51 - 55

51. Яке призначення і які задачі розв’язує автоматизована система наукових досліджень?

АСНД призначена для здобуття, дослідження, коректування моделей, що використовуються в інших типах автоматизованих систем для проектування, прогнозування та управління. Від інших типів авто­матизованих систем вона відрізняється специфікою інформації на ви­ході, що може мати вигляд систематизованих розрахункових чи експе­риментальних даних або одержаних на їх основі математичних моде­лей об'єктів, які досліджуються, змін параметрів, що супроводжуються даними про граничні умови об'єктів й обмеження, які мають врахову­ватися при складанні прогнозу розвитку чи при проектуванні об'єктів. АСНД створюється на основі ПЕОМ. В окремих випадках використо­вується спеціальна апаратура з'єднання ПЕОМ з об'єктами, що дослі­джуються, яка забезпечує різні функції попереднього оброблення ін­формації, має гнучку структуру і максимальну замінюваність модулів.

У межах АСНД розв'язуються такі задачі:

• аналіз споживання продукції та постановка науково-технічної проблеми;
• пошукове і патентне дослідження;
• теоретичне й експериментальне дослідження.

АСНД мають прямі зв'язки з системами автоматизованого про­ектування конструктора (САПРК) та технолога (САПРТ). Вхідною ін­формацією в САПР використовуються дані технічного завдання, ре­зультати передпроектних досліджень, методика проектування, стан­дарти і каталоги. Вихідною інформацією в САПР є проміжні та оста­точні дані на етапах проектування, потрібні для забезпечення робіт на подальших стадіях життєвого циклу проектування об'єкта.

52. Що таке система автоматизованого проектування, які задачі вона вирішує?

Об'єктами проектування в САПР є вироби і технологічні проце­си. При цьому необхідно забезпечити наскрізне конструкторсько-технологічне проектування. На відміну від традиційного поділу стадій підготовки виробництва на конструкторську та технологічну в систе­мах наскрізного проектування цей поділ зникає завдяки інваріантному методичному і програмному забезпеченню. Це скорочує тривалість виконання проектних процедур, забезпечує одноразове введення кож­ного елемента інформації, тобто повністю змінює традиційну техноло­гію проектування, поліпшуючи якість розробок і збільшуючи їхню ва­ріантність.

У межах САПРК розв’язуються такі задачі:

• інженерне прогнозування;
• параметрична оптимізація об'єктів виробництва;
• розроблення документації за проектно-конструкторськими рішен­нями;
• забезпечення виробничої та експлуатаційної технологічності кон­струкцій.

САПРТ забезпечує розв'язання таких задач:

• розроблення технологічних процесів виготовлення виробів;
• проектування спеціальних засобів технологічного оснащення. У складі САПРК виділяють:
• підсистему "Розрахунок", яка реалізує розрахунок параметрів геометричних розмірів конструкцій;
• підсистему "Аналіз", що здійснює оцінювання результатів, здобу­тих у підсистемі "Розрахунок";
• підсистему "Документ", в якій готується комплект конструкторсь­кої документації, а за допомогою графопобудовника реалізуються різні креслення.

За допомогою САПРК формується архів функціонально повних наборів даних, що мас статус основних конструкторських документів. У складі САПРТ виділяють:

• підсистему "Норматив", яка реалізує розрахунок матеріальних, трудових нормативів і їх зберігання;
• підсистему "Процес", що здійснює складання маршрутних та опе­раційних карт, підготовку керуючих технологічних програм, про­ектування нестандартного технологічного обладнання;
• підсистему "Документ", яка готує технологічні документи, орієн­товані на функціонально повний набір даних, що має статус осно­вних технологічних документів.

Внаслідок функціонування САПРК і САПРТ формують пер­винну НДІ для АІС, передаючи її в підсистему УТПВ, де формується нормативно-довідковий фонд АІС.

53. Яку функціональну схему має АІС підприємства?

Побудова АІС ґрунтується на функціональному підході до управління підприємством, тобто на внутріфірмовій системі управ­ління, яка передбачає виконання таких функцій менеджменту: підго­товка виробництва; техніко-економічне і бізнес-планування; оператив­не регулювання основної діяльності; маркетинг; матеріально-технічне забезпечення; реалізація та збут продукції; якість продукції; БО і звіт­ність; інвестування та фінансування; трудові ресурси; аналіз господарської діяльності; допоміжне виробництво; соціальний розвиток; конт­роль виконавської дисципліни. Перелік і кількість окремих функцій постійні, властиві підприємствам будь-яких типів виробництва та видів класності. Отже, їх можна розглядати як функціональні підсистеми АІС. Отже, їх можна розглядати як функціональні підсистеми АІС. Об'єктами управління функціональних підсистем є різні види ресурсів, процеси виробництва, проміжна і готова продукція. За відно­сної стабільності складу підсистем перелік задач залежить від специфі­ки та типу виробництва.

54. Яка головна мета автоматизації управління технічної підготовки виробництва?

Комп’ютеризація процесів науково-технічної підготовки вироб­ництва істотно змінює особливості наукової та інженерної праці, інте­грує процеси підготовки виробництва на єдиній інформаційній, про­грамній і технічній основі. Дослідник, розробник та керівник стають членами одного науково-виробничого процесу, що формує знання про предмет праці, його модель і натуральний зразок-продукт послідовним впливом на об'єкт дослідження, розроблення та виробництва, техніч­ними засобами праці, які є в їх розпорядженні.

Інтеграцію процесів підготовки виробництва зумовлюють такі чинники:

• зростання вимог до технічного рівня продукції;
• єдність об'єктів дослідження, розроблення і виробництва;
• перетворення науки на безпосередню продуктивну силу;
• динамічність виробництва, що потребує надання його структурі високої гнучкості.

Основна мета ТПВ - забезпечення високих техніко-економічних Характеристик, технологічності, надійності, економічності нових виро­бів - може бути досягнута за високої керованості процесом, яка дося­гається завдяки використанню сучасних засобів обчислювальної техні­ки. При цьому скорочується цикл "Наукові дослідження - проектуван­ня - виробництво". Специфіка ТПВ як підсистеми АІС визначається Тим, що вона є джерелом інформації для інших функціональних підсис­тем АІС.

Крім того, ТПВ є перехідною ланкою від автоматизованого проектування конструкцій виробів, технологій виготовлення до їх ви­робництва. Остаточний результат ТПВ виступає у вигляді двох категорій: матеріальної (інструмент, обладнання, дослідний зразок, матеріали); інформаційної (конструкторська і технологічна документація, норми). Підсистема УТПВ організаційно реалізується у вигляді сукуп­ності АРМ конструктора (АРМК) і АРМТ. Вона формує нормативну базу АІС на основі інформації функціонально повних наборів даних, п(о мають статус конструкторських і технологічних документів, які пе­редаються від САПРК та САПРТ.

Основне призначення цих АРМ - централізоване і системне формування НДІ, що характеризує об'єкт виробництва (виріб), його склад та технологію виготовлення.

Ця інформація визначає:

• найменування, технічні характеристики виробу, з яких деталей та складальних одиниць він виготовляється, які матеріали використовуються, норми витрати матеріалу на виготовлення деталей і складальних одиниць;
• технологічні маршрути оброблення деталей та складальних оди­ниць;

55. Які існують етапи автоматизації управління технічної підготовки виробництва?

Технічна підготовка виробництва визначає: зміст конструкторської та технологічної документації; характер технологічних процесів оброблення деталей і виготовлення продукції; склад основного та допоміжного обладнання, технологічного оснащення. ТПВ є початковою стадією ви­робничого процесу.

Нормативи, що розраховуються на АРМК і АРМТ, поділяються на первинні та зведені.

Первинні нормативи формуються в БД АРМ на основі інфор­мації технічної документації. Це інформація про пряму (безпосередню) застосовність деталей, складальних одиниць у виробі, про подетальні норми витрати матеріалів, про поопераційні норми часу і розцінки на деталь, про технологічний маршрут оброблення деталей в цехах та ді­льницях.

Зведені нормативи розраховують на ПЕОМ агрегуванням пер­винних нормативів за конструкторсько-технологічним рівнем (на складальну одиницю, виріб) або за структурно-організаційним рівнем (за цехами). Ці нормативи містять інформацію про застосовність дета­лей, складальних одиниць у виробі, про норми витрати матеріалів, про норми часу і розцінки на виріб.

Інформацію первинних та зведених нормативів заносять у єдину БД АІС, а потім використовують під час розв'язування задач у функці­ональних підсистемах АІС.

У цьому відношенні АРМК й АРМТ формують початкові пара­метри нового виробу і є своєрідним генератором первинної інформації для інших підсистем.

Сформовані в АРМК і АРМТ довідкові, нормативні первинні та зведені масиви є основою інтегрованої БД АІС. Інформація цих маси­вів використовується як вхідна під час розв'язування всіх задач інших підсистем.

Інформація в інтегрованій БД формується так, щоб результати Професійної діяльності конструкторів і технологів на основі АРМ за­стосовувалися АРМ інших підсистем АІС без доопрацювання.

Усі подальші конструкторські та технологічні зміни вносять в інтегровану БД з робочих місць конструкторів і технологів на основі Мережної або дискретної технологій. В кожному масиві НДІ, крім осно­вних реквізитів, вказують: дату початку та закінчення дії норми, дату коригування запису, дату причини коригування, код ініціатора коригування.