пользователей: 21281
предметов: 10473
вопросов: 178149
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Економічний інтерес, суб'єкти та об'єкт економічного інтересу. Классифікація

 

Інтерес (в перекладі з лат. – мати важливе значення) – форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її за­доволення.

Економічні інтереси – усвідомлене прагнення суб’єктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

Суб’єкти економічних інтересів – окремі індивіди, сім’ї, домогосподарства, колективи, групи людей,  держава, суспільство в цілому.

Об’єкти економічних інтересів – економічні блага (това­ри, послуги, інформація тощо).

 

Економічні інтереси можуть бути класифіковані за різними критеріями:

За суб’єктами:особисті;колективні, групові;суспільні.

За важливістю: головні, першочергові;другорядні.

За часовою ознакою:поточні;перспективні.

За об’єктами:майнові;фінансові;інтелектуальні.

За ступенем усвідомлення:дійсні;уявні.

За територіальною ознакою:муніципальні;регіональні;національніоб’єднання держав;загальнолюдські (глобальні).

При неузгодженні інтересів економічними суб’єктами виникає таке явище, як корупція.

Корупція – негативне соціальне явище, пов’язане зі зловживанням держав­ною владою, корисливим використанням службовцями офіцій­них повноважень, авторитету для отримання особистих вигод.

Основні форми корупції: хабарництво, зловживання посадо­вим становищем, перевищення владних або посадових повнова­жень, розкрадання державного або колективного майна, не­цільове використання бюджетних коштів тощо.

Суб’єкти економічних відносин є виразниками специфічних економічних інтересів у ринковій економіці:

• економічні інтереси домашніх господарств – спрямовані на максимізацію корисності благ з урахуванням існуючих цін та доходів;

• економічні інтереси підприємств спрямовані на максимізацію прибутку зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції;

• економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспіль­ства в цілому.

Природа не дає в готовому вигляді всього того, що необхідно для задоволення людських по­треб. Все це люди добувають в процесі виробництва. Таким чином, вироб­ництво є основою життя людського суспільства і основним фактором формування потреб.

Структура виробництва може розглядатися як з позиції поділу на матеріальне і нематеріальне (див. лекцію 2), так і з позиції його поділу на пер­винне, вторинне та третинне, в результаті чого одні ви­ди виробничої діяльності є похідними від інших.

Первинне виробництво ґрунтується на безпосередньому привласненні того, що дає людині природа. До первинного виробництва належать сіль­ське господарство (землеробство і тваринництво), гірничодобувна промис­ловість, лісництво, рибальство.

Вторинне виробництво ґрунтується на первинному і є похідним від ньо­го. Воно охоплює всі галузі обробної промисловості, що створюють засоби виробництва та продукти споживання, а також будівництво.

Третинне виробництво, що є похідним від первинного та вторинного, – це створення різноманітних послуг.

Результатом будь-якого виробництва є певний продукт. Продукт виробництва має різні властивості, зокрема, корисність.

Розрізняють об’єктивну та суб’єктивну корисність продукту.

Об’єктивна корисність продуктів виробництва – це їх спроможність задовольняти ті чи інші потреби людей. Наприклад, корисність хліба – це задоволення потреб людей в їжі, в отриманні певних, необхідних організму калорій і речовин.

Суб’єктивна корисність – це задоволення, яке споживач отримує від спо­живання товарів чи послуг.

Корисність – поняття виключно індивідуальне: що для одного споживача може мати високу корисність, іншим може не сприй­матися взагалі. Наприклад, окуляри для людини, яка має поганий зір.

 


17.01.2014; 19:45
хиты: 530
рейтинг:0
Общественные науки
экономика
политическая экономия
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь