Страхування є самостійною сферою фінансової системи.Термін страхування походить від латинської «безтурботний».Зародження страхових відносин почалось ще у Вувилоні 1800р. до н.е. В Україні страхування почало активно розвиватися у 13-тому столітті.
Страхування – це сукупніть особливих перерозподільчих відносин між його учасниками з приводу формування цільового страхового фонду і його використання для відшкодування збитків заподіяних непередбачуваними Ю несприятливими обставинами, а також для надання матеріальної допомоги громадянам у разі настання певних подій у їх житті.
Функції страхування :
Ризикова — головна функція, оскільки страховий ризик як імовірність настання збитку безпосередньо пов'язаний з основним призначенням страхування — наданням грошової допомоги потерпілим. У межах цієї функції відбувається перерозподіл грошової форми вартості серед учасників страхування у зв'язку з наслідками настання страхових подій.
Попереджувальна — спрямована на фінансування за рахунок частини коштів страхового фонду заходів, спрямованих на зменшення страхового ризику. У страхуванні життя, при накопиченні обумовлених страхових сум за договорами страхування на дожиття, категорія страхування наближається до категорії кредиту. Зберігання грошових сум за допомогою страхування наближається до категорії кредиту. Зберігання грошових сум за допомогою страхування на дожиття пов'язане з потребою в страховому захисті сімейного достатку, тому страхування може виконувати функцію зберігання.
Контрольна функція полягає в суворому дотриманні цільового формування та використання коштів страхового фонду. На основі законодавчих та інструктивних документів здійснюється фінансовий контроль за правильним проведенням страхових операцій.
Заощаджувальна функція дає змогу страхувальнику за рахунок страхових внесків накопичувати певну страхову суму , за умови відсутності страхового випадку за час дії договору страхування.
