Форма суспільного виробництва – це певний спосіб організації господарської діяльності.
Існує дві основні форми організації суспільного виробництва: натуральна і товарна. Історично першою формою суспільного виробництва було натуральне господарство.
Натуральне виробництво – така форма організації виробництва, при якій люди виробляють продукти для задоволення своїх власних потреб, тобто продукти праці не набувають товарної форми, розподіляються без участі ринку і призначені для особистого та внутрішнього господарського споживання.
Основні риси натурального виробництва:
- Універсальний характер ручної праці. Кожна людина виконує всі основні роботи, застосовуючи найпростіші засоби праці (лопату, граблі).
- Замкнута система організаційно-економічних відносин. Суспільство складається з маси роз’єднаних і економічно ізольованих один від одного господарських одиниць (сімей, общин, маєтків), що самостійно виконують всі види господарських робіт.
- Прямі економічні зв’язки між виробництвом і споживанням. Створена продукція розподіляється між всіма учасниками виробництва, і минаючи її обмін, одразу споживається.
- Визначальна роль природних ресурсів.
- Використання примітивної техніки та технології виробництва.
- Слабко виражений суспільний характер.
Поступово на зміну натуральному прийшло товарне виробництво як більш розвинена і ефективніша форма організації суспільного виробництва.
Причинами переходу від натурального до товарного виробництва стали поглиблення суспільного поділу праці і приватної власності.Товарне виробництво – це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а спеціально для обміну та продажу їх на ринку.
Головними рисами товарного виробництва є:
- Суспільний поділ праці, що склався між окремими господарськими одиницями.
- Відкрита система організаційно-економічних відносин. За умов товарного виробництва працівники створюють продукти не для власного споживання, а для продажу на ринку з метою задоволення попиту покупців.
- Непрямі, опосередковані зв’язки між виробництвом і споживанням. Виготовлена продукція спочатку надходить на ринок для обміну на інші вироби чи на гроші й тільки потім потрапляє у сферу споживання. Ринок підтверджує (або не підтверджує) необхідність виготовлення даного виду продукції.
- Економічна свобода у виборі товарів та партнерів.
- Виробництво для обміну з розрахунку на вигоду.
- Здійснення економічної конкуренції виробників.
Розрізняють два типи товарного виробництва:• Просте товарне виробництво – це дрібне виробництво окремих самостійних селян, що працюють на ринок, яке ґрунтується на особистій праці. • Розвинене або підприємницьке товарне виробництво – це вищий і ефективніший процес товарної організації виробництва, характерними рисами якого є застосування найманої праці; збільшення розмірів підприємств і розширення обсягу вироблених товарів; зростання суспільного характеру виробництва; жорстока конкуренція.
Товарне виробництво є основою виникнення і розвитку ринкової економіки.
