Причини феодальної роздробленості КР
Роздробленість, що охопила Русь у ХІІ-ХІІІ ст., отримала назву феодальної, оскільки в її підвалинах поглиблювався процес феодалізації.
Феодальна роздрібненість стала закономірним прогресивним етапом у розвитку середньовічного суспільства. Починаючи з 1132 р., Київська Русь втрачає політичну єдність і розпадається на десятки самостійних князівств і земель. В Україні найбільшими і найсильнішими стали Київське, Волинське, Галицьке, чернігівське, Новгород-Сіверське і Переяславське князівства.
Зупинимось на політичних та соціально-економічних причинах роздробленості Київської Русі.
Інтенсивний розвиток продуктивних сил потребував приведення у відповідність виробничих відносин і устрою держави. Окремі землі Давньоруської держави настільки зміцнилися, що наявність київського центру не тільки перестало бути для них умовою зростання багатства та сили, але й стало на заваді подальшого розвитку удільних князівств та вирішення їхніх локальних потреб. Як наслідок посилюються відцентрові тенденції та прагнення до політичної самостійності.
Ще однією причиною роздробленості Київської Русі були її величезні розміри та багатоетнічний склад населення.
До складу Київської Русі входили різні етнічні племена, які так і не перетворилися в єдину народність у межах країни, а були об’єднані тільки владою князя й церкви.
Важливою причиною роздробленості був і економічний чинник. Зростання великого феодального землеволодіння, що передбачало перетворення умовного землеволодіння у спадкове володіння бояр і князів призводило до зміцнення місцевої феодальної верхівки. Занепала торгівля з Візантією, а це призвело до зменшення княжих доходів, військової сили. Київ залишився поза основними торгівельними шляхами.
Феодальна роздробленість Київської Русі у ХІІ ст. поглиблювалась також пануванням натурального господарства. Оскільки спеціалізації виробництва на Русі не булоЦе посилювало економічну самостійність бояр і князів, а це вело до їх політичної відокремленості.
Таким чином, феодальна роздробленість стала логічним наслідком оформлення феодального способу виробництва. Однак слід зазначити, що з добою роздробленості держава не зникає, вона змінює форму устрою: замість одноосібної монархії з’являється федеративна князів.
Водночас не слід забувати про негативні наслідки роздробленості: ослаблення обороноздатності, міжусобні війни, страждання населення як від воєн, так і від нападів кочовиків.
