16. Які існують напрямки державної інформаційної політики?
Державна інформаційна політика - це сукупність основних напрямів і способів діяльності держави по одержанню, використанню, поширенню та зберіганню інформації.
Головними напрямами і способами державної інформаційної політики є:
· забезпечення доступу громадян до інформації;
· створення національних систем і мереж інформації;
· зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;
· забезпечення ефективного використання інформації;
· сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ресурсів;
· створення загальної системи охорони інформації;
· сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суверенітету України.
Державну інформаційну політику розробляють і здійснюють органи державної влади загальної компетенції, а також відповідні органи спеціальної компетенції.
17. Що таке об'єкт управління в економіці?
Управління економікою ґрунтується на інформації та породжує нову інформацію. Ефективність функціонування економіки будь-якого об’єкта (підприємства, організації) багато в чому залежить від уміння керівників різного рівня ретельно готувати й обґрунтовувати прийняті рішення. Умови ринкової (конкурентної) економіки висувають серйозні вимоги до якості, своєчасності, повноти, вірогідності економічної інформації, глибини аналізу економічних показників.
Кожний об'єкт управління - це система, що складається із взаємозалежних елементів. Наприклад, народне господарство, його галузі, суб’єкти господарювання розглядаються як економічні системи. При цьому кожна система є одночасно елементом системи вищого рівня. Ієрархія систем веде як вгору до міністерства, так і вниз до виробничої одиниці тому при дослідженні систем необхідно мати на увазі існування ієрархії, а відокремлення (виділення) конкретної системи зі складу макросистеми має здійснюватися відповідно до поставленої мети. Здійснене відокремлення визначає межі виділеної системи. Відповідно все, що знаходиться поза досліджуваною системою, є зовнішнім середовищем.
18. Що таке функція перетворення об'єкта управління?
Оскільки всі системи — взаємозалежні, кожна з них, у свою чергу, впливає на зовнішнє середовище. Особливості цього впливу визначаються виходом системи.
Вихід і вхід системи є взаємозалежними, між ними існує прямий причинно-наслідковий зв'язок, що виявляється у функціонуванні системи. Окрім вхідних і вихідних параметрів, система характеризується множиною змінних, які визначають внутрішній стан.
При дослідженні системи управління найбільший інтерес викликає залежність між її входом Х і виходом Y. Відповідно зміну вихідних параметрів під впливом вхідних кваліфікують як перетворення системи, а функцію, яка це робить, називають функцією перетворення.
Цілеспрямованим впливом однієї системи (підсистеми) на іншу, який має на меті змінити її поведінку в певному напрямі (відповідно до заданої мети), є управління. З цього випливає, що система, яка реалізує процес управління, складається як мінімум із двох частин: керованої (якою управляють) або об'єкт управління і керуючої (яка управляє).
19. В чому різниця між керуючими і збурювальними входами?
Водночас кожна система існує не відокремлено, а під дією як суміжних систем, так і навколишнього середовища. Кількість таких впливів безмежна, але враховуються тільки ті з них, які суттєво впливають па досліджувані параметри системи. Ці впливи називаються входами. Входи поділяють на керуючі та збурювальні. До керуючих впливів належать директиви, економічні нормативи, планові завдання, корективи обсягів робіт тощо; до збурювальних - зриви у постачанні матеріалів (зовнішні), хвороби працівників, простої, поломки устаткування (внутрішні).
Оскільки всі системи — взаємозалежні, кожна з них, у свою чергу, впливає на зовнішнє середовище. Особливості цього впливу визначаються виходом системи.
Вихід і вхід системи є взаємозалежними, між ними існує прямий причинно-наслідковий зв'язок, що виявляється у функціонуванні системи. Окрім вхідних і вихідних параметрів, система характеризується множиною змінних, які визначають внутрішній стан.
При дослідженні системи управління найбільший інтерес викликає залежність між її входом Х і виходом Y. Відповідно зміну вихідних параметрів під впливом вхідних кваліфікують як перетворення системи, а функцію, яка це робить, називають функцією перетворення.
Цілеспрямованим впливом однієї системи (підсистеми) на іншу, який має на меті змінити її поведінку в певному напрямі (відповідно до заданої мети), є управління. З цього випливає, що система, яка реалізує процес управління, складається як мінімум із двох частин: керованої (якою управляють) або об'єкт управління і керуючої (яка управляє).
20. Як використовується вихідна інформація інформаційної системи?
Вихідна інформація - видається системою наприкінці оброблення або після закінчення окремих її етапів. До її одержання задається мета функціонування ІС. Вихідна інформація може бути для зовнішнього використання в системах управління більш високого рангу або партнерів, а також для внутрішнього використання - це власне інформація для управління об'єктом.
Характерною рисою ІС є те, що людина виступає активним учасником інформаційного процесу. Це виявляється в умовах функціонування автоматизованого робочого місця (АРМ), коли людина (кінцевий користувач) здійснює введення інформації в систему, підтримує її в актуальному стані, обробляє інформацію і використовує здобуті результати в управлінні. Інформація служить способом опису взаємодії між джерелом й одержувачем інформації. Те саме повідомлення одному одержувачеві може давати багато інформації, а іншому— мало або нічого.