Закон вартості є законом функціонування і розвитку товарного виробництва.
Закон вартості – це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.
Закон вартості відповідає як теорії трудової вартості, так і теорії граничної корисності.
У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції (рис. 6.2):
Регулювальна роль закону вартості виявляється в тому, що відбувається розподіл робочої сили і капіталу між різними галузями виробництва. Якщо того або іншого товару виробляється недостатньо, то попит на нього перебільшує пропозицію. Ціна на такий товар зростає. Це приваблює в галузь ресурси й робочу силу з інших галузей, де прибутки нижчі, отже, виробництво цього товару зростає.
Навпаки, коли виробництво товару перевищує попит на нього, то ціна, а разом з нею і прибутки, знижуються. Внаслідок цього виробничі ресурси переливаються в ті галузі, де прибутки вищі.
Закон вартості стимулює розвиток продуктивних сил. Кожний товаровиробник в умовах конкуренції і загрози розорення прагне здобути найбільший прибуток. Цього можна досягти за умови зменшення індивідуальних затрат праці на виробництво товару на основі впровадження нової, продуктивнішої техніки, поліпшення організації виробництва тощо. Але оскільки до цього постійно прагнуть усі товаровиробники, це зумовлює загальний технічний прогрес, зростання продуктивних сил суспільства.
Закон вартості спричиняє диференціацію, розшарування товаровиробників. Окремі товаровиробники не реалізують товари на ринку внаслідок надмірних витрат виробництва та інших факторів, вони банкрутують, інші отримують додаткові доходи і ще більше збагачуються. Таким чином, завдяки дії закону вартості суспільство звільняється від економічно неефективних господарств.