Ринок, біржа, цінні папери. Їх види та функції

Найважливіші функції ринку такі:

1. Функція регулювання. Ринок регулює всі економічні про­цеси – виробництво, обмін, розподіл і споживання, визначаю­чи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів.
2. Функція стимулювання. Ринок спонукає виробників то­варів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та спо­живчих властивостей товарів на основі впровадження найновіших досягнень НТП.
3. Розподільча функція. Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці розподіляються через ціни та зумовлюють соціальне розшарування суспільства за доходами.
4. Функція санації. Ринок через конкуренцію очищає еконо­мічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші.
5. Алокаційна функція. Ринок забезпечує виробництво опти­мальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефектив­нішого поєднання ресурсів.
6. Інформативна функція. Ринок через ціни інформує вироб­ника, торговця та споживача про те, що вигідно виробляти й купу­вати, а що — ні, скільки чого треба запропонувати, на які вер­стви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяль­ності тощо.
7. Функція інтеграції. Ринок об’єднує суб’єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економіч­ного простору як у межах окремої держави, так і в межах світо­вої економіки.

Інфраструктура ринку

Інфраструктура – це сукупність інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують обіг різно­манітних товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили, і впливають на функціонування економічної системи в цілому.

Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця.

Функції інфраструктури:

• просування товарів до безпосереднього споживача;
• забезпечення зворотного зв’язку між виробництвом і споживанням;
• перерозподіл ресурсів між галузями та всередині них;
• акумуляція тимчасово вільних грошових засобів, регулювання грошового обігу.

Одним із найважливіших інфраструктурних елементів є біржі.Термін “біржа” в перекладі з латинської мови означає “шкі­ряний гаманець”. Біржі виникли як місця, де комерсанти здій­снюють торговельні операції.

У Росії перша біржа з’явилася у 1705р. в Санкт-Петербурзі, а на території України – 1796р. в Одесі.

Біржа – організаційно-правова форма оптової торгівлі масовими товарами (товар­на біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили (біржа праці).

Види бірж1. Біржа праці – елемент ринкової інфраструктури, що регулярно здійснює посередницькі операції на ринку праці. Система бірж праці сприяє здійснен­ню узгодженої державної політики в галузі зайнятості населення.

Біржа праці виконує такі функції: аналізує стан ринку праці; прогнозує попит і пропозицію робочої сили; веде облік громадян, що звертаються за працевлаштуванням; сприяє працевлаштуванню працездатних; здійснює професійну орієнтацію молоді; виплачує допомогу по безробіттю тощо. Біржа праці виступає певним гарантом конституційного права на працю як державна організація.

2. Товарна біржа – комерційне підприємство, регулярно функціонуючий ринок однорідних товарів з певними характеристиками. Це об’єднання під­приємств торгівлі, збуту, обміну, мета якої – укладання відповідних угод, ви­явлення товарних цін, попиту й пропозиції товарів, вивчення, впорядкування і полегшення товарообороту та обмінних операцій, представництво і захист інтересів членів біржі, вирішення спорів щодо операцій тощо. Товарні біржі бувають публічні й приватні.

На публічних біржах угоди можуть укладати як їх члени, так і підпри­ємці, що не є їх членами. Діяльність цих бірж регулюється законами та уря­довими актами.

Приватні біржі організовують у формі акціонерних компаній і закритих корпорацій. Укладати угоди на таких біржах можуть лише акціонери.

Для здійснення операції на біржі повинні бути зафіксовані три змінних чинники: ціна, сума і строки поставок.

Члени товарних бірж отримують можливість найбільш вигідно продавати, купувати або обмінювати товар; користуватися інформацією про кон’юнкту­ру ринку, яка змінюється, про стан попиту й пропозиції окремих груп товарів.

3. Фондова біржа – це організований і регулярно функціонуючий ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів. Фон­дова біржа створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів, їх спря­мування на довгострокові інвестиції, фінансування перспективних програм.

Цінні папери – документи, що виражають боргові зобов’язання.

Види цінних паперів:

1. Акція (від лат. actio – дія, дозвіл) – це цінний папір, який засвідчує внесок певної частки в капітал акціонерного товариства. Вона дає право на отримання частини прибутку.
2. Облігація (від лат. oblige – зобов’язання) – документ, що засвідчує передачу грошей у борг на певний строк із правом отримання щорічного фіксованого доходу та зобов’язання про повернення суми боргу у визначений строк.
3. Вексель (від нім. wechsel – розмін) – письмове боргове зобов’язання за встановленою законом формою, яке видається позичальником кредитору, що надає останньому право вимагати від бор­жника повернення зазначеної у векселі суми в певний строк.
4. Ваучер – майновий купон, що видається в процесі привати­зації державного майна для придбання акцій підприємств, які підлягають приватизації.
5. Сертифікат (від лат. certum – “правильно” та facio – “роблю”) –  фінансовий документ, випуще­ний банком, який засвідчує наявність грошового депозиту і зобо­в’язання виплатити цю суму тримачеві сертифіката у певний строк.

На первинному ринку цінних паперів відбувається розмі­щення щойно випущених цінних паперів.

Вторинний ринок цінних паперів забезпечує перепродаж раніше випущених цінних паперів через фондову біржу і позабіржовий оборот.

Купівля-продаж цінних паперів, облігацій, акцій на фондовій біржі здійсню­ється через відпрацьований практикою механізм. Залежно від попиту й пропо­зиції на них встановлюється біржовий курс. Бюлетені зареєстрованих біржо­вих курсів публікуються у пресі.

Біржовий курс цінних паперів визначається: прибутковістю фірми та доходами, що передбачаються; розмірами банківського, а також ціною на золото, окремі товари й нерухомість; можливістю перетворити придбані цінні папери в гроші; політичним стано­вищем у найважливіших регіонах світу тощо.

Угода (операція) – домовленість про взаємну передачу прав та зобов’язань стосовно біржового товару, яка супроводжується передачею банківських документів чи грошей від однієї особи до іншої.

Основні структурні елементи ринку

Страхова компанія – комерційна фінансово-кредитна організація, що ставить за мету отримання прибутку від здійснення страхових операцій.

Аудиторська компанія – це незалежна висококваліфікована організація, яка на замовлення контролює та аналізує фінансову діяльність підприємств і організацій різних форм власності.

Аукціон – форма організації реалізації товарів та послуг, що ґрунтується на проведенні публічних торгів, де право купи­ти має той, хто пропонує найвищу ціну.

Види аукціонів:

• товарні – реалізують вироби мистецтва, ювелірні виро­би, хутра та інші унікальні вироби;
• валютні – один із методів організації валютного ринку країни. Це публічні валютні торги.

Торговельно-промислові палати – комерційні організації, головним завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв’язків із партнерами зарубіжних країн.

Торговий дім – торговельні фірми, які закуповують товари у виробників або оптовиків і перепродують їх всередині своєї держави або за її межами.

Ярмарок – періодично організована в одному й тому са­мому місці виставка зразків товарів широкого вжитку і устаткування, транспортних засобів, засобів зв’язку тощо.

Магазин – підприємство роздрібної торгівлі.

Маркетинг – різновид діяльності фірм, пов’язаний із про­дажем та збутом продукції, що включає: розробку товару, дослі­дження ринку, налагодження комунікацій, організацію розпо­ділу, встановлення цін, розгортання сервісного обслуговування тощо.