
Живопис був представлений фресками, мозаїкою, іконописом та книжковою мініатюрою.
Писемність на Русі поширюється після запровадження християнства (988 р.).Формувалась писемність на основі кирилиці – словʼянської абетки Кирила та Мефодія (ІХ ст.). Памʼятки оригінальної писемності:«Найдавніша правда» (м. Новгород, 1016 р.) «Правда Ярослава» («Руська правда», 1036 р.), «Правда Ярославичів» (1072 р.), «Устав» Володимира Мономаха (1113 р.) – пам’ятки давньоруської юридичної літератури«Повчання дітям» (1117 р., Володимир Мономах) – авторський твір Володимира Мономаха, де він дає настанови своїм дітям щодо управління державою за християнськими цінностями.«Повість минулих літ» (1113 р. Нестор) – давньоруський літопис, складений ченцем Нестором, у якому зібрані оповідання давньоруської та всесвітньої історії.«Слово про закон і благодать» (≈ 1050р., Іларіон) – авторський філософський твір першого руського митрополита Іларіона про переваги християнського віровчення.«Слово о полку Ігоревім» (1187 р.) – твір невідомого автора про трагічний похід Новгород-Сіверського князя Ігоря на половців 1185 р.
За часів Володимира Великого тризуб стає офіційним князівським знаком.
