:)

Липень 1941 – Вінниччина окупована

Початок війни різко змінив характер роботи залізничного транспорту,особливо в прифронтовій смузі, до якої належала Вінниччина. У лічені дні і години потрібно було переправити вантажі до лінії фронту. Крім того, вінницьким залізничникам прийшлося докласти великих зусиль і проявити велику мужність, щоб своєчасно евакуювати людей, підприємства, їх устаткування в східні райони країни. Не дивлячись на часті бомбардування до 13 липня 1941 р. евакуаційні перевезення на вінницькій залізниці в

основному були завершені.

В ті тяжкі дні, коли над Вінницею вже нависла загроза ворожої окупації, 5–6 липня до міста прибула група працівників ЦК КП(б) У на чолі з секретарем ЦК М.С. Співаком. Ця група практично допомогла в проведенні заходів по евакуації на схід, в першу чергу людей, найбільш важливих підприємств, майна колгоспів і радгоспів області, а також в підборі людей для підпільної і партизанської боротьби, в організації баз і явочних квартир.

19 липня 1941 року останні військові частини Червоної Армії змушені були залишити Вінницю. Але ворог боявся ще входити в місто. Тільки після жорстокого артилерійського обстрілу та бомбардування з повітря

гітлерівці вдерлися в місто. Почалися страшні дні німецько-фашистської окупації…

За роки Великої Вітчизняної війни на Вінниччині діяло 6 партизанських з'єднань, 10 загонів, 17 окремих партизанських груп загальною чисельністю 19 тисяч чоловік. Вони знищили 24 тисячі окупантів, пустили під укіс 265 ешелонів ворога, знищили велику кількість ворожої техніки.

Партизанський рух. Ім..Леніна в Щебелянському лісі.

Підпільний рух. Ляля Ратушна, Василь Порик

20.03.1944 – звільнення Вінниччини