пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

36-40

 

38. Аналіз доцільності та ефективності інвестування

Ефективність інвестиційних проектів оцінюється на основі показника грошового потоку, який формується за рахунок чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі їх реалізації.

Фінансовий аналіз дозволяє провести оцінку вартості грошей у часі шляхом проведення дисконтування (визначення теперішньої вартості) та нарощення (визначення майбутньої вартості грошових потоків у вигляді інвестиційних доходів і витрат) з використанням двох основних показників: «чиста приведена вартість»  та «внутрішня норма доходності».

Чиста приведена вартість - це різниця між теперішньою вартістю суми чистого грошового потоку та сумою інвестиційних витрат за проектом.

Ставка дисконту (процента) індивідуально обирається для кожного проекту і суттєво впливає на кількісний показник відносної вартості чистого грошового потоку. Ставка дисконту це фактично мінімальний рівень норми прибутку інвестора.

Різний рівень інвестиційного ризику за проектами формує різні рівні інвестиційного прибутку, а відповідно і ставки дисконту, за якою розраховується сума чистої приведеної вартості. Якщо показник чистої приведеної вартості більший за нуль, інвестиційний проект може бути прийнято до реалізації і навпаки.

Показник внутрішньої норми доходності також широко використовується в процесі оцінки ефективності окремих інвестиційних проектів. Цей показник характеризує ставку дисконту, за якої дисконтована вартість чистого грошового потоку за інвестиційним проектом дорівнює теперішній вартості інвестиційних витрат за ним.

Позитивне інвестиційне рішення про реалізацію проекту на основі показника внутрішньої норми доходності може бути прийнято при умові, що значення цього показника перевищує ставку дисконту, яка дорівнює мінімальному рівню норми прибутку на ринку капіталу з урахуванням відповідного рівня інвестиційного ризику.

Для оцінки ефективності інвестиційних проектів, які розраховуються за даними про грошові потоки, використовуються показники: індекс доходності інвестиції (ІДІ), індекс прибутковості інвестицій (ІПІ) (та період окупності інвестицій (ПОІ) .

36. Основні етапи та процедури банківського інвестування

Інвестиційні операції на ринку ЦП мають різні цілі і стратегії. Процес інвестування в ЦП:

  • визначення цілей, горизонту і форми інвестицій – визнач. цілі б-к оцінює свої вільні Р, які можна використати для інцест.

Б-к визнач. свій інвестиц. горизонт – проміжок часу прот. якого він має здатність розробити чітку стратегію та оцінити р-та, цілі інвест, визнач. форму інвестицій:

стратегічні

портфельні

 

  • інвестиційний аналіз:

Фундоментальний вид дослідж. вкл.. 4 види досл:

макроек. аналіз

галузевий

аналіз фін стану

технічний

  •  
  • формування управління портфелем ЦП;

Вивчаючи інцест. якість фінінструментів її поділ на інструменти ринку капіталів , корпоративні ЦП, довго строк. д-вні облігації

В окрему групу відносять ф’ючерсні контракти, опціони ЦП.

 

  • оцінка ефективності інвестиційної діяльності.Зокрема управл портфелем ЦП визнач. на скільки реальні р-тати відпов. цілям інцест політики б-ку і на скяльки ефект. виявилась стратегія б-ку з форм і управл. фортфелем, яка дохідність за певний проміжок часу.

Банки інвестують кошти у ЦП з метою:

  • збільшення доходів
  • підтримання ліквідності
  • диверсифікації операцій задля мінімізації ризиків і стабілізації доходів;
  • формування контрольного пакету ЦП для управління об'єктом інвестування;
  • розширення клієнтської бази, забезпечення присутності банку на нових ринках.             

 

 

 

37. Здійснення інвестицій через кредитування

Банк може брати участь в інвестиційному процесі за допомогою середнього та довгострокового креди­тування. Довгострокові кредити банку є однією з найпоши­реніших форм цієї участі.

До об'єктів довгострокового кредитування відносяться:

  • будівництво нових підприємств;
  • реконструкція, технічне переозброєння і розширення підприємств;
  • організація випуску нової продукції;
  • придбання науково-тех. продукції, інтелектуальних цінностей та інших об'єктів власності;
  • здійснення екологічних заходів.

Основними джерелами ресурсів для довгострокового кредитування можуть виступати власні кошти банку, державні кошти, а також залучені банком ресурси.

Для отримання довгострокового кредиту клієнт повинен додатково подати такі документи:

  • проектно-кошторисну документацію;
  • основні техніко-економічні показники проекту;
  • контракт на будівництво;
  • документи на право землекористування;
  • позитивне рішення екологічної експертизи;
  • план технічного переозброєння тощо.

Кредит може надаватися водночас або траншами. Відсоткова ставка формується з урахуванням терміну позички, рівня ризику, кредитної історії клієнтів.

% ставка форм. з урах. терміну позички, рівня ризику, кред. історії клієнтів. Загальний термін корист. кредитом склад. з нормативного часу здійснення витрат і часу повернення кредиту.

Значного розвитку набуває проектне фін. інвести. проектів, при якому забезп. кредиту виступає проект, тобто доходи які в майб. отримає клієнт, що здійсн. проект.

Проектн. фін грунт на реальності самаго фін.

 

 

 

38. Ефект доцільності….
Оцінка ефективності реальних інвестицій — відповідальний етап у процесі прийняття рішень. Від того, наскільки неупереджено та різносторонньо проведена ця оцінка, залежать строки повернення вкладеного капіталу, варіанти альтернативного його використання. Розглянемо базові принципи й методичні підходи щодо оцінки ефективності реальних інвестицій.

Перший принцип — оцінка повернення інвестованого капіталу на основі показника "чистий грошовий потік", сформованого за рахунок суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційного проекту.

Другий принцип — обов'язкове приведення до дійсної вартості як інвестованого капіталу, так і суми чистого грошового потоку. Процес інвестування здійснюється у кілька етапів. Тому, за винятком першого етапу, всі наступні суми, що інвестуються, повинні приводитись до дійсної вартості диференційовано з кожним етапом наступного інвестування. Сума чистого грошового потоку теж корегується.

Третій принцип — вибір диференційованої ставки відсотка (дисконтна ставка) у процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів. Обсяг доходу від інвестицій формується з обліком таких факторів: середньої реальної депозитної ставки; темпу інфляції (премії); премії за ризик; премії за низьку ліквідність та інших з урахуванням особливостей інвестиційних проектів. При порівнянні двох інвестиційних проектів з різними загальними періодами інвестування (ліквідністю інвестицій) більш висока ставка відсотка повинна братися за проектом з більшою тривалістю реалізації.

Четвертий принцип — варіація форм ставки відсотка, що використовується для дисконтування залежно від цілей оцінки. Можуть бути використані такі ставки відсотка: середня депозитна ставка, середня кредитна ставка, індивідуальна норма прибутковості інвестицій з урахуванням рівня інфляції (рівня ризику, рівня ліквідності інвестицій), норма прибутковості за іншими можливими видами інвестицій.

 

 

 

39.Операції банків з іноземною валютою та їх класифікація

Термін іноземна валюта визначається як:

  • кошти на рахунках та грошові знаки (банкноти, казначейські білети, монети), що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави;

- платіжні документи та інші ЦП (акції, облігації, купони ^ до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або монетарних металах;

  • монетарні метали
  • До валютних операцій належать:
  • операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій між резидентами у валюті України;
  • операції, пов'язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;
  • операції, пов'язані із ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України чи за її межі валютних цінностей.

До резидентів відносяться:

  • фізичні особи, які постійно проживають в Україні, у т.ч. тимчасово перебувають за кордоном;
  • юрид. особи, суб'єкти підпрєм. діял. не юридичні особи в Укр, які працюють за законами Укр;
  • дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями

Операції з іноземною валютою поділяються на поточні і такі, що пов'язані з рухом капіталу, причому для здійснення останніх має бути спеціальний дозвіл НБУ.

Банківські операції з іноземною валютою за ступенем їх складності та ризикованості можна класифікувати таким чином:

  • ведення валютних рахунків клієнтів;
  • неторговельні операції;
  • операції за міжнародними торговельними розрахунками;
  • операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку;
  • операції із залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому та міжнародних ринках;
  • валютні операції на міжнародних грошових ринках;
  • операції з монетарними металами на внутрішньому ринку та міжнародних ринках.

 

 

 

40. Обслуговування валютних рахунків

Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на:

  • поточні;
  • депозитні (вкладні).

Поточний рахунок відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків для здійснення поточних операцій, інвестицій за кордон, розрахунків для здійсн. поточних операц.

1. інвестиц за кордон

2. розрах. за куп-прод.обліг.зовнішн. д-вної позики

3. надходж. іноз. інвестиц.

4. провед. опер. передбачених ген. ліцензією НБУ на здій. операц. з іноз.вал.

. Відкриття рахунку юридичній особі включає оформлення юридичної справи, присвоєння номера валютного рахунку і підписання договору банківського рахунку. Подається заява про його відкриття та картки із зразками підписів і відбитком печатки. Банки зобов'язані:

  • перевірити подані документи на відповідність їх чинному законодавству;
  • повідомити про це податковий орган за місцем реє­страції власника рахунку протягом трьох робочих днів з дати відкриття або закриття рахунку;
  • повідомити НБУ для включення до зведеного реєстру власників рахунків.

 

Поточний рахунок в іноземній валюті фізичній особі-резиденту відкривається на підставі заяви; документа, що засвідчує особу, договору банківського рахунку, картки зі зразком підпису, який надається у присутності працівника банку, що відкриває рахунок, та засвідчується цим працівником.


28.11.2014; 18:28
хиты: 164
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь