пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

52-59

52. Облік процентних доходів та витрат банку

Процентні Д і В – це Д і В від операційної діяльності отримані (сплачені) банком за виконання грошових коштів, їх еквівалентів і сум, що заборговані банком, залучені банком суми яких обчислюється пропорційно часу і застосування ефективної відсоткової ставки.

ВИДИ:

  1. Д і В за операціями з грошовими коштами розміщеними  в інших банках чи залучені іншими банками;
  2. Д і В за фінансовими інструментами;
  3. Д і В у вигляді амортизаційної премії.

Для обчислення процентних доходів і витрат застосовуються такі методи визначен

ня кількості днів:

1) метод «факт/факт» — передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році;

2) метод «факт/360» — передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів;

3) метод «30/360» — передбачає, що для розрахунку використовується умовна кількість днів у році — 360, у місяці — 30.

Розрахунковий період для нарахування процентних доходів (витрат) визначається

договором відповідно до вимог законодавства України. Процентні доходи банків обліковуються за рахунками 60 розділу «Процентні доходи».

Нараховані та не отримані процентні доходи банк оцінює на зменшення корисності в складі відповідного фінансового інструменту. Визнання процентного доходу за фінансовим активом, вартість якого зменшилася внаслідок зменшення його корисності, має здійснюватися із використанням ефективної ставки відсотка, що застосовувалася під час дисконтування майбутніх грошових потоків для оцінки збитку від зменшення корисності цього фінансового активу. Процентні витрати обліковуються банками у 70 розділі «Процентні витрати»

 

 

 

 

 

53 облік комісійних доходів і витрат

Комісійні доходи і витрати – це операційні доходи і витрати за наданими(отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активів чи зобов»язання або є фіксованими.

Види комісійних доходи і витрати:

Комісії що є невід»ємною частиною доходів(витрат) фін інструменту – визначається в складі первісної вартості фін інструменту і впливають на визначення дисконту та премії за цим фін інструментом що до них належить.

Комісії з ініціюванням кредиту

Комісії що отримані(сплачені) банком за зобов»язання з кредитування

Комісії що сплачені(отримані) банком від випуску боргових зобов»язань

Комісії що отримуються під час надання послуг – визначаються комісійними доходами(витратами).

комісії з розрахунково-касового обслуговування клієнтів

комісії з обслуговування банків

комісії з обслуговування кредитної заборгованості

комісії за резервування кредитної лінії

комісії за управління з інвестиціями

комісії що отримуються(сплачуються) після виконання певних дій – визначаються як дохід(витрати) після завершення певної операції.

Комісії за розподіл акцій

За розміщення ЦП

За операціями на валютному ринку

За довіри обслуговування клієнтів

 

Облік комісійних витрат.

У разі сплати комісій у момент отримання послуги банком:

Д-т «Комісійні витрати»;

К-т «Коррахунок банку».

У разі сплати послуг авансом:

Д-т «Витрати майбутніх періодів»;

К-т «Коррахунок банку».

При отриманні послуги банком:

Д-т «Комісійні витрати»;

К-т «Витрати майбутніх періодів».

 

 

 

54Облік загальних адміністративних витрат

Адміністративні витрати -  це операційні витрати пов’язані із забезпеченням діяльності банків.

До адміністративних  витрат належать:витрати на утримання персоналу, на зв’язок, на утримання та експлуатацію ОЗ та НА, Професійні послуги,Сплата податків

Облік адміністративних витрат банку здійснюється за рахунок 74 розділу плану рахунків і охоплює групи 740, 741,742, 743, 744, 745,749.

У бух обліку витрати на утримання персоналу відображається за такими проводками:

  1. Нарахування заробітньої плати:

Д 7400 К 3600

  1. Нарахування матеріальної допомоги

Д 7403 К 3652

  1. На суми раніше виплаченої зар-ти та інших витрат штатним та позаштатним працівникам банку

Д 3559 К 3659 Одночасно: Д 3652 К 1002, 2620,2625.

  1. Нарахування відпускних
  • якщо період відпуски повністю збігається із звітним місяцем

Д 7400 К 3652.

  • Якщо період відпустки припадає на різні місяці

    Д 7400  К3500, 3652,3654.

    Банки можуть створювати забезпечення під відпускні щомісяця здійснюючи відрахування. При цьому нарахованого забезпечення майбутніх витрат виконується така проводка:Д 7400 К 33658

         Нарахування податків і обов’язкових зборів пов’язаних з оплатою праці до фондів соціального страхування відображається: Д 7401 К 5000,

Одночасно:  Д 3559, 3652 К 3622.

         Утримання з працівників банку на користь третіх осіб відображається Д 3652 К3653.

         Відображення в бух обліку вплив працівників банку за результатами авансованого звіту може здійснюватися із застосуванням працівників дебіторської заборгованості групи 355 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку».

 

 

 

 

55. Звітність банку:поняття та структура.

Завершальним етапом облікового циклу фінансового бухгалтерського обліку є процес складання та подання фінансової звітності.

Фінансова звітність – забезпечує розкриття узагальненої інф-ї, щодо фінансового стану банку, фін-х результатів його дія-ті та руху грошових коштів банку.

Повна фінансова звітність банку включає:

  • балансовий звіт;
  • звіт про фінансові результати;
  • звіт про рух грошових коштів;
  • звіт про власний капітал;
  • Примітки до фінансових звітів.

 

Якісні характеристики які використовуються для складання фінансової звітності: дохідливість, доречність, достовірність і зіставленість, зрозумілість,суттєвість, правдивість,нейтральність інф-ї, обачність, повнота,своєчасність інф-ї.

Відповідальність за складання та надання фінансової звітності несе керівництво банку в особі керівника та головного бухгалтера.

За звітним періодом фінансові звіти, що складають банки, поділяються на щоденну, місячну, квартальну та річну звітність.

Зверніть увагу: на відміну від підприємств банки складають баланс щоденно. Щоденна звітність подається лише у складі однієї форми — Балансу.Щомісячна фінансова звітність включає дві форми: баланс та звіт про прибутки та збитки. Квартальна звітність включає такі три форми: балансовий звіт; звіт про фінансові результати; примітка «Зобов’язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках».

Найбільш вичерпною та змістовною є річна фінансова звітність, яка надається у повному комплекті: балансовий звіт; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; примітки (їх усього 32). Для зовнішніх користувачів доступна тільки квартальна та річна фінансова звітність. Річна банківська звітність підлягає обов'язковій аудиторській перевірці та підтвердженню незалежним аудитором. Звіт баланс – метою складання звіту є надання користувачам інф-ї про його фінансовий стан на звітну дату. Елементами балансу є активи, зобов’язання та власний капітал.Звіт про фінансовий результат – метою складання звіту є надання користувачам інфор-ї про доходи, витрати, про прибутки та збитки банку за звітний період.Звіт про рух грошових потоківнадає інформацію про грошові потоки банку за певний (звітний) період у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Відображаючи формування фінансового результату за звітний рік, показує зміни у складі власного капіталу, які відбулися тільки завдяки одержанню чистого прибутку від діяльності за рік.

56. Звіт баланс

Балансовий звіт — це базовий документ фінансової звітності. балансце звіт про фінансовий стан банку, який відображає його активи, зобов’язання та власний капітал у грошовому виразі на певну дату.

Розкриття інформації про фінансовий стан досягається завдяки класифікації таких елементів балансу, як активи, зобов’язання, капітал, на статті за певними ознаками. Стаття бухгалтерського балансу — це показник, що відображає стан на відповідну дату окремих видів активів, зобов’язань і капіталу. Кожна стаття балансу має грошовий вираз, що називається оцінкою статті.

Традиційно, щоб продемонструвати баланс, застосовують таблицю, яка складається з двох граф:

Графа «Активи» перелічує майно, що належить банку із зазначенням їх вартості. Графа «Пасиви» складається з двох елементів та відображає суму боргів банку перед зовнішніми партнерами, яких можна поділити на дві категорії: кредитори та власники. Елемент «зобов’язання» розкриває борги банку перед його кредиторами. Елемент «власний капітал» вживається для

Активи — це контрольовані банком ресурси, які є результатом минулих подій і від використання яких у господарській діяльності банк сподівається отримати доходи (економічну вигоду) у майбутньому.

1. Грошові активи (первісні резерви). До них належать готівкові кошти, залишки коштів на кореспондентському рахунку та інших рахунках у НБУ, грошові документи2. Кошти в інших банках, державні та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ (вторинні резерви). До другої групи активів належать кошти, які розміщені в інших банках.Комерційний банк для проведення прямих розрахунків з іншим банком, насамперед з іноземним, відкриває в цьому банку3. Портфель цінних паперів на продаж включає придбані банком цінні папери (акції, облігації, векселі, короткострокові комерційні цінні папери тощо) різних емітентів. 4. Кредитний портфель. До цього блоку належать активи у вигляді позик, наданих банком клієнтам юридичним особам — не-банкам та фізичним особам.5. Інвестиційний портфель цінних паперів (корпоративний). Цей блок активів включає придбані банком довгострокові цінні папери (акції, облігації, векселі тощо) різних емітентів з наміром отримання від них доходу у вигляді відсотків або дивідендів, а також окремо виділяють інвестиції в асоційовані та дочірні компанії. 6. Основні засоби та інші активи. До основних засобів банку належать приміщення, в якому розташований банк, обладнання, офісні меблі.  Поточна (відновлювана) вартість — сума грошових коштів або інших форм компенсації, яку потрібно було б витратити для придбання такого самого або аналогічного активу на дату складання балансу.

Ринкова вартість активу — чиста вартість його придбання або реалізації на активному ринку. Теперішня вартість активу — теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень, які очікуються від використання активу в умовах звичайної господарської діяльності. Справедлива вартість активу — сума, за якою актив може бути обміняний в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.Зобов’язанняце заборгованість банку, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів банку, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов’язання визнається як об’єкт обліку, якщо відповідає таким умовам:

1. Зобов’язання означає виникнення для банку необхідності діяти у певний спосіб, тому що з’явилось унаслідок укладених з партнерами контрактів.

2. Погашення зобов’язання справді призведе до вибуття з банку грошових коштів.

3. Зобов’язання може бути відображено в обліку тільки за наявності документа.

Кошти, запозичені від інших банків. Зобов’язання цього типу включають залишки коштів на відкритих іншими банками у комерційному банкукореспондентських рахунках (депозити до вимоги) та кошти, отримані комерційним банком від НБУ або інших банків на міжбанківському ринку у вигляді кредитів або депозитів на певний строк. Кошти, залучені від юридичних осіб — не банків та фізичних осіб. Спочатку в цьому блоці розміщені кошти, залучені на поточні рахунки клієнтів (депозити на вимогу). Кошти з цих рахунків підлягають поверненню на вимогу вкладників негайно.

Вартість розрахунку (платежу) — сума недисконтованих грошових коштів, які ймовірно будуть сплачені для погашення зобов’язання у процесі господарської діяльності банку.

Теперішня вартість зобов’язання — теперішня (дисконтована) вартість майбутніх чистих грошових платежів, які ймовірно будуть потрібні для погашення зобов’язання у процесі господарської діяльності.

Справедлива вартість зобов’язання — сума, за якою може бути погашено зобов’язання в операції між обізнаними, незалежними сторонами.

Власний капітал це частина в активах банку, що залишається після вирахування його зобов’язань. З формули балансового рівняння випливає, щоК = А – З.

Фінансові активи — це такі активи, які існують або у формі грошових коштів або контрактного права отримувати грошові кошти чи інший фінансовий актив від підприємства-контрагента банку (наприклад, кредити надані) або контрактного права обмінювати фінансові інструменти з іншим підприємством.

Фінансові зобов’язання — це такі зобов’язання, які існують як контрактні зобов’язання і підлягають погашенню перед кредитором або у формі передання грошових коштів чи іншого фінансового активу, або шляхом обміну фінансовими інструментами з кредитором.

Інструмент капіталу — це контракт, який засвідчує право його власника на залишкову частку в активах підприємства (банку) після вирахування всіх його зобов’язань.

57. Звіт про фінансовий результат

Звіт про фінансові результати призначений для обчислення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Цей звіт є своєрідним ланцюгом між балансами початку та кінця звітного періоду. Головна мета звіту про фінансові результати — продемонструвати менеджерам та зовнішнім користувачам, які доходи отримав банк та які він мав витрати за певний звітний. Отже, зазначений звіт стосується лише певного періоду. Банки складають звіт про фінансові результати за такі звітні періоди:місяць;квартал;рік.

Місячний і квартальний звіти є проміжними, а річний Звіт про фінансові результати — кінцевим. Він демонструє остаточно одержаний банком за рік фінансовий результат від діяльності: чистий прибуток або збиток.

Місячний звіт про прибутки та збитки складається на базі даних оборотно-сальдової відомості за рахунками третього порядку, які входять до складу бухгалтерських рахунків шостого та сьомого класів. Доходи та витрати показують у зазначеному Звіті згідно з класифікацією рахунків для їх обліку у шостому та сьомому класах плану рахунків. Рахунки доходів та витрат закриваються тільки один раз на рік в останній робочий день року.

Квартальний та річний звіти про фінансові результати складаються за методом послідовного розрахунку фінансового результату за звітний період.

Процес розрахунку чистого прибутку (збитку) звітного періоду можна поділити на такі етапи:

перший етап — розрахунок валового прибутку (збитку) (п. 8 звіту);

другий етап — розрахунок прибутку (збитку) від здійснених банком операцій (п. 11 звіту);

третій етап — розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності банку до оподаткування;

четвертий етап — розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності (п. 15 звіту);

п’ятий етап — визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду (п. 17 звіту).

В основу побудови структури звіту покладені такі принципи:

1) класифікація господарської діяльності на звичайну та надзвичайну;

2) обчислення проміжного фінансового результату на базі класифікації доходів і витрат за їх типами та видами діяльності банку;

3) розподіл витрат на прямі та непрямі.

Розрахунок валового прибутку (збитку).Валовий прибуток — це різниця між сумою доходів, одержаних банком, і сумою витрат, понесених банком від операцій, які здійснюються банком у процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності і які безпосередньо пов’язані з цими операціями. Тобто для розрахунку валового прибутку ми приймаємо типи доходів і витрат, що відповідають таким критеріям:

Валовий прибуток включає чистий процентний дохід; чистий комісійний дохід; чистий торговельний дохід від операцій з іноземною валютою, цінними паперами та похідними фінансовими інструментами; чистий прибуток від інвестиційних цінних паперів.

Чистий процентний дохід — це різниця між сумою отриманих банком процентних доходів від кредитних операцій, від операцій з цінними паперами та похідними фінансовими інструментами і сумою понесених банком витрат на виплату процентів за залученими депозитами та запозиченими коштами.

Чистий комісійний дохід — це різниця між сумою одержаних банком комісій і зборів та сумою сплачених ним комісій і зборів за отримані послуги.

Прибуток від операцій — це різниця між сумою валового прибутку і сумою операційних витрат банку на забезпечення банківської діяльності. Такі операційні витрати банку включають адміністративні витрати і витрати на персонал. До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, які пов’язані з управлінням та обслуговуванням банку, крім витрат на утримання персоналу.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування розраховується як різниця між прибутком від операцій і витратами на відрахування під безнадійні та сумнівні активи.

Чистий прибуток (збиток) банку розраховується шляхом відрахування з суми прибутку від звичайної діяльності суми податку на прибуток та додавання суми непередбаченого доходу (витрат).

 

 

 

58. Звіт про рух грошових коштів

Гроші можуть надходити в банк, головним чином, із чотирьох джерел:

1) внески засновників банку;

 2) залучені депозити, одержані кредити та інші запозичення;

3) отримані доходи;
4) надходження від продажу активів, які перебували не в грошовій формі.

 Інформація щодо ліквідності банку є надзвичайно корисною і для зовнішніх користувачів, оскільки дає можливість прогнозувати здатність банку своєчасно розрахуватися з боргами.

Звіт про рух грошових потоків надає інформацію про грошові потоки банку за певний (звітний) період у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Під грошовим потоком розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму грошових коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Прикладом грошових еквівалентів є ощадні сертифікати, придбані банком на строк до трьох місяців

Структура звіту про рух грошових потоків заснована на класифікації грошових потоків за такими напрямами звичайної діяльності: операційної, інвестиційної, фінансової.

До операційної діяльності банку включають операції, які приносять банку дохід, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною та фінансовою.

Операційна діяльність — це така основна діяльність, завдяки якій банк заробляє та нагромаджує грошові кошти і витрачає їх на поточні потреби. Кінцевим результатом операційних грошових потоків є формування касового грошового прибутку.

Інвестиційна діяльністьбанку охоплює операції, пов’язані з придбанням або продажем цінних паперів зі строком перебування у портфелі банку більше ніж один рік, а також довгострокових вкладень в асоційовані та дочірні компанії й операції з їх продажу.

Формування інвестиційних грошових потоків здійснюється за рахунок надходжень від продажу цінних паперів, які перебувають у портфелі банку на інвестиції, та продажу довгострокових вкладень.

Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які ведуть до зміни власного та субординованого (позикового) капіталу і спрямовані на підтримання адекватності та достатності капіталу банку.

Звіт про рух грошових коштів може складатись одним з двох методів: прямим чи непрямим.

Прямий метод потребує постійного накопичення даних про рух грошових коштів, узагальнення потрібних показників в аналітичному обліку.

Непрямий метод ґрунтується на максимальному використанні вже підготовлених показників фінансових звітів: балансу та звіту про фінансові результати, та мінімальному використанні даних первинних документів, облікових регістрів та аналітичних і синтетичних рахунків бухгалтерського обліку.Банк самостійно обирає метод складання звіту про рух грошових коштів.

Показник зміни у сумі наявних грошових коштів обчислюється за допомогою такої облікової формули:

Зміни у сумі наявних грошових коштів = Джерела коштів (надходження) – Використання грошей (виплати).

Звіт про рух грошових коштів складається банком на підставі даних бухгалтерського балансу та звіту про фінансові результати.

 

 

59. Звіт про власний капітал

Потреба у звіті про власний капітал передусім зумовлена зростанням потреби в інформації про всеохопний, або загальновизнаний, прибуток. Загальновизнаний прибуток включає чистий прибуток і прибуток (збиток) від переоцінки основних засобів та емісійний дохід.

Звіт про фінансові результати, відображаючи формування фінансового результату за звітний рік, показує зміни у складі власного капіталу, які відбулися тільки завдяки одержанню чистого прибутку від діяльності за рік. Проте загальновизнаний прибуток відображає всі зміни у власному капіталі, що є наслідком здійснених за звітний період господарських операцій. Різниця між загальновизнаним прибутком та чистим прибутком виникає на суму доходів (витрат), які за діючими правилами не відображаються у звіті про фінансові результати, а безпосередньо показуються у звіті про власний капітал. Це доходи (витрати) від дооцінки (уцінки) основних засобів та нематеріальних активів, емісійній дохід від реалізації власних акцій за ціною, вищою (нижчою) їх номіналу, а також додатковий дохід (витрати) від зміни в обліковій політиці.

У звіті про власний капітал дається інформація про розподіл чистого прибутку за напрямами: 1) відрахування в загальні резерви; 2) відрахування на сплату дивідендів акціонерам. Крім цього, у звіті відображають  викуп власних акцій або продаж раніше викуплених акцій, якщо він має місце.

Отже, розглянуті фінансові звіти з наданими примітками дають змогу користувачам, які опанували притаманні цим звітам взаємозв’язки, зрозуміти причини змін у фінансовому стані банку за певний проміжок часу. Зверніть увагу, що пояснення змін, яке відбулося в елементах бухгалтерського балансу за рік — активах, зобов’язаннях та капіталі, ми знаходимо у звіті про фінансові результати, звіті про рух грошових коштів та звіті про власний капітал.

 


07.12.2014; 22:44
хиты: 273
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь