:)

Вираження природи людини здійснюється в потребах. Лише по­треби та їх задоволення примушують людину здійснювати розвиток науки і техніки, зростати духовно.

Потреба – це категорія, яка відображає ставлення людей до умов їх жит­тєдіяльності, це щось необхідне для розвитку людини як особистості та суспільства в цілому.

Потреби людей надзвичайно різноманітні:

— фізіологічні потреби, зумовлені існуванням і розвитком людини як біологічної істоти (їжа, одяг, житло тощо);

— соціальні потреби, зумовлені соціальною (суспільною) природою людини (спілкування, суспільне визнання, самореалізація тощо);

— духовні потреби, зумовлені розвитком людини, як осо­бистості (творчість, самовдосконалення, самовираження тощо).

Зазначена класифікація є умовною, оскільки фізіологічні, соціальні та духовні потреби переплітаються і взаємодіють між собою, утворюючи цілісну систему.

За значимістю потреби можна представити у вигляді піраміди.

“Піраміда потреб” А. Маслоу:  кожна наступна група потреб задовольняється тільки після задоволення потреб поперед­нього рівня (рис. 3.1).

 

 

Вторинні потреби люди­ни ніколи не виступлять на перший план до тих пір, доки не будуть задово­лені первинні.

 

Класифікація потреб:

За суб’єктами (носіями потреб):

·        індивідуальні (домогосподарств);

·        колективні (підприємств);

·        суспільні (держави).

За об’єктами (предметом, на який вони направлені):

·        матеріальні (потреби в матеріальних благах та послугах);

·        духовні (потреби у творчості, самовираженні, розвитку своїх можливостей, самовдосконаленні, вірі, освіті, культурі, заняттях наукою, мистецтвом, підвищенні кваліфікації);

·        соціальні (коханні, дружбі, спілкуванні, участь у суспільно-корисній ді­яльності).

За характером виникнення:

·        первинні (базові), пов’язані із самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо;

·        вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.

За засобами задоволення:        

·        матеріальні (потреби в матеріальних благах);

·        нематеріальні (духовні потреби).

За черговістю задоволення:

·        першочергові (предмети першої необхідності);

·        другорядні (предмети розкоші).

За можливостями задоволення:

·        насичені, вгамовні (мають чітку межу і можливість пов­ного задоволення);

·        ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені пов­ністю, не мають меж насичення).

За участю у відтворювальному процесі:

·        виробничі (потреби у засобах виробництва);

·        невиробничі (потреби у споживчих благах).

За сферами діяльності:

·        праці;

·        спілкування;

·        рекреації (відпочинку, відновлення працездатності);

·        економічні.

За ступенем реалізації:

·        абсолютні (породжені сучасним рівнем розвитку економіки);

·        дійсні (відповідають рівню розвитку економіки певної країни);

·        платоспроможні (потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін).

 

Потреби задовольняються у процесі споживання. Засоби за­доволення людських потреб називаються благами.

Благо – будь-яка корисність (предмет, явище, процес), яка задовольняє людську потребу.

Розрізняють такі блага:

1.           Неуречевлені (сонячне світло, здоров’я, спілкування, знання) та уречевлені (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло тощо).

2.           Неекономічні (необмежені, надані природою без зусиль людини; їхні обсяги перевищують наявні людські потре­би) та економічні (обмежені; такі, що є результатом чи об’єктом економічної діяльності; їхні обсяги обмежені порівняно з існу­ючими потребами).

Носіями економічних благ є найрізноманітніші товари та послуги. В їх сукупності розрізняють:

1.           Споживчі блага (товари та послуги, призначені для без­посереднього задоволення людських потреб) і виробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва споживчих благ).

2.           Матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріаль­ного виробництва) і нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва).

3.           Теперішні блага (перебувають у безпосередньому корис­туванні економічними суб’єктами) і майбутні блага (товари та послуги, якими економічні суб’єкти зможуть скористатися в майбутньому).

Потреби породжують стимули до виробництва, тому виробництво є доцільною діяльністю людей, спрямованою на задоволення їхніх потреб.

Від структури виробництва залежить задоволення потреб населення в різних благах.

Виробництво буває: основне виробництво, виробнича інфраструктура та соціальна інфраструктура (див. лекцію 2)

Виробництво поділяється на офіційну і тіньову економіку.

Тіньова економіка – сукупність неврахованих, нерегламентованих і про­типравних видів господарської діяльності.

Загальні ознаки:

• прихований, таємний характер (така діяльність не реєструється держа­вою і не відображається в офіційній статистиці);

• охоплює всі фази: виробництво – розподіл – обмін – споживання;

• незаконне збагачення шляхом приховування доходів від державного оподаткування, безкоштовне привласнення чужого майна.

Структура тіньової економіки:

• неофіційна (“сіра”) – охоплює легальні, дозволені види господарської діяльності, розповсюджена особливо в сфері послуг (ремонт квартир, медична допомога, надання житла в курортній місцевості). Отримані дохо­ди приховуються від оподаткування;

• фіктивна (білокомірцева) – господарською діяльністю займається керівний склад підприємств і державні чиновники в тих країнах, де значно  розвинений державний сектор економіки (крадіжки матеріальних ресурсів, махінації в отриманні грошей);

• підпільна (чорна) – заборонена законом діяльність – наркобізнес, контрабанда, торгівля людьми, замовні вбивства та інше.

Взаємозв’язок між потребами і виробництвом носить взаємозалежний ха­рактер. З однієї сторони, потреба є внутрішнім мотивом виробництва. З іншої сторони, виробництво, створюючи блага, породжує конкретні потреби в них:• задоволення потреб з допомогою спожитої речі веде до появи нових по­треб;• з розвитком технічного прогресу виникають нові потреби;• виробництво не тільки забезпечує задоволення потреб, але і впливає на способи споживання.

Потреби людини безмежні (випереджають можливості задоволення):• людина намагається задовольнити потреби на більш високому рівні;

• з часом з’являються нові потреби.

Фактори, що протидіють підвищенню потреб:

• низький рівень матеріальної і духовної культури суспільства;

• слабкий розвиток поділу праці;

• мізерні грошові доходи більшої частини суспільства при високому рівні цін;

• чисельність населення.