Облікова політика банку — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються установою для ведення БО, складання і подання фін. звітності.
Банки самостійно розробляють і затверджують облікову політику на кожний звітний рік. Облікова політика банку містить правила ведення БО, дотримання яких протягом року є обов’язковим. Вона повинна базуватись на чинному законодавстві України, Плані рахунків БО, нормативних актах НБУ, стандартах БО. Облікова політика, яка передбачається у банку на рік, затверджується спеціально виданим наказом керівника.
Обов’язковому затвердженню керівником банку підлягають:
- Внутр. план р-нків, побудований на базі затвердженого НБУ плану р-нківБО комерційних банків України;
- правила документообігу і технології обробки облікової інформації;
- перелік операцій, що потребують додаткового контролю;
- порядок контролю за внутрішньобанківськими операціями;
- методи оцінки майна і зобов’язань;
- правила застосування в обліку принципу нарахування доходів і витрат;
- політика банку щодо роботи з цінними паперами;
- процедури вивірки та контролю;
- організація податкового обліку;
- порядок проведення інвентаризації;
Внесення змін в облікову політику протягом року не допускається, за винятком випадків змін у чинному законодавстві. Зміни положень облікової політики на наступний рік та причини цих змін мають бути відображені у пояснювальній записці до річного звіту банку.
Облікова політика банків базується на таких складових МСБО: безперервності діяльності, постійності правил БО обачливості, нарахування, окремого відображення активів і пасивів, прийнятності вхідного балансу, перевагах змісту над формою, оцінюванні, відкритості,суттєвості, конфіденційності.
Організація БО в банку повинна забезпечити:
своєчасне обслуговування клієнтів;своєчасне відображення банківських операцій у БО та надання достовірної звітності;попередження виникнення нестач, незаконного витрачання коштів і цінностей; захист бухгалтерської інформації; контроль за належним оформленням документів
