Термін іноземна валюта визначається як:
- кошти на рахунках та грошові знаки (банкноти, казначейські білети, монети), що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави;
- платіжні документи та інші ЦП (акції, облігації, купони ^ до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або монетарних металах;
- монетарні метали
- До валютних операцій належать:
- операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій між резидентами у валюті України;
- операції, пов'язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;
- операції, пов'язані із ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України чи за її межі валютних цінностей.
До резидентів відносяться:
- фізичні особи, які постійно проживають в Україні, у т.ч. тимчасово перебувають за кордоном;
- юрид. особи, суб'єкти підпрєм. діял. не юридичні особи в Укр, які працюють за законами Укр;
- дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями
Операції з іноземною валютою поділяються на поточні і такі, що пов'язані з рухом капіталу, причому для здійснення останніх має бути спеціальний дозвіл НБУ.
Банківські операції з іноземною валютою за ступенем їх складності та ризикованості можна класифікувати таким чином:
- ведення валютних рахунків клієнтів;
- неторговельні операції;
- операції за міжнародними торговельними розрахунками;
- операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку;
- операції із залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому та міжнародних ринках;
- валютні операції на міжнародних грошових ринках;
- операції з монетарними металами на внутрішньому ринку та міжнародних ринках.
