6. ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ТА ЙГО РОЛЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ
Фінансовий механізм – це комплекс фінансових методів і важелів вплмву на соцюекономічний розвиток суспільства .
Фінансовий механізм складається із таких головних елементів:
- фінансові методи;
- фінансові важелі;
- правове забезпечення;
- нормативне забезпечення;
- інформаційне забезпечення.
Фінансові методи - є способом впливу фінансових відносин на господарський процес. У господарській практиці широко застосовують такі фінансові методи: фінансове планування, оперативне управління, фінансовий контроль, фінансове забезпечення і фінансове регулювання.Фінансове планування — діяльність зі складання планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць та країни в цілому, спрямована на досягнення поставлених цілей і вирішення певних завдань.Об'єктом: фінансового планування є фінансова діяльність держави, суб'єктів господарювання та інших учасників суспільного життя.Суб'єктами: фінансового планування є окремі підприємства, установи, організації, відомства, фінансові органи, органи державного управління на місцевому рівні та ін.
Результатом фінансового планування є розрахунок фінансових показників, які відображають формування, розподіл і використання фінансових ресурсів та втілюються у спеціальному документі — фінансовому плані. Особливість фінансового плану — він складається лише у грошовій формі.
Фінансовий контроль держави спрямований на раціональне використання бюджетних коштів, дотримання фінансової дисципліни в державних господарських структурах, повне та своєчасне виконання фінансових зобов'язань юридичними і фізичними особами перед бюджетом.Суб'єктами — фінансові менеджери, керівники підприємств, засновники, незалежні аудиторські організації тощо.Об’єкти – фінансові господарські операції які пов’язані з формуванням і використанням держави, підприємств організацій.
Оперативне управління-діяльність пов*яз із не обхід втруч в розпад процеси з метою подолання недоліків та своє час перерозпод коштів. Об:фін відносини та ФР. Суб:держ в особі законодавчих і виконавчих органів.
Фін важелі-конкретні форми розподілу і перерозподілу ВВП.(податки,обов*язков платежі,санкції)
Інф забезпеч-скл з різних видів фін, ек, інф інформації.
7.СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ, ПРИНЦИПМ ЇЇ ПОБУДОВИ СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ
СИСТЕМА- це сукупність самостійних елементів які мають однорідні ознаки і між якими існує взаємозв’язок і взаємодія.Теоретично фінансову систему можна розглянути з двох сторін:
1)За внутрішньою будовоюФінансова система – це сукупність відокремлених але взаємозв’язаних ф. відносин які відображають специфічні форми.СФЕРА – це узагальнена за певною ознакою сукупність ф. відносин.Ланка – це відокремлена за певною ознакою частина ф. відносин.
2)За організаційною вимогою\Фінансова система – це це сукупність ф. органів та інститутів які здійснюють управління грошовими потоками та формами грошових коштів.
Принципи побудови фінансової системи:1) єдність, яка обумовлена єдиною економічною і політичною основою суспільства, єдиною фінансовою політикою, що реалізується в життя через фінансову систему; 2) функціональне призначення ланок відображається в тому, що в кожній із них вирішуються свої завдання специфічними методами, існують відповідні фонди грошових коштів, апарат управління.
Виділення складових елементів внутрішньої структури фінансової системи здійснюється за ознакою каналів руху грошових потоків і місця концентрації фінансових ресурсів. Концентрація фінансових ресурсів проводиться у відповідних грошових фондах, які можуть бути ознакою виділення окремих ланок фінансової системи.
Внутрішня структура фінансової системи відображає об' єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається зі сфер і ланок. Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин. В основу виділення сфер рекомендуємо покласти рівень економічної системи. Розрізняють чотири сфери: рівень мікроекономіки - фінанси суб'єктів господарювання та рівень домогосподарств; рівень макроекономіки - державні фінанси; рівень світового господарства - міжнародні фінанси; узагальнюючий рівень - фінансовий ринок. Ланка показує відособлену частину фінансових відносин, її виокремлення проводиться за ознакою наявності або відособленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і методів фінансових відносин.
8. Управління фінансовою системою
Управління фінансами, як і будь-якою іншою системою, включає дві основні складові: органи управління та форми і методи управлінської діяльності. У світовій теорії і практиці широкого визнання набув фінансовий менеджмент як наука про управління фінансовою діяльністю. Зміст фінансового менеджменту визначається функціями управління: розроблення стратегії, планування тактики реалізації стратегії, організація виконання розроблених планів, облік і контроль.
Скоординоване управління фінансовими потоками будь-якої держави забезпечується фінансовим апаратом.
Фінансовий апарат — це сукупність різноманітних фінансових установ, які управляють фінансовою системою держави.
Основним завданням органів управління фінансовою систе-мою є забезпечення злагодженості у функціонуванні окремих сфер і ланок фінансових відносин. Це досягається чітким розмежуван-ням функцій і повноважень між фінансовими органами та інсти-туціями.
Також управлінням фінансами займаються такі устано-ви: Державна контрольно-ревізійна служба (спеціалізується на здій-сненні фінансового контролю), Державне казначейство (створено з метою забезпечення повного і своєчасного виконання Державного бюджету), Державна податкова адміністрація (організовує справ-ляння податків та контроль за дотриманням податкового законодав-ства), Рахункова палата України (створена з метою здійснення поза-відомчого контролю за складанням і виконанням бюджету держави, аналізу бюджетної політики держави, контролю у сфері державного кредиту), Аудиторська палата (хоча і не є фінансовим органом, орга-нізовує незалежний фінансовий контроль).
9. ОРГАНІЗАЦЫЙНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОї СИСТЕМИ
Ефективне функціонування кожної із складових фінансової системи можливе за умов чіткого законодавчого урегулювання їхньої взаємодії. Разом з тим рух грошових коштів повинен бути скоординованим через управління фінансовими потоками, що забезпечується фінансовим апаратом.
Фінансовий апарат - це сукупність фінансових установ, на які покладено управління фінансовою системою держави.
Загальне керівництво фінансовою діяльністю в Україні, як і в будь-якій іншій державі, здійснюють органи державної влади і управління.
Розподіл функцій в управлінні фінансами між органами державної влади і управління:
- Верховна Рада України, як вищий орган законодавчої влади, ухвалює закони, у тому числі з фінансових питань, основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період, затверджує Державний бюджет України та вносить зміни до нього; здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України; приймає рішення щодо звіту про його виконання; визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики.
Центральне місце в управлінні фінансами в системі органів виконавчої
влади займає Міністерство фінансів. Саме на нього покладені завдання
загального керівництва всією фінансовою системою. Міністерство фінансів
України має розгалужену регіональну структуру, яка включає: Міністерство
фінансів Республіки Крим, обласні та міські фінансові управління, районні та міські (міст республіканського та обласного підпорядкування) фінансові відділи.
Основні функції Міністерства фінансів:
- вироблення основ і напрямів фінансової політики держави та розроблення заходів щодо їх реалізації;
- організація бюджетного процесу, складання проекту. Державного бюджету та його виконання після затвердження Верховною Радою України;
- організаційне регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання через установлення правил здійснення фінансових операцій, форм фінансових документів, порядку і стандартів ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності;
- організація функціонування ринку цінних паперів;
- здійснення заходів з мобілізації коштів через систему державного кредиту та управління державним боргом;
- забезпечення фінансових відносин держави з іншими країнами, міжнародними організаціями і фінансовими інституціями;
- організація і здійснення фінансового контролю в країні.
Удосконалення діяльності Міністерства фінансів України і перетворення його в координатора економічних реформ у країні призвело до значного розширення його функцій, зокрема таких, як:
- розроблення макроекономічної стратегії та макроекономічного прогнозування;
- розроблення податкової та фіскальної політики;
- забезпечення стабільності державних фінансів;
- розроблення митної політики й організація митної справи;
- організація і контроль за страховою діяльністю;
- сприяння розвитку місцевого самоврядування і реформування міжбюджетних відносин.
10. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДЫЯЛЬНСТЬ . ФІНАНСИ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР
Фінанси підприємницьких структур – це економічні відносини, що пов'язані з формуванням та розподілом грошових надходжень, утворенням і використанням фондів грошових коштів для забезпечення неперервності господарської діяльності, виробничого та соціального розвитку.
Фінанси підприємств - система грошових відносин, які виникають в процесі розподілу і перерозподілу виручки та прибутку господарюючого суб'єкта щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів підприємства з метою забезпечення його функціонування та умов розширеного відтворення).
Фінансам підприємств характерні такі ознаки:
- Формують, розподіляють і використовують фінансові ресурси.
- Фінанси підприємницьких структур функціонують тільки у сфері товарно-грошових відносинах.
- Є реальним відображенням вартості.
- Характеризуються різноманітністю та багатогранністю форм прояву, які відображають відносини, та відбивають економічні факти і процеси, що відбуваються на підприємстві.
- На фінанси підприємницьких структур покладено велика роль – забезпечення ефективного економічного та соціального розвитку регіону та країни в цілому.
Суть і функції фінансів підприємства
Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід - основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.
Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних (грошових) відносин, пов'язаних із розподілом вартості валового внутрішнього продукту.
Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів.
До фінансів належать такі групи фінансових відносин:
Ø пов'язані з формуванням статутного фонду суб'єктів господарювання;
Ø пов'язані з утворенням та розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств;
Ø що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання субсидій;
Ø які виникають між суб'єктами господарювання у зв'язку з інвестуванням у цінні папери та одержанням на них доходів здійсненням пайових внесків та участю в розподілі прибутку від спільної діяльності, одержанням і сплатою штрафних санкцій;
Ø які формуються в підприємств з банками, страховими компаніями у зв'язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв'язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;
Ø що формуються в підприємств у зв'язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів.
Об'єктом фінансів підприємств є економічні відносини, пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів.
Суб'єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб'єкти господарювання, які є юридичними особами.
