ПДФО його сутність, елементи податку

1. Економічна сутність ПДФО. Елементи податку.

Резиденти - це:

юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;
дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;
фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Нерезиденти - це:

іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
фізичні особи, які не є резидентами України;

Рухоме майно - майно, відмінне від нерухомого майна; яке можна вільно переміщувати в просторі без заподіяння йому шкоди. До рухомого майна належать також гроші, валютні цінності, цінні папери, майнові права та обов'язки

Нерухоме майно - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Податок на доходи фізичних осіб – це прямий податок на особисті доходи фізичних осіб. Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи:

Платниками податку є:

фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
податковий агент.

Податковий агент - юридична або фізична особа-резидент, яка нараховує, утримує і сплачує податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку.

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається за формулою

ЧРНОД = ЗРОД – ПЗ

Загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, що підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного періоду

2. Податкові соціальні пільги.

Право на податкову соціальну пільгу має платник податку, який отримує доходи протягом місяця від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо нарахована заробітна плата за місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

2014 рік: (ПСП надається особі, яка отримує зарплату меншу за 1218 грн*1,4 = 1710)

Звичайна соціальна пільга (100%) – 609,00 гривень

надається для утримання 2 чи більше дітей віком до 18 р.),

Підвищена соціальна пільга (150%) – 913,50 гривень,

вдові, вдівцю;
матері одиначці (батьку одинаку);
опікуну;
утримувачу дитини-інваліда віком до 18 років;
особи І-ІІ категорії, що постраждали від ЧАЕС;
студенти, аспіранти, учні;
інваліди І-ІІ групи;
учасники бойових дій на території інших країн.
особам, яким присуджена довічна пенсія у зв’язку із репресіями.

Підвищена соціальна пільга (200%) – 1218,00 гривень.

учасник бойових дій під час Другої світової війни
Герої України, Трудової слави, Радянського Союзу.

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
заробітної плати, яку платник податку протягом звітного періоду отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад`юнктів, військослужбовців, що виплачуються з бюджету;
- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності.

3. Порядок нарахування, утримання та сплати податку.

Податковим кодексом залежно від видів доходів платника податків встановлені такі податкові ставки : 15 % (базова) та 17 %; 0 %; 1%; 5 %; 10 %; 30 %.

Якщо заробітна плата більша 10 н.м., то на суму перевищення 10 мін. Застосовується ставка 17%.

Сума ПДФО = ( ЗП – ЄСВ – ПСП ) * СтавкаПДФО

ЄСВ – 3,6%

Особами, відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є:

1) з доходів у вигляді заробітної плати – роботодавець, який виплачує доходи на користь платника податку та виконує функції податкового агента;

2) з інших доходів:

податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерел їх походження в Україні;
платник податку – для іноземних доходів та доходів, які виплачуються особами, звільненими від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). (окрім неповнолітніх, арештованих) до 1 травня року, що настає за звітним. Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з п. 4 статті 4 Закону про ЄСВ (№ 2464 від 08.07.2010) фізичних осіб – підприємців визначено платниками єдиного внеску (ЄСВ).

Максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи , що дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого законом , на яку нараховується єдиний соціальний внесок Розглянемо основні аспекти сплати ЄСВ на різних системах оподаткування.

Загальна система оподаткування

Для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування єдиний внесок нараховується у розмірі 34,7 % суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід. Такі платники сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і 15 листопада у вигляді авансових платежів у розмірі 25% річної суми ЄСВ, обчисленої від суми, яка визначена податковим органом для сплати авансових сум податком на доходи фізичних осіб. Суми єдиного внеску у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється до 10 лютого на підставі даних річної декларації.

Спрощена система оподаткування

Для підприємців на єдиному податку розмір єдиного внеску становить 34,7 % суми, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, який дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із 01.01.2013 – 19499 грн.). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок для платників єдиного податку розраховується як добуток мінімальної зарплати на тариф відрахувань (34,7 %).

Із 01.12.2013 мінімальна зарплата – 1218 грн., а щомісячний платіж – 422,65 грн. (1218*34,7%), відповідно за квартал – 1267,95 грн.

Зазначені підприємці сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (до 20 січня, 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня).

Можлива сплата ЄСВ у вигляді самостійно визначеного авансового платежу до 20 числа щомісячно. Пільг щодо сплати ЄСВ на час відпустки або хвороби не передбачено.

До органів податкової служби підприємці подають звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого.

Самозайняті особи

Платниками ЄСВ є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Розмір єдиного внеску становить 34,7 % суми доходу, отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Само зайняті особи зобов’язані сплачувати єдиний внесок до 1 травня року, наступного за звітним.

Звільнення від сплати ЄСВ

Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком або інвалідами та використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати за себе єдиного внеску незалежно від використання ними праці найманих осіб (ст.4 Закону про ЄСВ). Але ЄСВ на найманих працівників сплачується ними на загальних підставах.

Підприємці, які отримують пенсію за вислугу років, не звільняються від сплати ЄСВ.Підприємці, які одночасно є найманими працівниками на підприємстві, зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

За несвоєчасну сплату ЄСВ застосовується фінансова санкція у розмірі 10% від суми боргу та нараховується пеня у розмірі 0,1% за кожен день прострочення платежу.

4. Специфіка оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців.

Доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками 15 %, 17 %.

Об'єктом оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Фізичні особи-підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового періоду. В декларації також зазначаються авансові платежі з податку на доходи, які розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 % річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 % щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

5. Податкова знижка. (СРС)

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки за наслідками звітного податкового року, включає:

частину суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом відповідно до статті 175 Податкового Кодексу;
суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу звітного року;
суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;
суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням власного транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.